Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" березня 2008 р. Справа № 29/451-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л.В., судді Білоконь Н.Д. , Сіверін В.І.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача –Озюменко О.М.- голова правління, Давідов І.М. (довіреність у справі)
відповідача -Москальченко Е.М. –директор, Бикова О.Ю. (довіреність у справі)
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 3693Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2007 по справі № 29/451-07
за позовом садівничого товариства «Світанок», с. Лизогубівка, Харківської області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Велкарт», м. Харків
про розірвання договору та стягнення 8 416,00 грн.
встановила:
Позивач - СТ "Світанок", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та після його уточнення просив розірвати договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання правових документів для договору оренди №001/05-05; стягнути з відповідача 6316,00 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.11.2007 р. по справі № 29/451-07 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач, СТ «Світанок», з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що дане рішення є незаконним, оскільки судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права при розгляді справи, а тому просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов СТ «Світанок» про розірвання договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання правових документів для договору оренди № 001/05-05 та відшкодування матеріальної шкоди.
Відповідач та уповноважений представник у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні вважають, що оскаржене рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим при повному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи, тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
16 травня 2005 року між сторонами було укладено договір № 001/05-05 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до умов данного договору відповідач зобов”язався виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання правових документів для договору оренди, розташованої на території Лизогубівської сільської ради Харківського району Харківської області, а позивач зобов”язався прийняти та оплатити виконані роботи.
26 травня 2006 року була укладена додаткова угода №1 до договору №001/05 від 16.05.2005 року.
Відповідно до п.1.1 Додаткової угоди №1 відповідач взяв на себе зобов’язання погодити виконаний ним проект землеустрою. Відповідно до Технічного завдання від 16.05.2006р проект землеустрою повинен бути погоджений районним відділом земельних ресурсів, районним відділом містобудування та архітектури, районним відділом санітарно-епідеміологічної служби, інспекцією з охорони навколишнього природного середовища, обласним управлінням охорони культурної спадщини.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди №1 від 26.05.2006р. термін виконання робіт складає 45 діб.
Загальна вартість робіт за цим договором становить - 2016 гривень 24 копійки.
Позивач на виконання своїх зобов"язань по договору, сплатив відповідачеві 2016 грн., що підтверджується платіжним дорученням №49 від 15.06.05.
Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою, складений ТОВ «Велкарт»був погоджений районним відділом земельних ресурсів, районним відділом санітарно-епідеміологічної служби, інспекцією з охорони навколишнього природного середовища, обласним управлінням охорони культурної спадщини, що підтверджується копіями висновків (т.1 , а.с. 111, 112, 124, 133, 130). Також, даний проект було погоджено відділом містобудування та архітектури (Висновок №342 від 26.10.2007р. (т.1, а.с. 131)).
Відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Однак, як вбачається з заяви позивача про складання проекту землеустрою б\н від 16.05.2006 р.; акту вибору земельної ділянки із земель запасу на території Лизогубівської сільської раби від 08.02. 2006 р.; розпорядження Харківської районної державної адміністрації №486 про надання згоди на розроблення проекту землеустрою від 23.03.2006р.; технічного завдання від 16.05.2006р., раніше ніж 16 травня 2006р. відповідач як виконавець не міг розпочати роботу із складання проекту землеустрою. Отже, встановлений договором строк для виконання роботи відповідачем - 45 діб, повинен починатись 16.05.2006р. У зв'язку з цим, порушення умов договору з боку відповідача відсутнє, оскільки вже 26.05.2006р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 про погодження складеного проекту землеустрою.
Таким чином, судом першої інстанції вірно було встановлено, що умови спірного договору виконані обома сторонами в повному обсязі, що підтверджується, зокрема, укладенням додаткової угоди №1, якою ТОВ „Велкарт" взяло на себе обов'язок погодити у відповідних державних органах вже розроблений проект землеустрою, а тому підстав для розірвання договору №001/0505 та стягнення з відповідача 2016,00 грн. збитків, немає, оскільки умови договору виконані сторонами.
Щодо стягнення 1000 грн., сплачених позивачем відповідачеві, слід зазначити наступне.
Сторони не заперечують, що відповідно до касових ордерів №1 та №2 від 25.05.2006р. директор ТОВ „Велкарт” Москальченко О.М. отримала від СТ „Світанок” 1000 грн. Також, сторони пояснили, що будь-яких угод про зміну договірної ціни, як встановленої договором №001/0505, так і встановленої Додатковою угодою №1, між ними не укладалось.
Відповідно до цільового призначення цих грошових коштів у названих касових ордерах вказано - „виконання заключних робіт за проектом землевідведення від водоймище”; - „оплата висновків за проектом водоймища службами екології, рибінспекції, меліорації”.
Отже, в призначенні платежу касових ордерів №1 та №2 від 25.05.2006р. не йдеться про те, що ці суми включені до вартості робіт за договором №001\0505 або за Додатковою угодою №1 до нього.
Таким чином, у позивача відсутні правові підстави вимагати грошові кошти у сумі 1000 гривень з обґрунтуванням, вказаним в уточненій позовній заяві, на підставі чого суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Стосовно позовних вимог про стягнення 1200 грн., сплачених позивачем на користь відповідача платіжним дорученням №41 від 30.05.06, необхідно зазначити, що відповідно до цільового призначення цих грошових коштів у платіжному дорученні вказано - „оплата згідно договору б/н від 30.05.06 за виконання земельно-кадастрових робіт. Без ПДВ”.
Отже, в призначенні платежу платіжного доручення №41 від 30.05.06 не йдеться про те, що ці суми включені до вартості робіт за договором №001\0505 або за Додатковою угодою №1 до нього, а тому у позивача відсутні правові підстави вимагати грошові кошти у сумі 1200 грн. з обґрунтуванням, вказаним в уточненій позовній заяві, на підставі чого, суд першої інстанції вірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.
Стосовно позовної вимоги про стягнення 2100 грн. за юридичні послуги судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскільки відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та складання правових документів для договору оренди №001/05-05 та стягнення з відповідача 4216 грн. збитків, то і в частині стягнення 2100 грн. за юридичні послуги позов задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Харківської області, при прийнятті оскаржуваного рішення, повністю з‘ясовані обставини, що мають значення для справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 19.03.07 р. по справі № 52/26-07, у зв’язку з чим , апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.11.2007 р. по справі № 29/451-07 залишити без змін.
Головуючий суддя Слюсарева Л.В.
Судді Білоконь Н.Д.
Сіверін В.І.