ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"11" березня 2008 р. | Справа № 19/16-96/1 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Поліщук Л.В., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Бритавська Ю.С.
за участю представників сторін
від позивача: Шинкаренко Ю.В. за довіреністю від 20.02.2008р. №356
від відповідача: не з’явився
від третьої особи: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14 січня 2008 року
про повернення без розгляду позовної заяви №19/16-96/1
за позовом Одеської залізниці
до Миколаївської міської ради
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство транспорту та зв’язку України
про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
Одеською залізницею до господарського суду Миколаївської області поданий позов до Миколаївської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Міністерство транспорту та зв’язку України. У позові Одеська залізниця просила суд визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на комплекс будівель-приміщень: житловий будинок (літера „А-1”) загальною площею 175,9 кв.м., сарай (літера „Б”) загальною площею 18,0 кв.м., вбиральня (літера „В”) загальною площею 1,1 кв.м., сарай (літера „Г”) загальною площею 16,5 кв.м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Залізнична,14, що перебуває у повному господарському віданні ДП „Одеська залізниця”.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14 січня 2008 року №19/16-96/1 (суддя Фролов В.Д.) позовну заяву Одеської залізниці повернуто без розгляду на підставі п.1 ст.63 ГПК України, з огляду на те, що позовну заяву підписано особою, яка не має право її підписувати.
При винесенні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що до матеріалів справи не додано доказів того, що начальника юридичної служби Одеської залізниці в установленому законом порядку уповноважено представляти інтереси Міністерства транспорту та зв’язку України в господарських судах. Окрім того, в порушення ст.27 ГПК України, Міністерство транспорту та зв’язку України позивачем неправомірно визначено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Позивач з ухвалою суду першої інстанції не згодний, апеляційній скарзі просить її скасувати, а справу передати на розгляд місцевого господарського суду, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а також на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Згідно з доводами позивача, Одеська залізниця звернулася до господарського суду Миколаївської області за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а саме про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України права державної власності на комплекс будівель-приміщень, розташованих за адресою: м. Миколаїв, вул. Залізнична,14, що перебувають в повному господарському віданні ДП „Одеська залізниця”. До позовної заяви додано належним чином завірену копію довіреності, на підставі якої начальника юридичної служби Одеської залізниці уповноважено підписувати та подавати позовні заяви від імені Одеської залізниці. Тому незрозумілим є висновок суду першої інстанції про те, що начальника юридичної служби Одеської залізниці не уповноважено представляти інтереси Міністерства транспорту та зв’язку України в господарських судах. Також позивач посилається на те, що відповідно до ст.136 ГК України, право господарського відання є похідним від права власності, а припинення (відсутність) права власності у власника тягне за собою автоматичне припинення (відсутність) право господарського відання у суб’єкта підприємництва, за яким це майно закріплене власником (уповноваженим органом). Чинним законодавством України ст.ст.182,331 ЦК України, законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачена обов’язкова державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а тому судовий захист права власності шляхом його визнання за власником з послідуючою обов’язковою державною реєстрацію цього права власності у встановленому порядку є способом захисту права власності. а отже і права господарського відання, яке є похідним від права власності. Окрім того позивач посилається на те, що чинним законодавством України, в тому числі Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно не передбачена реєстрація права господарського відання.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі щодо скасування ухвали суду першої інстанції і направлення позовних матеріалів на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Відповідач та третя особа про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, але своїм правом бути присутніми у судовому засіданні не скористалися, що не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги позивача зі їх відсутністю.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне:
Відповідно ч.1 ст.54 розділу VІІ ГПК України, в якому встановлені положення щодо подання позову, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником. Водночас вимогами ч.2 ст.57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позов до господарського суду Миколаївської області поданий Одеською залізницею.
При цьому вказаний позов підписаний начальником юридичної служби Одеської залізниці, а у додатку документів, що надані до позовної заяви Одеської залізниці наявна довіреність від 20.06.2007р. №201, яка видана начальником Одеської залізниці начальнику юридичної служби, та згідно з якою, останньому надані повноваження підписувати і подавати позовні заяви від імені залізниці.
Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява підписана особою, яка не має право її підписувати не відповідає фактичним обставинам та нормам процесуального права, зокрема ч.1 ст.54, ч.2 ст.57 ГПК України.
Більш того, апеляційний господарський суд вважає, що не надання позивачем доказів того, що начальника юридичної служби Одеської залізниці в установленому законом порядку уповноважено представляти інтереси Міністерства транспорту та зв’язку України в господарських судах, не може бути підставою повернення позовної заяви без розгляду, оскільки, по-перше, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до провадження, суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог. По-друге, вимогами п.4 ст.65 ГПК України, передбачено, що при підготовці справи до розгляду господарський суд зобов’язує сторони надати необхідні для вирішення спору документи. Тобто, документ, який необхідний господарському суду для вирішення спору і не наданий позивачем до позовної заяви, витребується господарським судом у позивача.
Окрім того, висновок суду першої інстанції в ухвалі про повернення позовної заяви без розгляду про порушення позивачем вимог ст.27 ГПК України, а саме, неправомірного визначення Міністерства транспорту та зв’язку України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, взагалі не мотивований судом першої інстанції.
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги позивача, скасування ухвали господарського суду Миколаївської області про повернення позовної заяви без розгляду та направлення позовних матеріалів на розгляд до місцевого господарського суду.
Керуючись ст.ст.99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 14 січня 2008 року №19/16-96/1 про повернення позовної заяви без розгляду скасувати.
3.Позовні матеріали Одеської залізниці направити на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | Л.В. Поліщук |
М.В. Михайлов |