Справа № 1-69/2011

П О С Т А Н О В А

іменем України

  "18" серпня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                                        Колесник Л.А.

при секретарях                                                                   Дзюбі Д.В., Хлєбік Я.О.

за участю прокурора                                                                     Косяченко Т.М.

адвоката                                                                                           ОСОБА_1

представника потерпілих                                                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого     ст. 124   КК України,-

в с  т а н о в и в:

В судовому засіданні  представник потерпілих заявила клопотання про направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 для проведення додаткового досудового слідства  з мотивів неповноти проведеного досудового слідства,  яка, на її думку, призвела до невірного встановлення фактичних обставин вчинення злочину та неправильної кваліфікації дій ОСОБА_3; з мотивів невиконання органом досудового слідства постанов суду в порядку ст. 315-1 КПК України, що призвело до того, що суд не може в судовому засіданні усунути неповноту досудового слідства та постановити по справі законне та обґрунтоване рішення.

Обговоривши заявлене представником потерпілих  клопотання, вислухавши думку прокурора, яка заперечувала щодо задоволення клопотання,  думку підсудного та його адвоката, які підтримали позицію прокурора,  вивчивши матеріали кримінальної справи, - суд приходить до наступного.

Органами досудового слідства  ОСОБА_3  обвинувачується в тому, що:  "5 серпня 2009 року близько 22 години 15 хвилин ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходилися біля магазину "Потап", розташованого біля буд. 5-"а" по вул. Бойченка в м. Києві.  Біля них неподалік знаходився ОСОБА_6, з яким у ОСОБА_3 виник конфлікт.

Під час конфлікту, ОСОБА_6 дістав з кишені ножа та наблизився до ОСОБА_3  В обстановці, що склалася, ОСОБА_3 помилково припустив загрозу з боку ОСОБА_6, як реальну для свого життя та здоров'я. З метою відвернення суспільно-небезпечного посягання, захищаючи охоронювані законом права, тобто своє життя та здоров'я, перевищуючи межі  необхідної оборони, обрав межу захисту, яка явно не відповідала небезпечності посягання, і усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, умисно наніс ОСОБА_6 удар кулаком у життєво важливий орган, а саме голову, спричинивши травму у лівій скроневій області. Від удару ОСОБА_6 впав на асфальт та отримав травму у правій лобовій області.

Вчинивши умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищенні меж необхідної оборони, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник.

В подальшому,  ОСОБА_6 каретою швидкої медичної допомоги був доставлений до Київської лікарні швидкої медичної допомоги, де 22 серпня 2009 року о 3 годині він помер від комплексу отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно висновку експерта за № 61/1831/3 від 2 жовтня 2009 року: "При судово-медичному обстеженні та вивченні даних медичної документації у ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження:

-          забійна рана, крововилив в м'які тканини лобно-тім"яно-скроневій області з правої сторони;

-          перелом кісток основи черепа, який локалізується   в правій передній черепній ямці;

-          гранично-дифузного характеру субарахноїдальний крововилив в проекції полюса і зовнішній поверхні правої лобної частини з переходом на зовнішню поверхню правої тім'яної частини;

-          травматична внутрішньо-мозкова гематома в правій лобній частині;

-          перелом лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа;

-          дифузно-граничного характеру субарахноїдальний крововилив в проекції зовнішніх поверхней  тім'яної і скроневої  частини з лівої сторони;

-          забій тканини мозку на зовнішній поверхні тім'яної та скроневої частини з лівої сторони;

Ці ушкодження виникли від дії тупого (их) предмету (ів) не відобразивши  своїх індивідуальних особливостей в ушкодженнях.

- Крововилив на верхніх повіках обох очей - дані крововиливи можна розцінити, як натікання крові в наслідок перелому основи черепа.

           Між комплексом ушкоджень в області голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми і причиною настання смерті вбачається прямий причинний зв'язок.

Комплекс ушкоджень в області голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя.

Смерть ОСОБА_6 наступила в результаті черепно-мозкової травми у вигляді ушкоджень м'яких покровів голови мозку."

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3  повністю визнав свою вину у  вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України, та частково визнав суми матеріальної та моральної шкоди в позові потерпілих,  і пояснив суду, що 5 серпня 2009 року близько 22 години він біля магазину "Потап",  розташованого по вул. Бойченка в м. Києві, зустрівся зі своїми друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Поки вони чекали інших друзів, то вирішили купити пиво.  Він в магазині взяв пиво, але зрозумів, що в нього не вистачає грошей, щоб розрахуватися, тому пішов до своїх друзів. Продавець невірно його зрозуміла та    вартість пива врахувала  в рахунок незнайомого  хлопця, як він тепер знає ОСОБА_7, який стояв за ним в черзі.   Коли він повернувся, то в нього виник конфлікт з хлопцем. Потім даний хлопець сказав, щоб він нікуди не йшов, а він з ним побалакає.   Він з хлопцями відійшли приблизно на відстань 15 метрів, коли до них підійшов  ОСОБА_7 та покликав  його осторонь  побалакати. Він (ОСОБА_3.) на декілька метрів відійшов від своїх друзів побалакати, також приблизно на відстані 7 м від них стояв   наглядно знайомий ОСОБА_6   ОСОБА_7 дістав з пакету пляшку пива та кинув в нього. Він зміг ухилитися від пляшки та для захисту вдарив кулаком правої руки хлопця в обличчя. Коли  ОСОБА_7 почав тікати, то ОСОБА_4 та ОСОБА_5 побігли за ним, а він (ОСОБА_3.) залишився. В цей час, він побачив, що до нього іде   ОСОБА_6, який   дістав з кишені ножа,   підходячи  ближче, він сказав,  що зараз його поріже. Він може впевнено стверджувати, що в   руці ОСОБА_6був ніж, оскільки це відбувалося біля магазину та кафе, місцевість має добре освітлення та було багато людей. Він дуже злякався ОСОБА_6, крім того він знав, що той був раніше судимий. Він не кликав на допомогу та не став втікати від ОСОБА_6, оскільки той вже підійшов дуже близько та замахнувся ножем.   Він з метою самозахисту одразу наніс ОСОБА_6 один сильний удар,  вціливши кулаком правої руки  в ліву сторону голови останнього. Від отриманого удару ОСОБА_6 впав на асфальт. В цей час, до нього підійшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і вони побачили, що хлопець не піднімається, а в нього з-під голови тече кров. Він дуже злякався і був  в шоковому стані від того, що вдарив людину, а вона тепер не піднімається з землі. Він не знав живий ОСОБА_6 чи мертвий. Ні він, ні його друзі не підходили до потерпілого, вони стояли осторонь.  В цей час, біля ОСОБА_6 почали збиратися люди,   хтось кричав, що викликав швидку та міліцію. Він дуже боявся зустрічі з працівниками міліції, оскільки бачив та чув по телебаченню, як вони б'ють затриманих; також, він дуже боявся, що його посадять до в'язниці. Він разом з    хлопцями втекли по домівкам.  Коли він прийшов додому, то нічого не повідомляв своїм батькам, не просив в них допомоги, а ліг спати. В наступні дні він ходив на роботу, зустрічався з друзями, від яких дізнавався, що ОСОБА_6 в лікарні, що йому зробили операцію, і що він знаходиться в тяжкому стані. Він не ходив до лікарні, не пропонував батькам потерпілого допомогу, не робив заяву про явку з повинною до міліції.  Приблизно через 5-7 днів його викликали до дільничного. Вони  стелефонувалися  з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яких також викликали, та втрьох пішли до дільничного, де розповіли про всі обставини.  

В той же час, підсудний змінив свої покази, які надавав на досудовому слідстві, а саме  слідчому він пояснював, що він бачив в ОСОБА_6 розкладний ніж, що він бачив, як той його розкладав; також зазначав, що саме ОСОБА_7 говорив продавцю, що  ОСОБА_3 розрахується за його пиво.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_4  повністью підтвердив покази ОСОБА_3, надані ним в судовому засіданні,  додавши, що він побіг за ОСОБА_7, щоб його повернути та розібратися, чому він хотів вдарити ОСОБА_3 Також він зазначив, що не говорив слідчому, що ніж був  розкладний та знаходився в руці потерпілого, що потерпілий лежав животом до землі.  Коли вони повернулися до ОСОБА_3,  то він бачив, що ОСОБА_6 лежить на землі на боку, правою стороною обличчя до землі; що біля нього лежить звичайний ніж; та що з-під голови ОСОБА_6 біжить кров. Він особисто не викликав швидку, міліцію, не підходив до потерпілого. Крім того, коли він підійшов до ОСОБА_3, то біля нього були вже їх два товариша, яких вони чекали, та збиралися люди. Він чув, що хтось викликав швидку та міліцію. Він вважав, що потерпілого відвезуть до лікарні та підлікують, а зустрічатися з міліцією не хотів, вони всі одразу пішли по домівкам.

Аналогічні покази в судовому засіданні надав свідок ОСОБА_5                                                                                                                                                                                                                                                                  

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він за домовленістю о 22 годині 5 серпня 2009 року зустрівся з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і йшли до магазину "Потап", де їх чекали друзі. Підходячи до магазину вони побачили ОСОБА_3 та біля нього ОСОБА_6 у якого в руці був ніж. ОСОБА_11 замахнувся, щоб нанести удар ОСОБА_3, той  відійшов від ОСОБА_6 і вдарив його рукою   в голову, останній впав на правий бік.   В цей час, вони, а з іншої сторони ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  одночасно підійшли до ОСОБА_3 До них стали ще збиратися люди. Він особисто не викликав швидку, міліцію, не підходив до потерпілого, а разом з усіма пішов додому. Коли він дізнався, що потерпілий помер, він також не ходив до міліції та не розмовляв про це з ОСОБА_3 Він не зміг пояснити суду, чому в його протоколах допиту як свідка під час досудового слідства відсутні покази про те, що він бачив, як ОСОБА_6 хотів нанести удар ножем ОСОБА_3

Аналогічні покази в судовому засіданні надав свідок ОСОБА_10

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив суду, що він працює інспектором БСП.  5 серпня 2009 року в складі автопатруля ПП-19 він о 22 годині 18 хвилин за вказівкою чергового здійснив виїзд на вул.  Бойченка, 6. Коли вони приїхали на місце, то там було багато людей, а на землі лежав без свідомості хлопець, у якого з-під голови текла кров. Деякі люди говорили, що бачили, як даного хлопця, бив спочатку один хлопець, а потім ще декілька. Однак, всі не хотіли бути свідками та відмовлялися надавати свої анкетні дані. До них підійшла дівчина, яка представилася ОСОБА_13 та повідомила, що вона знає потерпілого, це ОСОБА_6. У дівчини в руках був тільки мобільний телефон, вона не повідомляла їм ні про які речові докази.

Будучи допитаною в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суду повідомила, що вона проходячи неподалік від магазину "Потап" бачила бійку між чоловіками, потім хтось залишився на місці,  а деякі хлопці побігли наздоганяти іншого. Коли вона підійшла ближче, то побачила, що на землі на животі лежить її добрий знайомий ОСОБА_6 Вона підійшла до нього та присіла, побачила, що він непритомний, а з носу в нього текла кров. Вона почала дзвонити викликати швидку. В цей час до неї хтось підбіг, відштовхнув її, і вона бачила, як чоловік ногою вдарив ОСОБА_6 по голові. Вона не  бачила, хто це був,  але вважає,  що це ОСОБА_3 Потім вона на землі побачила   розкладний ніж, який був в складеному  стані та годинник. Вона забрала ці речі. Ніж вона викинула до смітника, а годинник потім передала дружині ОСОБА_6 Коли приїхала міліції вона повідомила, що знала, але не сказала про те, що забрала речі. Тільки під час допиту 18 серпня  вона вперше про це вирішила розповісти.  Також, до приїзду міліції, вона чула, як люди розповідали, що між групою хлопців в магазині розпочався конфлікт, який на вулиці переріс в бійку, потім частина хлопців втекла.   Коли вона згодом спілкувалася з ОСОБА_7, то він повідомив, що побіг кликати на допомогу, оскільки хлопців було більше та вони були дуже п'яні, а за ним побігли ще чоловіки. Саме вона розповіла вагітній дружині ОСОБА_6 свідком яких подій вона була.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 5 серпня 2009 року він разом з ОСОБА_6 прийшов до магазину "Потап" за продуктами. Перед ними в черзі, як він тепер знає, стояли ОСОБА_3 з друзями, які були в стані алкогольного сп'яніння.  Хлопці взяли напій та відійшли, а продавець все порахувала йому (ОСОБА_7.) в рахунок. Він сказав ОСОБА_3, щоб той розрахувався. Будучи незадоволеним ОСОБА_3 підійшов та штовхнув його руками. На вулиці між ними почалася сутичка, зразу підбігли, як він тепер знає ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Хлопці його виштовхували  на дорогу, хватали за куртку, між ними трьома почалася бійка, в нього порвався пакет, з якого випали продукти та розбилося пиво. Він наполягає, що не замахувався та не кидав в напрямку ОСОБА_3 пляшки, також останній не наносив йому ніякого удару в область голови. В цей час, він побачив, що ОСОБА_6 лежить животом на землі, а ОСОБА_3 біжить до них. Він (ОСОБА_7.) злякався, що хлопців більше та вони п'яні, і вирішив, що треба бігти за допомогою. Він почав втікати, а ОСОБА_3 та його друзі  побігли за ним. Коли він добіг до під'їзду одного з будинків поблизу місця події, то там були його друзі, у яких він просив допомогу. Побачивши це, ОСОБА_3 та його два друга стали від них тікати. Він з друзями пішов на місце події.   Він бачив, що біля ОСОБА_6 знаходиться багато людей, також він бачив ОСОБА_13, однак остання йому не повідомляла про те, що вона бачила та забрала ножа.  Він ніколи не бачив в ОСОБА_6 ножа. Він чув, що викликали швидку та міліцію. Він  не підходив близько до ОСОБА_6, оскільки не хотів мати проблем з міліцією.  Потім він близько 2 години  поїхав до лікарні швидкої медичної допомоги, куди повезли ОСОБА_6 Він дізнався про його стан здоров'я та повідомив лікарям його анкетні дані. Вже зранку він в лікарні зустрів ОСОБА_13, яка йому розповідала, що вона бачила, як три особи били ОСОБА_6, а ОСОБА_3 плигав в нього на голові. Він зателефонував дружині ОСОБА_6 та  запитав телефон двоюрідного брата ОСОБА_6 - ОСОБА_14 Він нічого не казав дружині,  оскільки та от-от повинна була  народжувати дитину. Він брату повідомив, що ОСОБА_6 в лікарні та розповів, що сталося. Потім він сам пішов до дільничного та розповів про всі обставини, що сталися та написав пояснення.  Також, його неодноразово викликав слідчий, проводив допити та очні ставки. Однак, більшість цих даних немає в матеріалах кримінальної справи. Спочатку йому повідомляли, що справа розслідується щодо кількох осіб, а потім він дізнався, що тільки щодо ОСОБА_3

Будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила,  що вона була дружиною ОСОБА_6 Її чоловік  був спокійною людиною, ніколи не носив із собою ножа, хотів дітей, але так і не побачив свою дитину. Їй ніхто з рідних не казав про те, що сталося, оскільки в неї був останній строк вагітності. Через день після події їй зателефонувала ОСОБА_13 та розповіла, що у ОСОБА_15 та його друга в магазині виник конфлікт з хлопцями; ОСОБА_6 били 3 чоловіка.   Потім  ОСОБА_13 повідомила, що в ОСОБА_3 заможні батьки і, щоб вона думала про себе та взяла в них гроші. Вона не знає звідки ОСОБА_13 знала родину ОСОБА_3 Потім їй телефонувала мати ОСОБА_3, ображала, кричала, начебто погрожувала,  пропонувала гроші. Також,   приходив переказ на 13 000 грн., який вона відмовилася отримувати.

Будучи допитаною в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 суду пояснила, що вона матір ОСОБА_6 Вона, як матір тільки з позитивної сторони може розповісти про свого сина. Він 19 днів не дожив до народження своєї дитини.  Вона ніколи не бачила в нього ножа. Від ОСОБА_14 вона дізналася, що син в лікарні. Вона була в лікарні, а потім туди їздив ОСОБА_14 та теща її сина, оскільки вона була в шоковому стані.  Потім їх ніхто не повідомив, що було порушено кримінальну справу, її ніхто не викликав для пояснень. Коли вона вже сама з ОСОБА_14 прийшли  до слідчого, то той здивувався тим, що у ОСОБА_6 є родичі. Їй дзвонила матір ОСОБА_3 пропонувала зустрітися. Але вона відмовилася, оскільки їм не було про, що розмовляти.

З метою повного та всебічного розгляду кримінальної справи,   за   клопотанням представника потерпілих, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_14, який суду пояснив, що він двоюрідний брат ОСОБА_6 Про події, що сталися він дізнався з телефонного дзвоника ОСОБА_7, який розповів про бійку і про те, як ОСОБА_6 било три чоловіки, як плигали в нього на голові. Він (ОСОБА_14.) з матір'ю ОСОБА_6 пішли до лікарні. Останній був в тяжкому стані,  були необхідні гроші на лікування. Крім того, він заходив до палати і бачив на тілі ОСОБА_6 багато синців. Він приходив з матір'ю загиблого до слідчого і просив допитати його як свідка, однак, той відмовив. Вони  знали, що спочатку справа розслідувалася щодо декількох осіб, потім їм нічого не повідомляли і вони випадково дізналися, що обвинувачений тільки один ОСОБА_3

Будучи допитаним в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_17 повідомив суду, що він проводив експертизу по наданим лікарями даним та показам ОСОБА_3 За результатами він зробив висновок, що ОСОБА_6 міг отримати тілесні ушкодження за обставин, які вказує ОСОБА_3, а саме удар в ліву частину голови наніс ОСОБА_3, а удар з правої частини  виникли від удару тіла при падінні на асфальт. Він не виключає, що у ОСОБА_6  могли бути на тілі синці,  які зійшли за короткий проміжок часу. до проведення кспертизи. Він виключає, той факт, що в потерпілого плигали на голові. Він зазначив, що в тому разі, якщо  зявляться інші покази про механізм отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, то необхідно проводити судово-медичну експертизу.

Допитаний в судовому засіданні, як свідок, слідчий Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_18 суду пояснив, що досудове слідство по справі він проводив з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства, протоколи допитів складав зі слів осіб, яких допитував, давав їм протоколи на ознайомлення та на підпис. Всі матеріали досудового слідства знаходяться в матеріалах кримінальної справи.

Крім того, з метою усунення неповноти проведеного досудового слідства, судом надавалися органу досудового слідства доручення, передбачені ст.315-1 КПК України:  про встановлення та допит особи, яка викликала швидку медичну допомогу і була свідком-очевидцем подій, що відбувалися; про встановлення всіх членів бригади швидкої медичної допомоги, яка виїжджала на виклик, з метою встановлення  підстав виклику та тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_6; про встановлення та допит лікаря швидкої медичної допомоги, який оглядав ОСОБА_6 в приймальному відділенні; про надання витягу з журналу прийому хворих.

На виконання постанов було надано лише витяг з журналу та пояснення ОСОБА_19, яка на даний час користується на роботі номером мобільного телефону з якого був здійснений виклик швидкої,  про те, що вона знає колишнього власника телефону, спілкується з ним і він на даний час перебуває за кордоном.

Органом досудового слідства ні у встановлені строки, ні в подальшому не було виконано постанов суду. Також, слідчим не було надано даних про неможливість виконання цих постанов. Насамперед, достовірно знаючи анкетні дані  чоловіка, який викликав швидку, та знаючи людину, яка з ним спілкується, слідчий не перевірив анкетних даних цієї особи, не зателефонував та не з'ясував його  місце  знаходження, не вжив заходів щодо відібрання пояснень про обставини справи. Також, слідчий не надав даних на підтвердження того, що свідок з поважних причин не може з'явитися до суду, насамперед документів про перетинання цим чоловіком державного кордону України; маючи витяг з книги прийому хворих слідчий не встановив і не опитав лікаря, який робив ці записи, тощо.

Фактично судом під час судового слідства були вичерпані всі, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, заходи щодо   усунення  неповноти досудового слідства по даній справі в судовому засіданні,  однак, допущені   неповнота проведеного досудового слідства по даній справі та невиконання доручень суду, -   перешкоджають суду повно,  всебічно та об'єктивно розглянути справу, встановити істину по справі,  крім того неповнота досудового слідства    не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки,   для її усунення потрібні слідчі дії, спрямовані на збирання нових доказів, та провадження дій в такому обсязі, виконання яких неможливо з додержанням специфіки процесуальної форми судового розгляду, та з урахуванням того, що суд не є органом розслідування, і у відповідності до вимог ст. 315-1 КПК України та  вимог   Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" -   завданням судових доручень є перевірка і уточнення фактичних даних, одержаних під час досудового слідства, а не усунення неповноти досудового слідства; а обов'язок по всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин справи, та виявленню обставин, що викривають та виправдовують обвинуваченого,  у відповідності до вимог ст. 22 КПК України,  покладаються на прокурора, слідчого, особу, яка проводить дізнання.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що   кримінальна справа № 04-20678 (1-69/11) по обвинуваченню  ОСОБА_3  у вчиненні злочину, передбаченого ст. 124 КК України,  підлягає направленню прокурору Дніпровського району м. Києва для організації проведення додаткового досудового слідства.

Під час проведення додаткового досудового слідства  по справі органам досудового слідства необхідно усунути неповноту проведеного досудового слідства;  виконати всі вимоги зазначені в постановах суду в порядку ст. 315-1 КПК України; вжити заходів для встановлення продавця магазину "Потап", яка була свідком  очевидцем події; з метою усунення протиріч в показах підсудного та свідків, провести очні ставки між свідками по справі та відтворення обстановки та обставин події зі свідками по даній справі; в разі встановлення нових свідків та даних про механізм отримання ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, провести відповідні експертизи; виконати вимоги зазначені ще в постанові заступника прокурора Дніпровського району м. Києва від 22 грудня 2009 року, "перевірити та прийняти процесуальне рішення щодо наявності або відсутності в діях ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ознак злочину, передбаченого ст. 296 КК України";  виконати всі необхідні процесуальні дії  у відповідності до вимог ст. 22 КПК України.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_3 - залишити   підписку про невиїзд з постійного місця проживання.   

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 273, 281 КПК України, суд-

 п о с т а н о в и в:

Кримінальну справу № 04-20678 (1-69/11)     по обвинуваченню ОСОБА_3  у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 124  КК України,    направити прокурору Дніпровського району м. Києва для  організації   проведення додаткового досудового слідства.

Запобіжний захід  ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.   

Постанова  може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва, через             Дніпровський районний суд  м. Києва, протягом 7 діб з моменту оголошення.

 Суддя