Справа № 2-а-3624/11

У Х В А Л А

іменем України

  "05" жовтня 2011 р. Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого –судді                    Піхур О.В.

за участю секретаря -                    Даниленко Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни.

Свої позовні вимоги, позивач обґрунтовує тим, що є "дитиною війни"  згідно положень ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач зазначив, що має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Зупинення дії та внесення змін до вищенаведеної статті Закону визнане рішеннями Конституційного Суду України від 09.07. 2007 р., та 22.05.2008 р. неконституційними. Просив зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити кошти як дитині війни в повному обсязі з 09.07.2007 року та сплачувати її в подальшому, стягнути судові витрати.

Сторони в судове засідання не з’явилися, надали до суду заяви, в яких просили проводити розгляд справи за їх відсутності, а тому за таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу  на підставі наявних у ній доказів.

Неприбуття в судове засідання позивача, відповідача –суб’єкта владних повноважень, відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 128 КАС України не є перешкодою для вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.2 ст.5 КАС України).

Згідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст..100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи, що з часу порушення прав позивача до часу подання позовної заяви пройшло більше чотирьох років, суд не може прийняти пояснення позивача, що весь цей час він не знав про порушення своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 19.07.2011 року. За таких обставин позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України за період з 09.07.2007 року до 19.01.2011  року, а тому позовні вимоги за цей період підлягають залишенню без розгляду.

Виходячи з наведеного, ст.ст. 5, 99, 100, 128, 256 КАС України, суд -      

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати і виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007  року до 19.01.2011 року –залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення.

  Суддя