Справа № 2-4785/2011
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
"15" вересня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Судді Антипової Л.О.
при секретарі П’ятаченко Г. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м.Києві про визнання права власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 23.05.2008 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна було укладено мирову угоду, за якою позивачу виділено та визнано за нею право власності на об’єкт нерухомого майна - нежиле приміщення площею 58,66 кв.м., що розташовано по АДРЕСА_1. Відповідно, право власності було зареєстровано КП БТІ та запис було внесено в електронний реєстр. На протязі 2009-2010 років за усною домовленістю позивач разом із відповідачем провели реконструкцію вищезазначеного нежилого приміщення. відповідач взяв на себе зобов’язання, згідно домовленості, про реєстрацію права власності на нежиле приміщення на ім’я позивача та відповідного введення нежитлової будівлі в експлуатацію, однак в 2011 році, після отримання технічного паспорту їй стало відомо, що об’єкт нерухомості, що складається з нежилого приміщення під літ. «А», загальною площею 115,9 кв. м., не було введено в експлуатацію, тобто відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо реєстрації права власності на ім’я позивача та введення в експлуатацію об’єкту нерухомості.
Позивач в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач-1 ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій позов визнав частково, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Представник відповідача - 2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві в судове засідання з’явився, надав суду заперечення, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши позивача, представника відповідача-2, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що 23.05.2008 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна було укладено мирову угоду, за якою позивачу виділено та визнано за нею право власності на об’єкт нерухомого майна - нежиле приміщення площею 58,66 кв.м., що розташовано по АДРЕСА_1. Відповідно, право власності було зареєстровано КП БТІ та запис було внесено в електронний реєстр. На протязі 2009-2010 років за усною домовленістю, позивач разом із відповідачем-1 провели реконструкцію вищезазначеного нежилого приміщення. Відповідач-1 взяв на себе зобов’язання, згідно домовленості, про реєстрацію права власності на нежиле приміщення на ім’я позивача та відповідного введення нежитлової будівлі в експлуатацію, однак в 2011 році, після отримання технічного паспорту їй стало відомо, що об’єкт нерухомості, що складається з нежилого приміщення під літ. «А», загальною площею 115,9 кв. м., по АДРЕСА_1 не було введено в експлуатацію, тобто відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання щодо реєстрації права власності на ім’я позивача та введення в експлуатацію об’єкту нерухомості. Позивач звернувся до ТзОВ «Столичне бюро незалежних будівельних експертиз та технічного нагляду»та замовив проведення технічного обстеження нежилого приміщення, з метою приведення документації у відповідність до вимог чинного законодавства України. Проведений аналіз виконаних робіт встановив, що нежитлова будівля відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, що діяли на момент закінчення будівництва, згідно ДБН 360-92**. У зв’язку із цим, позивач звертався до відповідача-2 із заявою про видачу сертифіката відповідності збудованого об’єкту проектній документації, державним будівельним нормам і правилам, у чому їй було відмовлено на підставі п. 3,4 Постанови КМ України № 923 від 08.10.2008 р. «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»та не прийняв до уваги той факт, що зазначеним вище висновком експертної організації встановлена відповідність збудованого об’єкта вимогам законодавства та його придатність до експлуатації і не надав жодної оцінки тому, що фактично об’єкт нерухомості відповідає всім вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 16, 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право продавати, обмінювати, здавати в оренду, укладати інші угоди, не заборонені законом.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 213, 215, 218, 294 ЦПК України, ст.ст. 316, 317, 319, 328 ЦК України, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м.Києві про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення під літ. «А», площею 115,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов’язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві (01133 м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, поверх 7 код ЄДРПОУ 35647677) видати ОСОБА_1 сертифікат відповідності збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на нежиле приміщення під літ. «А», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: