ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 р. | № 12/221пн |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Козир Т.П. |
суддів : | Мележик Н.І., Подоляк О.А., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Деревльової Д.О. |
на постанову | від 06.11.2007 р. Донецького апеляційного господарського суду |
у справі | № 12/221 пн |
за позовом | Деревльової Д.О. |
до | ТОВ "Воскресенье" |
про | зобов'язання надати інформацію |
за участю представників: |
від позивача | - не з’явились |
від відповідача | - Пулєєва О.М. |
В С Т А Н О В И В:
В липні 2007 р. Деревльова Д.О. звернулась в господарський суд Донецької області з позовом до ТОВ "Воскресенье", вмотивованим положеннями ст. 88, ч. 3 ст. 90 ГК України, п. "г" ч. 1 ст. 10, ст. 18 Закону України "Про господарські товариства", про зобов'язання надати інформацію щодо діяльності товариства, а також про допущення аудиторської компанії, яка буде обрана позивачем, до перевірки інформації та наданих документів.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог вона посилалась на те, що вона є учасником ТОВ "Воскресенье", однак товариство, в порушення вимог чинного законодавства, не надало їй інформацію про свою діяльність.
ТОВ "Воскресенье" проти задоволення позову заперечувало посилаючись на те, що Деревльова Д.О. особисто не зверталася з відповідними вимогами до відповідача, а запити надійшли від її представника, який не має права на отримання інформації.
Рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2007 р. (суддя Склярук О.І.) позов задоволено частково: зобов'язано ТОВ "Воскресенье" надати Деревльовій Д.О. інформацію про діяльність товариства, документи фінансової звітності за 2002-2006 роки, договір оренди та акт на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Донецьк, Горсад, пл. Комунаров, 2, копію технічного паспорту будівлі, проект будівництва об'єкту нерухомості, розшифровку витрат товариства на капітальне будівництво на останню звітну дату, перелік основних засобів, що знаходяться на балансі ТОВ "Воскресенье" станом на останню звітну дату. В задоволенні позову в інший частині відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р. (судді: Алєєва І.В., Величко Н.Л., М'ясищев А.М.) рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2007 р. скасовано в частині задоволення позову із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; в іншій частині рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, Деревльова Д.О. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд, з посиланням на ст. 33 Закону України "Про інформацію", ст. ст. 10, 18 Закону України "Про господарські товариства", ст. 88, ч. 3 ст. 90 ГК України, ст. 146 ЦК України, виходив з того, що відповідач безпідставно відмовляє позивачу в наданні інформації про діяльність товариства. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог частково суд вказав на те, що позивачем не доведені обставини недопущення відповідачем аудиторської фірми до перевірки фінансової звітності, інформації та наданих документів.
Скасовуючи рішення в частині задоволення позову суд апеляційної інстанції послався на неправильне застосування судом першої інстанції ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" з огляду на вичерпність переліку документів про діяльність товариства, які мають право одержувати його учасники, а також на те, що саме учасник товариства вправі був звертатись за інформацією щодо діяльності товариства.
Проте, вказані висновки суду апеляційної інстанції не можна визнати законними та обґрунтованими.
Відповідно до пункту "г" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.
Згідно положень ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.
Виходячи із наведених положень чинного законодавства, учасники господарського товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства і перелік документів, які містять таку інформацію, не є вичерпним.
Також судом апеляційної інстанції не враховано існування між Деревльової Д.О. та адвокатом Курило Ю.В., яким підписувались відповідні звернення до ТОВ "Воскресенье" про надання інформації, відносин представництва, що ґрунтуються на договорі про надання правової допомоги від 14.05.2007 р. та нотаріально посвідченій довіреності від 14.05.2007 р., відповідно до яких адвокат Курило Ю.В. є представником Деревльової Д.О. в усіх державних, громадських та комерційних установах, підприємствах та організаціях, з усіх питань стосовно неї та її майнових та немайнових прав, в тому числі як учасника ТОВ "Воскресенье", і має право подавати від її імені будь-які заяви та інші документи, отримувати на її ім'я довідки та будь-які документи, що стосуються виконання довіреності, розписуватись за неї.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що адресовані ТОВ "Воскресенье" звернення від імені Деревльової Д.О. підписані неуповноваженою особою спростовуються матеріалами справи та суперечать положенням ст. ст. 237-239, 244 ЦК України, що помилково не враховано судом апеляційної інстанції.
Крім цього апеляційний господарський суд не звернув увагу на те, що відповідачем не було надано інформації про свою діяльність і після звернення позивачем із позовом у даній справі.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.
В порушення ст. ст. 43, 99, 101, 104, 105 ГПК України, доводи апеляційного господарського суду, за якими він не погодився з висновками суду першої інстанції, є необґрунтованими. Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд висновків місцевого господарського суду належним чином не спростував та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи та вимогам законодавства. Здійснена апеляційним господарським судом неналежна юридична оцінка обставин справи призвела до неналежного з’ясування дійсних прав і обов'язків сторін та неправильного застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Як наслідок, постанова апеляційного господарського суду не відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України “Про судове рішення” від 29.12.1976 р. № 11.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47, 43 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов частково.
У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв’язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду –залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Деревльової Д.О. задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2007 р. у справі № 12/221 пн скасувати.
Рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2007 р. у даній справі залишити без змін.
Головуючий, суддя Т. Козир
С у д д і Н. Мележик
О. Подоляк