ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.08 Справа № 11/8
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Легуцькому І.А.
За позовом: Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”, м.Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Тебус”, м.Львів
Про стягнення 43187,34грн.
В судовому засіданні взяли участь Представники:
Від позивача: Харченко-предст. доручення № 155/1/11-284 від 22.01.2008року
Від відповідача: Зуєнко-предст.доручення б/н від 24.01.2008року, Романюк-предст. доручення б/н від 27.01.2008року
Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Ухвалою господарського суду від 12.01.2008року порушено провадження у справі за позовом Комунального підприємства „Київжитлоспецексплуатація”, про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Тебус” 43187,34грн. боргу.
За клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 04.03.2008року.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторони відмовились.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
На підставі укладеного між сторонами договору № 10/2118 від 27.03.2006року позивач надав відповідачу в оренду нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Хрещатик, 46А загальною площею 74,20кв.м. терміном до 04.10.2006року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач продовжує займати орендовані приміщення після закінчення строку дії договору не сплачуючи при цьому орендної плати, внаслідок чого заборгував позивачу 43187,34грн. за період з 14.02.2007р. по 31.10.2007р.
Дана сума і є предметом спору.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги не підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають відмові, з огляду на наступне:
Позивач та Відповідач уклали Договір оренди від 27.03.2006 року №10/2118 нежилого приміщення площею 74,20 кв.м в будинку №46 А по вул. Хрещатик у м. Києві. Строк дії Договору був зазначений з 27.03.2006 року по 04.10.2006 року.
За період оренди нерухомого вищезазначеного майна відповідач своєчасно та в повному обсязі сплачував оренду плату, про що свідчить довідка Позивача від 09.10.2006 року за № 155/05-2797. Крім цього, 10.04.2006 року відповідачем був укладений договір № 152 страхування майна, що знаходиться в оренді (Страховик - НАСК «Оранта»).
Відповідач проти позову заперечує посилаючись при цьому на норми ст. 764 ЦК України, яка зазначає що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Таким чином, після закінчення вказаного в Договорі терміну його дії відповідач продовжує використання орендного майна на тих же умовах та на тій же строк. Цей же принцип відображений ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що передбачає, що «у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором».
Відповідач наголошує на тому, що на протязі місяця, тобто з 05.10.2006 року по 05.11.2006 року ним не отримано від позивача ніяких пропозицій щодо припинення Договору або звільнення приміщення. Більш того, Позивач звернувся з листом №155/05-2832 від 18.10.2006 року з проханням письмово повідомити його про згоду виконувати рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року №34/91 та сплачувати орендну плату, розраховану відповідно за Методикою. Відповідач надав Позивачу листи №2/11 від 15.11.2006 року та № б/н від 14.12.2006 року з згодою, але запросив надати більш детальні роз'яснення щодо підстав різкого збільшення вартості орендної плати. Відповіді на ці питання Відповідачем не отримані. Це питання повторюється й в листі від 26.03.2007 року.
02.04.2007року згідно рішення № 35/99 Господарського суду м.Києва Товариство з обмеженою відповідальністю „Тебус” виселено із орендованого приміщення та зобов’язано повернути зазначене приміщення орендодавцю. Постановою ВГСУ залишено дане рішення без змін. Однак, відповідач продовжує займати орендоване ним приміщення відповідно до договору оренди № 10/2118 від 27.03.2006року, що не позбавляє його обов’язку сплати орендної плати. Орендна сплата здійснюється по цінах, вказаним в Договорі, тому що відповідно до п.9.2. Договору усі зміни та доповнення до нього оформляють в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх Сторонами. Остання сплата була здійснена за лютий 2008року, що підтверджено відповідною квитанцією від 30 січня 2008року.
В своїй позовній заяві позивач нарахував 43187,34грн. орендної плати за період з 14.02.2007року по 31.10.2007року, що спростовується представленими відповідачем квитанціями про перерахування коштів.
З огляду на викладене, із врахуванням того, що предметом даного спору є недобросовісне справляння орендної плати згідно договору № 10/2118, суд вважає позовні вимоги такими, що не підтверджені матеріалами справи та підлягають відмові.
На час подання позовної заяви вимога позивача про стягнення заборгованості за оренду приміщення безпідставна.
Судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,
суд,-
в и р і ш и в :
У позові відмовити повністю.
Суддя Сало І.А.