ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.03.08 Справа № 24/299
За позовом : Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ
До відповідача : Відкритого акціонерного товариства „Пасавтопром”, м.Львів
Про стягнення 6 425 703,04грн.
Суддя Хабіб М.І.
Секретар Савченко Ю.А.
Представники:
Від позивача – не з”явився
Від відповідача –Кіселик С.П., Рикаліна О.В.- представники
Суть спору: Позов заявлено про стягнення 6 684 843,19грн., в т.ч. 5 475 800,00грн. основного боргу, 164 274,00грн. штрафу, 821 159,42грн. втрат від інфляції та 223 609,77грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору № 421-04 від 11.10.2004року, позивач перерахував з 29.12.2005р. по 30.03.2006р. відповідачеві аванс в сумі 20 000 000,00грн. за продукцію (товар), яку відповідач зобов’язувався йому поставити відповідно до умов договору упродовж 60 днів з моменту отримання коштів.. Відповідач зобов’язання щодо поставки продукції виконав частково, поставив продукцію на суму 14 524 200,00грн. Сума недопоставленого продукції (товару) складає 5 475 800,00грн., з вимогою про повернення якої 10.07.2007р. позивач звернувся до відповідача, однак відповідач не повернув сплаченого авансу. Крім того, на підставі п.5.2 договору позивачем заявлено до стягнення штраф в сумі 164 274,00грн., а на підставі ст.625 ЦК України заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 821 159,42грн., нараховані за період з травня 2006р. по серпень 2007р., та 223 609,77грн. 3 % річних, які нараховані з 31.07.2006р. по 11.07.2007р.
19.02.2008р. позивач подав заяву за №132-13 від 11.02.2008 року про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 6 425 703,04грн., в т.ч. 5 475 800,00грн. основного боргу, 164 274,00грн. штрафу, 689 988,72грн. втрат від інфляції за період з серпня 2007р. по грудень 2007р. та 95 640,32грн. 3% річних, нарахованих за період з 20.07.2007р. по 18.02.2008р.
У відзиві за №22/01-1 від 22.01.2008року на позовну заяву, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що 14.06.06р. порушено провадження у справі №6/95-8/165 про банкрутство „ВАТ „Пасавтопром”, а 17.08.2006р. в газеті „Урядовий кур’єр” опубліковано оголошення про банкрутство. Позивач з вимогами до суду не звернувся, у зв’язку з чим відповідач, посилаючись на ч.2 ст.14 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” вважає його вимоги погашеними.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
11.10.2004р. позивачем та ВАТ „Львівський автобусний завод”, правонаступником якого згідно із статутом, зареєстрованим 16.05.2006р., є ВАТ „Пасавтопром”, укладено договір № 421-04, та додаткові угоди № №1,2,3,4 до договору, умовами якого передбачено поставку автобусів ЛАЗ. Строк дії договору встановлено –до 31.12.2006р. ( додаткова угода №3 від 19.10.2005р. до договору).
Відповідно до додаткової угоди № 4 від 26.12.2005р. до договору, покупець здійснює попередню оплату в сумі 20 000 000,00 грн., а постачальник зобов”язується здійснити поставку автобусів на суму здійсненої попередньої оплати протягом 60 днів з моменту перерахування коштів.
Платіжними дорученнями № 1842 П від 29.12.2005р., № 532 від 27.03.2006р. та № 563П від 30.03.2006р. підтверджено перерахування позивачем авансу на загальну суму 20 млн. грн.
За період з 11.01.2006р. по 06.04.2006р. відповідач поставив позивачеві 18 автобусів на загальну суму 14 524 200грн., що підтверджено актами приймання-передачі, які є у матеріалах справи.
Як вбачається із матеріалів справи, від прийняття ще 5-ти поставлених відповідачем автобусів, позивач відмовився у зв”язку порушенням умов договору щодо комплектності та якості автобусів. Відповідач звернувся з позовом до позивача про внесення змін до договору № 421-04 від 11.10.2004р. шляхом зміни додатків ( специфікацій) № 1-6 стосовно комплектації автобусів та про зобов”язання прийняти та оплатити автобуси ЛАЗ, однак рішенням господарського суду м. Києва від 25.06.2007р. у справі № 25/270-32/19 у задоволенні позову відмовлено.
У зв”язку з порушенням терміну поставки автобусів10.07.2007р. позивач надіслав відповідачеві вимогу № 715-13 про відмову від договору поставки та про повернення коштів в сумі 5 475 800,00грн., а також про сплату штрафу, річних та втрат від інфляції. Вимогу позивача відповідач одержав 13.07.2007р., підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення № 0217028 5.
Доказів повернення суми 5 475 800,00грн., сплати штрафу, річних та втрат від інфляції відповідач суду не подав.
Матеріалами справи підтверджено, що 14.06.2006р. господарським судом Львівської області порушено справу № 6/95-8/165 про банкрутство ВАТ „ Львівський автобусний завод” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 08.12.2006р. затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ „Пасавтопром”. З названої ухвали вбачається, що позивач - Дочірнє підприємство „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” не зверталось із кредиторськими вимогами до відповідача у справі про банкрутство, вимоги позивача, що є предметом даного спору, до реєстру вимог кредиторів не включені.
Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
В силу ст.712 ЦК України, ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона –постачальник зобов”язується передати (поставити) у зумовлені строки ( строк) другій стороні –покупцеві товар ( товари), а покупець зобов”язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Згідно із ст.ст.526,530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо строк виконання зобов”язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги.
В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми ( ст.670 ЦК України).
Відповідно до п.2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач зобов”язувався поставити позивачеві автобуси на суму 20 млн. грн. упродовж 60 днів з дня одержання суми попередньої оплати. За період з 29.12.2005р. по 30.03.2006р. відповідач одержав від позивача аванс на загальну суму 20 млн. грн. Отже, відповідач зобов”язаний був поставити автобуси згідно із умовами договору до 30.05.2006р. на загальну суму 20 млн. грн., проте поставив автобуси лише на суму 14 524 200,00грн., у зв”язку з чим позивач відмовився від договору та вимагав повернення 5 475 800,00грн. сплаченої попередньої оплати, на яку автобуси не були поставлені. На день вирішення спору відповідач не поставив автобусів на суму 5 475 800,00грн., попередньої оплати в сумі 5 475 800,00 грн. не повернув. Даного факту представники відповідача не заперечують.
Відтак, основний борг в сумі 5 475 800,00 грн. підлягає до задоволення.
Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що грошове зобов”язання виникло у відповідача після отримання ним 13.07.2007р. вимоги позивача про повернення авансу.
Таким чином, втрати від інфляції, нараховані за період з серпня по грудень 2007р., підлягають до задоволення в сумі 569091,16грн.Решта втрат від інфляції до задоволення не підлягає у зв”язку з тим, що при нарахуванні суми втрат позивачем допущена помилка, зокрема, за грудень втрати становлять 124332 грн, а не 1268818,38грн., як вказано у розрахунку позивача. 3% річних в сумі, які нараховані за період за 213 дні ( з 21.07.2007р. по 18.02.2008р.),підлягають до задоволення повністю.
В частині стягнення 164 274, 00 грн. штрафу позовні вимоги не підлягають до задоволення, оскільки 14.06.2006р. господарським судом Львівської області порушено справу № 6/95-8/165 про банкрутство відповідача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, на даний час провадження у справі не закінчено. Відповідно до ст.12 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів неустойка ( штраф, пеня) не нараховується.
На думку суду, посилання відповідача на ч.2 ст.14 ЗУ „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” є безпідставним, а доводи про те, що вимоги позивача є погашеними, такими, що суперечать чинному законодавству. Матеріалами справи підтверджено, що справу про банкрутство відповідача порушено 14.06.2006р., а вимогу про повернення сплаченої попередньої плати позивач надіслав 10.07.2007р., тому вимоги позивача не є конкурсними вимогами та не є погашеними, оскільки виникли після порушення справи про банкрутство відповідача.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82-85, ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Пасавтопром”, ідент. код 05808787, адреса: 79026,м.Львів, вул. Стрийська,45, на користь Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, ідент. код 30167066, юридична адреса: 04107, м.Київ, вул.Нагірна,27, поштова адреса: 04112, м.Київ, вул. Гонти,3-а, - 5 475 800,00 грн. основного боргу, 569 091,16грн. втрат від інфляції, 95 640,32 грн.3% річних, 24 368,31грн. державного мита та 112,79 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Хабіб М.