Справа № 2-8379/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

  "03" жовтня 2011 р. Шевченківський районний  суд м.Києва

в складі:головуючого-судді                  Васильєвої Т.М.

при секретарі                                           Когутенко М.Г.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_2 до  КС «Реал Кредит»  про стягнення грошових коштів

                                               в с т а н о в и в:

           позивач звернувся до суду з позовом,в якому просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 51809 грн.61 коп.Свої вимоги  обгрунтовує тим,що  06 червня 2008 року він уклав з відповідачем додатковий договір до договору № 29/06-3 від 06.12.2006 р. про залучення внеску (вкладу)члена кредитної спілки на депозитний рахунок,відповідно до якого вніс 30000 грн. терміном до 06.12.2009 року  зі сплатою 26%річних.По закінченні терміну дії договору вклад йому повернутий не був.Також не був повернутий депозитний внесок в сумі 10 грн. та  не сплачені проценти в розмірі 641 грн.10 коп.Вважає,що відповідач повинен сплатити йому розмір вкладу,процентів,пайовий внесок та 3% річних і інфляційні втрати,згідно наданого ним розрахунку.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача  просила в задоволенні позову відмовити,посилаючись на те,що на сьогоднішній день  спілка  винна позивачу  заборгованість по вкладу в  сумі26703 грн. та по процентам 641 грн.10 коп.Оскільки позивач є членом  спілки пайовий внесок в сумі 10 грн.йому повернутий бути не може.Так як  позивач є членом  спілки,він повинен виконувати рішення спілки,тому заборгованість  не підлягає стягненню в судовому порядку.Також вважає,що не підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних,оскільки невиконання обов»язків по договору сталося не з вини  спілки,а внаслідок  надзвичайних невідворотних зовнішніх обставин ,які не залежать від волі спілки,а саме це світова фінансова криза.

Заслухавши пояснення сторін,вивчивши матеріали справи,судом встановлено  наступне.

06 грудня 2006 року  позивач подав відповідачу заяву на вступ до кредитної спілки.

Відповідно до протоколу засідання правління №67 від 06 грудня 2006 року позивача було прийнято в члени спілки.  

06 червня 2008 року між сторонами  було укладено додатковий договір до договору № 29/06-3 про залучення  внеску (вкладу)  члена кредитної спілки на  депозитний рахунок,відповідно до якого позивач вніс 30000 грн.терміном на 36 місяців до 06.12.2009 року зі сплатою 26% річних.

29 жовтня 2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення його з членів спілки з 07 грудня 2009 року та  просив  повернути  пайовий  внесок,вклад та нараховані на нього проценти.

Однак рішення про виключення позивача із членів спілки  до сьогодні не прийнято.

03 листопада 2009 року  відповідачем були проведені  позачергові  загальні збори  членів кредитної спілки на яких був затверджений  План фінансового оздоровлення спілки,п.8 ст.111 якого  прийнято ввести  в дію з 01 грудня 2009 року.

16 липня 2010 року відбулися  загальні збори членів кредитної спілки,на яких  були внесені зміни до п.8 ст.111 Плану фінансового оздоровлення  спілки в частині  часткового зняття мораторію на виплату внесків (вкладів) за депозитними  договорами.Вирішено проводити виплати за зазначеними договорами щомісячно в розмірі 1(одного) відсотка від суми внеску (вкладу) з 20 по 25 число,починаючи з серпня  2010 року.

Починаючи з 01 грудня 2010 року по 23 вересня 2010 року відповідачем  перераховано позивачу в рахунок повернення вкладу (внеску) 3297 грн.,що підтверджується наданою  довідкою.

В судовому засіданні позивач пояснив,що він не давав свою згоду на повернення  внеску частинами,а тому погоджується ,щоб  зазначена сума  рахувалась як заборгованість по відсоткам.

Однак суд не може погодитись з даними твердженнями позивача,оскільки повернення  внеску частинами  передбачено  рішенням загальних зборів спілки,яке на сьогоднішній день є чинним і ніким не оспорено.

У відповідності до вимог ст..525 ЦК України одностороння відмова від  виконання зобов»язання  не допускається.Зобов»язання має виконуватись  належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу… (ст..526 ЦК України).

Судом встановлено,що відповідач взяті по договору зобов»язання не виконав,у встановлений договором строк внесок та проценти позивачу не повернув,тому  суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь  позивача  внесок в сумі  26703 грн.та проценти  в сумі 641 грн.10 коп.,а всього 27344 грн.10 коп.

Ст.625 ч.2 ЦК України передбачено,що боржник .який прострочив виконання грошового зобов»язання ,на вимогу кредитора зобов»язаний  оплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення ,а також три проценти річних  від простроченої суми,якщо інший розмір процентів  не встановлений  договором або законом.

Як встановлено судом,за період з 07 грудня 2009 року (термін повернення внеску) по 30 листопада 2010 року включно(часткове повернення внеску розпочалось 01 грудня 2010 року) прострочення  склало 358 днів,тому звідси 3% річних від суми внеску 30000 грн. становить  882 грн.74 коп. (30000 грн.х0.036:365х 358= 882 грн.74 коп.),а сума інфляційних становить 270 грн. (30000 грн.х1.009х1.097 = 30270 грн.-30000 грн.=270 грн.).

Тому з відповідача на користь  позивача підлягають стягненню за прострочення повернення внеску 3% річних та інфляційні в розмірі 1152 грн.74 коп.

Також встановлено,що заборгованість  відповідача  перед позивачем по процентам становить 641 грн.10 коп.

Таким чином прострочення за  сплату процентів  з 07 грудня 2009 року по 20 вересня 2011 року становить 652  дні.Звідси 3% річних складає 34 грн.36 коп. (641.10 грн.х0.03:365х652 дн.= 34.36 грн.),а інфляційні втрати 116 грн.77 коп. (641.10 грн.х1..009х1.097.1.068 =757.87 грн.-641 грн.10 коп.= 116 грн.77 коп.).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за прострочення сплати процентів 3% річних та інфляційні  в розмірі  151 грн.13 коп.

Посилання відповідача на ту обставину,що світова фінансова криза є непереборною силою ,яка не залежала від волі  спілки на думку суду  є безпідставними .

Таким чином,з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума внеску в розмірі 26703 грн.,3% річних та інфляційні за  прострочення повернення внеску в сумі 1152 грн.74 коп.,проценти в сумі 641 грн.10 коп. та 3% річних і інфляційні за прострочення  сплати процентів в сумі 151 грн.13 коп.,а всього 28647 грн.97 коп.

Пайовий внесок в 10 грн. не підлягає стягненню на користь позивача,оскільки останній на сьогоднішній день є членом спілки.

Крім того,відповідно до вимог ст..88 ЦПК України  з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи в сумі 120 грн.,а на користь держави судовий  збір  в сумі 286 грн.48 коп.

Суд,оцінюючи належність,допустимість та достовірність  кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності приходить жо висновку про часткове задоволення позовних вимог.                       

На підставі ст..ст.525,526,625 ЦК України,керуючись ст..ст.10,59,60,88,212,213,215,218 ЦПК України,суд

В И Р І Ш И В:

           Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити частково.

Стягнути з КС «Реал Кредит»на користь ОСОБА_2  грошовий вклад,проценти,3% річних ,інфляційні втрати на загальну суму 33614 грн.10 коп.,та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі  120 грн.,а всього стягнути 33734 грн.10 коп. ( тридцять три тисячі сімсот тридцять чотири тисячі)  10 коп.

Стягнути з КС «Реал Кредит»на користь держави судовий збір в сумі  337 грн.34 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги  протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного  вище строку або після розгляду справи  апеляційним судом,якщо його не скасовано.

           Суддя