Категорія №8
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 вересня 2011 року Справа № 2а-7101/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді – Петросян К.Є.,
за участю секретаря – Саприкіній Т.О.,
представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 (дов. №15497 від 30.12.2010),
ОСОБА_2 (дов. №0348/1 від 30.06.2011),
ОСОБА_3 (дов. №9955 від 06.09.2011),
відповідача: ОСОБА_4 (дов.№14007/10/10-013 від 15.08.2011),
ОСОБА_5 (дов. №10936/10/10-013 від 17.06.2011)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську про визнання протиправним та скасування наказу №373 від 05.08.2011,-
ВСТАНОВИВ:
17.08.2011 позивач відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод» (далі ВАТ «СВЗ») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську (далі СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську) про визнання протиправним та скасування наказу №373 від 05.08.2011, в обґрунтування якого послався на наступне.
На підставі наказу заступника ДПА в Луганській області – начальника СДПІ у м.Луганську №357 від 28.07.2011 та направлень на проведення перевірки, починаючи з 10.08.2011 державними податковими ревізорами-інспекторами відділу перевірок платників податків управління податкового супроводження підприємств машинобудівної галузі, чорної металургії та інших, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проводиться документальна планова виїзна перевірка ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» за період з 01.01.2009 по 30.06.2011.
15.08.2011 на адресу ВАТ «СВЗ» надійшла поштою не посвідчена належним чином копія наказу начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 05.08.2011 №373 «Про внесення змін до складу робочої групи по проведенню документальної планової виїзної перевірки ВАТ «СВЗ», відповідно до якого з посиланням на положення п.1.12 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затвердженої Наказом ДПА України від 14.04.2011 №213, до складу робочої групи, створеної згідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 28.07.2011 №357, введено наступних фахівців ДПА в Луганській області: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
Позивач вважає зазначений наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Спірний наказ СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську 373 від 05.08.2011 виданий податковим органом на підставі Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 №213, які не зареєстровані Міністерством юстиції України та у встановленому порядку не внесені до реєстру нормативно-правових актів України. Податковий кодекс України та інші нормативно-правові акти чинного законодавства України не передбачають можливості видання декількох наказів про проведення однієї ї тієї перевірки діяльності одного й того ж платника податків, або зміну такого наказу, або його доповнення.
З огляду на викладене, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ заступника ДПА в Луганській області – начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську про внесення змін до складу робочої групи по проведенню документальної планової виїзної перевірки ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» №373 від 05.08.2011.
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлений позов, надали пояснення, аналогічні пред’явленому позову. Зазначили, що оскаржуваний наказ був прийнятий відповідачем поза межами визначених законом повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Оспорюваний наказ було прийнято необґрунтовано та без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення відповідно до ст.2 КАС України.
Зміст оспорюваного наказу не містить будь-якого обґрунтування та не розкриває в чому саме полягала необхідність в розширенні складу робочої групи, що проводила перевірку діяльності ВАТ «СВЗ». Оспорюваний наказ не розкриває у чому саме полягала об’єктивна потреба у залученні додаткових фахівців та не надає змоги зрозуміти мету такого рішення.
Враховуючи те, що обсяг первинної бухгалтерської документації за перевіряємий період не збільшився, та з попереднього складу робочої групи не вибув жодний фахівець, незаконність оспорюваного наказу про збільшення складу робочої групи більше ніж в чотири рази (з 3 до 14), надумку представників позивача, є очевидною.
Крім того, оскаржуваний наказ прийнято відповідачем без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а саме відповідачем не було враховано те, що для проведення перевірки залученим фахівцям мають бути надані відповідні документи бухгалтерського обліку. Однак, незважаючи на те, що первинні документи бухгалтерського обліку були вилучені з ВАТ «СВЗ» згідно до протоколу обшуку від 08.07.2011 та від 11.07.2011, додатково залучені фахівці не мали можливості провести перевірку на підприємстві.
Позивач вважає, що відповідач своїм наказом втрутився та обмежив його господарську діяльність, оскільки нічим невиправдане та неспіврозмірне збільшення складу робочої групи перевіряючих викликало у персоналу ВАТ «СВЗ» зобов’язання щодо негайного реагування на вимоги допущених до перевірки фахівців, призвело до їх відволікання від трудових обов’язків, що в свою чергу порушило робочий графік адміністрації підприємства та обсяги реалізації виготовленої продукції.
На підставі викладеного, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, в своїх запереченнях посилалися на наступне.
Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75. ст.77 Податкового кодексу України, на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 28.07.2011 №357 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод», наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 05.08.2011 №373 «Про внесення змін до складу робочої групи по проведенню документальної планової виїзної перевірки ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» та направлень №315-326 робоча група у складі спеціалістів СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську: ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, прибула 10.08.2011 до позивача.
При виконанні покладених на органи ДПС завдань СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську керувалася нормами Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 14.04.2011 №213 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 №355».
П.1.12 наказу №213 передбачено, що за необхідності додаткового залучення до перевірки працівників інших органів ДПС видається наказ про внесення змін до складу перевіряючих, підставою для прийняття якого є відповідний письмовий дозвіл заступника Голови ДПС України, наданий згідно з вимогами абзацу 2 п.п.1.1.1 п.1.1 цього розділу, чи рішення (дозвіл) керівника ДПА в АР Крим, областях. м.м.Києві та Севастополі, прийняте з дотриманням вимог п.1.1.2 п.1.1 цього розділу.
У разі внесення змін до наказу щодо складу перевіряючих, що здійснюватимуть перевірку, направлення виписується на перевіряючих, зазначених у наказі на проведення перевірки та наказі про внесення змін до складу перевіряючих.
У допуску на територію заводу для проведення перевірки згідно наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 28.07.2011 №357, від 05.08.2011 №373 спеціалістам ДПА в Луганській області було відмовлено. Робочою групою був складений акт не допуску до проведення перевірки №54 від 10.08.11, також керівництво підприємства відмовилось від отримання наказу від 05.08.2011 №373 та отримання направлень від 09.08.2011 №318-326, про що складено акт відмови від отримання наказу від 10.08.2011 та акт відмови від отримання направлень від 10.08.2011.
Відповідач вважає, що своїми діями позивач порушує діюче законодавство України, здійснюючи опір представникам органу виконавчої влади та не допуску ревізорів до проведення перевірки.
Також зазначив, що позивачем було відмовлено у допуску на територію заводу для проведення перевірки 11.08.2011, 12.08.2011, 15.08.2011, 17.08.2011, 25.08.2011, 29.08.2011, про що також складено відповідні акти не допуску до проведення перевірки та акти відмови від отримання направлень і отримання наказу від 05.08.2011 №373.
23.08.2011 Луганським окружним адміністративним судом по справі №2а-7122/11/1270 була прийнята постанова про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна. Своєю постановою суд підтвердив право податкового органу на проведення документальної планової перевірки та неправомірність відмовлення платником податків у проведенні документальної планової перевірки.
На думку відповідача, позивач невірно трактуючи норми діючого законодавства України вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську було видано декілька наказів про проведення однієї й тієї ж перевірки діяльності одного й того ж платника податків та порушено норми закону шляхом зміни або доповненням такого наказу.
В назві наказу від 05.08.2011 №373 не зазначено про внесення змін або доповнення вже існуючого наказу №357 і тим більш про проведення кількох перевірок одного й того ж платника податків. Оскаржуваний наказ не порушує прав позивача та є документом, що регулює внутрішню діяльність ДПА.
На підставі викладеного просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що на підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську №357 від 28.07.2011 було призначено проведення документальної планової виїзної перевірки ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з 10.08.2011 терміном 30 робочих днів з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС за період роботи з 01.01.2009 по 30.06.2011, у складі робочої групи:
- керівника - головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового супроводження підприємств машинобудівельної галузі, чорної металургії та інших - ОСОБА_6,
- головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового супроводження підприємств машинобудівельної галузі, чорної металургії та інших - ОСОБА_8,
- головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового супроводження підприємств машинобудівельної галузі, чорної металургії та інших - ОСОБА_7 (а.с.6).
05.08.2011 відповідачем був виданий наказ №373 «Про внесення змін до складу робочої групи по проведенню документальної планової виїзної перевірки ВАТ «СВЗ», відповідно до якого, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77 Податкового кодексу України, п. 1.12 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затвердженої Наказом ДПА України від 14.04.2011 №213, до складу робочої групи, створеної згідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську від 28.07.2011 №357, введено головних державних податкових ревізорів-інспекторів відділу організації перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Луганській області ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 (а.с.7).
Суд вважає зазначений наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
П.75.1 ст.75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Таким чином, порядок проведення перевірок, вимоги щодо проведення перевірки податковими органами, визначено виключно Податковим кодексом України. Разом з тим, Податковим кодексом України видання наказів про збільшення складу робочої групи не передбачено.
Спірний наказ видано податковим органом на підставі п.1.12 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 №213.
Відповідно до п.1 Указу Президента України №493/92 від 03.10.1992 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», з 01 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, підлягають державній реєстрації.
Методичні рекомендації, затверджені наказом ДПА України від 14.04.2011 №213 Міністерством юстиції України не зареєстровані та в установленому порядку не внесені до реєстру нормативно-правових актів України, відповідно, на думку суду, не мають юридичної сили.
Згідно зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Із змісту оскаржуваного наказу не вбачається обґрунтованих підстав для розширення складу робочої групи. Суд погоджується з доводами представника позивача стосовно того, що вказаний наказ не розкриває у чому ж полягала об’єктивна потреба у залученні додаткових фахівців, відсутня мета такого рішення.
Як зазначив у судовому засіданні представник відповідача, необхідність в розширенні фахівців була викликана тим, що ВАТ «СВЗ» є великим підприємством. Перевірка відповідно до наказу №357 від 28.07.2011 є плановою, за останні три роки, що зумовлює дослідження великого обсягу бухгалтерської та іншої документації.
Разом з тим, слід зазначити, що обсяг первинної документації за перевіряємий період не збільшився, з попереднього складу робочої групи не вибув жодний фахівець. Оспорюваний наказ було прийнято відповідачем без врахування того, що первинні бухгалтерські документи були вилучені з ВАТ «СВЗ» згідно протоколу обшуку від 08.07.2011 (а.с.19-20) та від 11.07.2011 (а.с.21-23). Про зазначений факт відповідач був повідомлений листом від 26.07.2011 №8615 (а.с.18).
Стосовно ж посилання відповідача на те, що оскаржуваний наказ ніяким чином не порушує прав позивача та є документом, що регулює внутрішню діяльність контролюючого органу, слід зазначити наступне.
Наслідком порушення прав позивача через винесення оскаржуваного наказу є той факт, що постановою Луганського окружного адміністративного суду у справі №2а-7122/11/1270 від 23.08.2011 було підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків – ВАТ «СВЗ» згідно рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську про застосування адміністративного арешту платника податків ВАТ «СВЗ» (а.с.63-71).
Крім того, слід звернути увагу на ту обставину, що зазначеною постановою суду у справі №2а-7122/11/1270 встановлено, що Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджені Наказом ДПА України від 14.04.2011 №213 не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента від 03.10.1992 №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.2991 №731, і тому не має юридичної сили.
Посилання представника відповідача на необхідність заміни первісного складу ревізорів через те, що ревізор-інспектор ОСОБА_6 з 16.08.2011 по 09.09.2011 перебувала на лікарняному, а згідно наказу від 12.09.2011 №222-о звільнена з посади; ревізор-інспектор ОСОБА_8 з 12.08.2011 по 26.08.2011 та з 29.09.2011 по 09.09.2011 перебувала на лікарняному, а також ревізор ОСОБА_7 перебувала на лікарняному з 12.09.2011 по теперішній час, судом оцінюються критично, оскільки станом на дату винесення оскаржуваного наказу, тобто 05.08.2011, зазначені інспектори на лікарняному не перебували, з посади звільнені не були.
Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на факт не допуску фахівців податкової служби до проведення перевірки, оскільки це не є предметом розгляду в зазначеній справі. Право податкового органу на проведення документальної планової перевірки позивачем не оскаржується. Крім того, як зазначив у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, проти чого не заперечували представники відповідача, первісна робоча група відповідно до наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки ВАТ «СВЗ» від 28.07.2011 №357 у складі ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, була допущена до проведення перевірки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наказ СДПІ по роботі з ВПП від 05.08.2011 №373 про внесення змін до складу робочої групи по проведенню документальної планової виїзної перевірки ВАТ «СВЗ» є протиправним, у зв’язку із чим підлягає скасуванню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Як вбачається з платіжного доручення №6504 від 16.08.2011, позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн. (а.с.2-3), сума якого підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача, оскільки його позовні вимоги задоволено.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 15 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20 вересня 2011 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську про визнання протиправним та скасування наказу №373 від 05.08.2011, задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Луганську №373 від 05.08.2011 «Про внесення змін до складу робочої групи по проведенню документальної планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод».
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» судові витрати у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 20 вересня 2011 року.
СуддяК.Є. Петросян