У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          14 жовтня 2011 року                                                                                           м. Рівне

Колегія суддів  судової палати з розгляду  цивільних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі:                                                       Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,          

розглянувши  у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради на постанову  Рівненського міського суду від  19 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

                                                             ВСТАНОВИЛА:

          Позивач ОСОБА_4 03 грудня 2009 року звернулася до суду із позовом, в якому просила поновити пропущений строку звернення до суду за захистом порушених прав, визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до  досягнення  нею трьохрічного віку відповідно до ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»в розмірі 4532 грн. 30 коп., що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за періоди з 21 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.  

Постановою Рівненського міського суду від 19 січня 2010 року визнано протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 21 серпня 2007 року  по 31 грудня 2007 року та зобов’язано відповідача за вказаний  період здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з розрахунку встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету на користь позивача судовий збір  в розмірі 3 грн. 40 коп.

          Не погодившись із  постановою суду, відповідач  в апеляційній скарзі просить її скасувати та відмовити в задоволенні позову, оскільки вона прийнята з порушенням норм матеріального права. Зазначена допомога позивачці виплачувалась відповідно до вимог законодавства, в обсягах  видатків з бюджету, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов. Наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

          Місцевим судом встановлено , що 18 липня 2007 року позивачка народила дитину ( а.с.7).

          Із матеріалів справи вбачається, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку була призначена позивачу відповідно до Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”( а.с.8).

          Відповідно до ст. 42, 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун, які фактично здійснює догляд за дитиною)  у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

          Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня –463 грн., з 01 жовтня –470 грн.

          На підставі абзацу третього ч. 2 ст. 56, п.7,14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" та ст. 41 та 43 Закону   України   "Про   загальнообов'язкове  державне  соціальне страхування  у  зв'язку  з  тимчасовою  втратою  працездатності та витратами,  зумовленими  народженням  та  похованням" було зупинено.

          Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп  положення статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік " визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).

          Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

_____________________________________________________________________________________________________________

Справа № 22-а-1857/11                                                                         Головуючий в суді 1 інст.:  Денисюк П.Д.

                                                                                             Суддя-доповідач: Боймиструк С.В.

 За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що із 21 серпня 2007 року і до 31 грудня 2007 року відповідач мав виплачувати позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років у розмірі встановленого законом  прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

 Однак, місцевим судом не взято до уваги, що в запереченнях відповідача на позов, містяться вимоги про застосування наслідків пропуску строку звернення до суду  передбачених ст.100 КАС України.

Суд першої інстанції не дав належної правової оцінки тій обставині, що позивачка при зверненні до суду пропустила  визначений ст. 99 КАС України (в редакції на час звернення)  річний строк та прийшов до помилкового  висновку, що цей строк звернення позивачем пропущений не був, оскільки про порушення своїх прав вона взнала з довідки виданої відповідачем 1 грудня 2009 року.

Відповідно до ч.3 ст.99 КАС України ( в редакції на той час), строк обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року було оприлюднено 27 липня 2007 року в засобах масової інформації.

Про порушення свого права на отримання допомоги в розмірі, визначеному законодавством, позивачка повинна була дізнатися в вересні 2007 року при отриманні допомоги на дитину за серпень  в меншому розмірі ніж передбачено законом і саме із вересня 2007 слід обраховувати перебіг строку звернення з позовом до суду.

  Згідно ст.100 КАС України (в редакції на час розгляду справи місцевим судом) пропущення строку звернення до суду було підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду.

  Цю обставину  місцевий суд  належним чином не дослідив та в постанові суду прийняв необґрунтоване рішення щодо поновлення строку звернення до суду.

   Згідно ч.2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів, вирішуючи дану справу, застосовує наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду та згідно вимог  ст. 100 КАС України,  залишає позов без розгляду, оскільки позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду і підстав для поновлення такого строку не вбачається.

          Керуючись ст. 100, 197,  п.4 ч.1 ст. 198,   п.4 ч.1 ст. 202, п.4 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України ,   колегія суддів,

                                                                  У Х В А Л И Л А :          

          Апеляційну  скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради –задовольнити частково.

          Постанову Рівненського міського суду від  19 січня 2010 року в частині задоволення вимог за 2007 рік  та стягнення судових витрат –скасувати та адміністративний позов в цій частині - залишити без розгляду.

Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

          Судді: