ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"11" березня 2008 р. | Справа № 30/279-07-7758 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Лисіна О.В.,
за участю представників сторін від 26.02.2008р.:
від Державного підприємства “Одеська залізниця” –Нікогосян О.С., Карпенко І.В.,
від Одеської міської ради –не з'явився,
від Міністерства транспорту та зв'язку України –не з’явився.
за участю представників сторін від 11.03.2008р.:
від Державного підприємства “Одеська залізниця” –Нікогосян О.С.,
від Одеської міської ради –Кіхтенко О.С.,
від Міністерства транспорту та зв'язку України –не з’явився.
розглянувши апеляційну скаргу
Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області
від 20.11.2007р.
у справі № 30/279-07-7758
за позовом Державного підприємства “Одеська залізниця”
до Одеської міської ради
за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство транспорту та зв'язку України
про визнання права власності.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.02.2008р., яка надіслана учасникам процесу 12.02.2008р., розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2008р.
Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 11.03.2008р. за погодженням позивача та відповідача, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
20.09.2007р. Державне підприємство “Одеська залізниця” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Одеської міської ради про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права державної власності на комплекс будівель - приміщень:- адміністративна будівля (літ.”А”) загальною площею 262,3 кв.м, склад (літ.”Б”) загальною площею 542,7 кв.м, склад (літ.”В”) загальною площею 2082,5 кв.м, склад (літ.”Г”) загальною площею 349,3 кв.м, склад (літ.”Д”) загальною площею 349,3 кв.м, склад (літ.”И”) загальною площею 80,5 кв.м, майстерня (літ.”К”) загальною площею 54,8 кв.м, склад (літ.”Л”) загальною площею 183,2 кв.м, адміністративна будівля (літ.”М”) загальною площею 388,9 кв.м, столярний цех (літ.”Н”) загальною площею 79,4 кв.м, склад (літ.”О”) загальною площею 849,6 кв.м, туалет (літ.”П”) загальною площею 2,8 кв.м, склад (літ.”Р”) загальною площею 394,4 кв.м, склад-гараж (літ.”С”) загальною площею 207,4 кв.м, склад (літ.”У”) загальною площею 575,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степна, 2, та перебувають у повному господарському віданні ДП „Одеська залізниця”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.11.2007р. (суддя Рога Н.В.) позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із винесеним судовим рішенням Одеська міська рада звернулась до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і просить судове рішення по справі №30/279-07-7758 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовної заяви ДП “Одеська залізниця” у повному обсязі.
ДП “Одеська залізниця” подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судове рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, комплекс будівель-приміщень за адресою: м. Одеса, вул. Степна, 2 знаходиться на балансі відокремленого підрозділу “Служба матеріально-технічного забезпечення Одеської залізниці” ДП “Одеської залізниці”. На будівлі та споруди, які входять до складу зазначеного об'єкту ведуться інвентарні картки для обліку основних засобів.
На замовлення позивача КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” проведено інвентаризаційні роботи та виготовлено технічний паспорт від 21.11.2006р. на зазначений об'єкт.
Листами від 29.03.2007р. №НХ-13/1180, та від 11.06.2007р. № НХ-13/2495, ДП “Одеська залізниця” в особі свого відокремленого структурного підрозділу - служби матеріально-технічного забезпечення, з метою проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна —комплекс будівель-приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Степна, 2, звернулось до Одеської міської ради з проханням оформити свідоцтво про право власності на об'єкт.
Листами від 24.04.2007р. №5186 і від 11.07.2007р. №8149 юридичним управлінням Одеської міської ради надано відповідь про можливість розгляду питання щодо оформлення права власності лише після надання акту державної комісії про прийняття об'єкта по вул. Степній,2 і введення його в єксплуатацію.
Листом від 24.05.2007р. №Т-1114 Державний архів області повідомив позивача про відсутність архівів введення до експлуатації будівель головного матеріального складу по вул. Степна, 2.
З посиланням на ст. 392 ЦК України, яка передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право, Одеська залізниця в вересні 2007р. звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на комплекс будівель та споруд, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Степна, 2, що перебувають в повному господарському віданні державного підприємства "Одеська залізниця". При цьому позивачем Одеська міська рада визначена як відповідач, а Міністерство транспорту та зв'язку України - 3-ю особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
З системного аналізу положень діючого законодавства, колегія зазначає, що відповідно до Статуту - Одеська залізниця –це створене згідно з статтями 1,4 Закону України “Про залізничний транспорт”статутне територіально-галузеве об`єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерством транспорту України.
Пунктом 4.2. Статуту Одеської залізниці встановлено, що майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.
Статтею 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 затверджено Перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), та встановлено, що державне майно України, яке не належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю. Майно залізничного транспорту, яке знаходиться у повному господарському віданні залізниць, до комунальної власності не передавалось.
Статтею 326 ЦК України встановлено, що право надання позову про визнання права власності на майно, якщо це право оспорюється або у разі втрати правовстановлюючого документа, надано власнику майна. Що стосується державної власності –то, відповідно до частини 2 статті 141 ГК України –управління об’єктами, які належать державі покладено на Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, на центральні та місцеві органи виконавчої влади.
Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 21 ГПК України передбачає, що позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що права та законні інтереси Одеської залізниці що стосується визнання права власності на об'єкти нерухомості –не порушено. У даному випадку мова йде про право власності, яке належить державі –і право на звернення з позовом щодо захисту інтересів держави надано уповноваженому органу центральної влади –Міністерству транспорту та зв'язку.
Між тим, цей уповноважений орган позивачем в позовній заяві зазначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що фактично протирічить позовним вимогам про визнання права власності на об'єкти нерухомості за державою в особі Міністерства транспорту і зв'язку України і вимогам статті 326 ЦК України про те, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади, на що не звернув увагу господарський суд при прийнятті рішення.
При такому положенні, підстави для висновків щодо правомірності звернення позивача до суду з вимогами про визнання права власності за 3-ю особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерством транспорту та зв'язку України - відсутні, а тому судова колегія вважає необхідним постановити рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст.ст.77, 85, 99, 101-105 ГПК України,
колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 20 листопада 2007р. зі справи №30/279-07-7758 –скасувати, у задоволенні позову —відмовити.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя | В.І. Жеков |
Судді | В.І. Картере |
В.Т. Пироговський |
Повний текст постанови підписано 13.03.2008р.