Справа № 2-а-4089/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

  "11" жовтня 2011 р.   Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді         Сіромашенко Н.В.,

при секретарі                     Грищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахування та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, просила зобов'язати УПФУ в Шевченківському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплати позивачці 30% підвищення до пенсії як дитині війни у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»з 1 січня 2006 року з урахуванням виплачених сум; нараховувати та виплачувати вказане підвищення до пенсії довічно.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вона являється пенсіонеркою, згідно положень ст.1 ЗУ від 18 квітня 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»є дитиною війни, у зв'язку з чим, їй на підставі ст.. 6 вказаного Закону, починаючи з 1 січня 2006 року, повинно виплачуватися підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Дізнавшись, що визначене Законом підвищення до пенсії їй не виплачується відповідачем, вона в порядку досудового врегулювання спору звернулася до УПФУ в Шевченківському районі м. Києва з проханням нарахувати та виплати їй заборгованість з 1 січня 2006 року, на що отримала відмову від відповідача.

При цьому позивачка посилалася на те, що строк для звернення до суду за захистом порушених прав був пропущений нею з поважних причин, оскільки вона запізно дізналася про те, що відповідачем порушуються її права.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, сповіщений належним чином про дату, місце та час розгляду справи; просив розглядати справу у його відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Ухвалою Шевченківського райсуду м. Києва від 11 жовтня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва  про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахування та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 1 січня 2006 року по 21 лютого 2011 року включно залишено без розгляду.

Стосовно позовних вимог в іншій частині судом встановлено, що ОСОБА_1, яка має статус дитини війни, знаходиться на обліку в УПФУ в  Шевченківському районі м. Києва і отримує пенсію за віком, що в 2006-2011 р.р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-1У.

З 1 січня 2006 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України»на 2006 рік», п.17 ст.77 якого у 2006 році була зупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

ЗУ від 19 січня 2006 року №3367-ІV «Про внесення змін до ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»п.17 ст.77 виключено та статтею 110 встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 –у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Однак, Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік»не приймалися.

П.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»від 19.12.2006 року № 489-У, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, було зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.111  Закону № 489-У.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», з урахуванням ст.111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України  (є неконституційним).

З 1 січня 2008 року набрав чинності ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», пп.2 п.41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, зокрема, положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Пунктом 7 ЗУ від 14 червня 2011 року №3491-VІ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пункт 4 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2011 рік»наступного змісту: «4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(796-12) (Відомості Верховної ради України, 1992 р., №13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., №4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., №29, ст.399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

За вищевикладених обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 22 лютого 2011 року до 22 липня 2011 року.

При цьому суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30%, як дитині війни, в подальшому (довічно), оскільки у відповідності до ч.1 ст. 6 КАС України судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси.

Суд також вважає за необхідне стягнути на користь позивачки з Державного бюджету України понесені нею та документально підтверджені судові витрати, а саме: витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 71, 86, 90, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 19, 22, 46, 64, 152 Конституції України, ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 3, 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року, постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»,суд –

 ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Києва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахування та виплати підвищення до пенсії, як дитині війни, задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 22 лютого 2011 року до 22 липня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії з урахуванням суми, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України витрати на правову допомогу в сумі 300 гривень.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом десяти днів з дня її  проголошення. У разі застосування судом частини  третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається  протягом десяти днів з дня отримання копії  постанови.

 Суддя: