У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          14 жовтня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів  судової палати з розгляду  цивільних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі:                                                       Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,          

розглянувши  у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову  Рівненського міського суду від  21 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

                                                             ВСТАНОВИЛА:

          Позивач ОСОБА_4 10 квітня 2009 року звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірним та зобов’язати його нарахувати і виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років за 2007-2008 роки.

Постановою Рівненського міського суду від 21 жовтня 2009 року визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу  сім’ям з дітьми” за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та зобов’язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вказаний період з урахуванням проведених виплат.   

          Не погодившись із  постановою суду, відповідач  в апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначена допомога позивачці виплачувалась відповідно до вимог законодавства, в обсягах  видатків з бюджету, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов. Наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

          За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

          Місцевим судом встановлено , що 4 липня 2005 року позивачка народила дитину ( а.с.3).

          Із матеріалів справи вбачається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачу відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" ( а.с.5).

          Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня –463 грн., з 01 жовтня –470 грн.

          На підставі абзацу третього ч. 2 ст. 56, п.7,14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та ст. 41 та 43 Закону   України   "Про   загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності та витратами,  зумовленими  народженням  та  похованням" було зупинено.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп  положення статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік " визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).

          Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що із 9  липня  до 31 грудня 2007 року відповідач мав виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років у розмірі встановленого законом  прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

 Однак, місцевим судом не взято до уваги, що в запереченнях відповідача на позов, містяться вимоги про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду  передбачених ст.100 КАС України.

  Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час розгляду справи місцевим судом) пропущення строку звернення до суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.

  Цю обставину  місцевий суд  належним чином не дослідив та процесуальне рішення щодо його поновлення чи застосування наслідків пропуску строку відповідно до ст.100 КАС України не прийняв.

_____________________________________________________________________________________________________________

Справа № 22-а-2060/11                                                                         Головуючий в суді 1 інст.:  Герасимчук М.К.

                                                                                             Суддя-доповідач: Боймиструк С.В.

  Згідно ч.2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів, вирішуючи дану справу, застосовує наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, а тому вимоги позивача, що виходять за межі річного строку звернення, згідно вимог  ст. 100 КАС України,  залишає  без розгляду, оскільки підстав для поновлення такого строку не вбачає.

          Керуючись ст. 100, 197,  п.4 ч.1 ст. 198,   п.4 ч.1 ст. 202, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України ,   колегія суддів,

                                                                  У Х В А Л И Л А :          

          Апеляційну  скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради –задовольнити частково.

          Постанову Рівненського міського суду від  21 жовтня 2009 року в частині задоволення вимог за 2007 рік  – скасувати та адміністративний позов в цій частині - залишити без розгляду.

Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

          Судді: