Справа № 2-1776/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"25" червня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого судді                              Рубан С.М.

         при секретарі                  Удод  Р.О.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі  суду  в  м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про встановлення  факту прийняття  спадщини та визнання права власності на  спадкове  майно, -

                                                           В С Т А Н О В И В :

     Позивач  звернулась з  вказаним  позовом  до  суду,  в  обгрунтування  якого   посилається  на  те,  що  після  смерті  її  батька ОСОБА_3,  який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1,   відкрилась  спадщина  на  1/3  частину  квартири АДРЕСА_1,  яку їй  батько   заповів  ще  за  життя.   

    Крім  неї,  спадкоємцями  батька   за  законом  були  її мати ОСОБА_4  та  брат   ОСОБА_2 - відповідач  по  справі,  однак  в  зв»язку  з наявністю   заповіту  на  її  ім»я  спадщину  після  смерті батька  вони не приймали.

   В позовній  заяві  вказує,  що  прийняла  спадщину  після  смерті  батька   на підставі п.1  ч.1  ст. 549  ЦК  України,  який  діяв на  той  момент, шляхом   фактичного  вступу  в  управління  та   володіння  квартирою  АДРЕСА_1,  однак  Десята  Київська  державна  нотаріальна контора   відмовила  їй   у  видачі  свідоцтва  про право  на спадщину за   заповітом  в зв»язку з  пропуском  строку прийняття  спадщини.

    Просить  суд  встановити факт прийняття нею спадщини,  яка залишилась після  смерті  її  батька –ОСОБА_3,  шляхом  фактичного  вступу  в  управління та  володіння  квартирою  АДРЕСА_1  та   визнати за  нею право  власності  в порядку  спадкування  на  1/3  частину  квартири  АДРЕСА_1.

    В  судовому  засіданні  позивач  позов  підтримала  повністю,  просила задовольнити.

     Відповідач  в  судовому засіданні  позов  визнав  та  пояснив  суду,  що  батько  дійсно  ще за  життя  заповів  його  сестрі,  позивачці по справі,  належну  йому  1/3   частину  квартири   АДРЕСА_1.  Сестра  постійно  проживала  у  цій  квартирі,  піклувалась  про  батьків,  а  після  смерті батька  продовжувала  в ній  проживати  та користуватись квартирою. Проти  задоволення  позову  не заперечує.

   Заслухавши позивача,  відповідача, свідків  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, вивчивши матеріали справи,  суд  прийшов  до  наступного висновку.

  В  судовому  засіданні  встановлено,  що батько  позивача  ОСОБА_3 помер   ІНФОРМАЦІЯ_1  (  а.с. 11).

  Після  його  смерті  відкрилась  спадщина на 1/3  частину  квартири  АДРЕСА_1,  яку  ОСОБА_3 за життя  заповів  своїй  доньці -  позивачці по справі  ОСОБА_1, що   підтверджується  заповітом  від        16  липня  1996  року, посвідченим  державним нотаріусом  Десятої  Київської  державної  нотаріальної   контори, зареєстровано  в реєстрі  за  № 1У –1060 (   заповіт оглянуто  в  судовому  засіданні,  а.с. 9).

       В  судовому  засіданні  встановлено,  що   позивач  постійно  проживала  з батьками   в  квартирі по АДРЕСА_1,  піклувалась  про   них  та  після   смерті  батька  постійно   проживала  в квартирі,  користувалась  нею,  сплачувала  квартплату  та   комунальні   послуги,  що  не   заперечується  відповідачем  та  підтверджено  поясненнями   допитаних  в судовому  засіданні  свідків.  

     Відповідно  до  п.1  ч.1  ст. 549  ЦК  України  (  в редакції  від  18.07.1963  року ), визнається,  що  спадкоємець  прийняв  спадщину,  якщо  він  фактично   вступив  в  управління  або   володіння  спадковим   майном.

        Згідно ч.3  ст.  549  ЦК  України (  в  редакції  від 18.07.1963  року ), зазначені  в   цій   статті  дії  повинні  бути вчинені  протягом  шести місяців  з  дня  відкриття  спадщини.

         Листом  від  18.02.2011 року  Десята  Київська  державна   нотаріальна  контора відмовила  позивачці  у  видачі  свідоцтва  про  право  на  спадщину  за   заповітом  в зв»язку з  пропуском  встановленого  Законом  строку  для подачі заяви  про  прийняття   спадщини  (  а.с. 8).

        Згідно  п. 5  Прикінцевих  та  Перехідних положень  ЦК  України  (  в редакції від 16 січня  2003  року ),  правила  книги  шостої  Цивільного  кодексу  України  застосовуються  також  до  спадщини,  яка  відкрилася  але  не була  прийнята  ніким  із  спадкоємців  до набрання  чинності  цим  Кодексом.

      В  судовому  засіданні  встановлено,  що  з  заявою  про видачу    свідоцтва про  право на спадщину  за  заповітом  до  Десятої  Київської  державної  нотаріальної   контори  позивач звернулась лише  18  січня  2011  року,    так  як    вважала,  що  фактично прийняла  спадщину, оскільки   після смерті батька  постійно проживала  в  квартирі  по АДРЕСА_1  та  користувалась  квартирою.

      Відповідно до ч.3 ст.  1268  ЦК  України,  спадкоємець,  який  постійно проживав  разом   із  спадкодавцем  на  час  відкриття  спадщини, вважається  таким,  що  прийняв  спадщину,  якщо  протягом  строку,  встановленого  ст.  1270 ЦК  України,   він  не заявив  про відмову  від  неї.

   В  судовому засіданні  встановлено, що позивач  з  заявою  про відмову  від прийняття  спадщини  не зверталась.

       Таким  чином,  в  судовому засіданні  встановлено  та  підтверджено належними доказами,   що позивач,  постійно  проживаючи  в квартирі АДРЕСА_1  фактично  прийняла   спадщину  в  розумінні  п.1 ч.1 ст.  549  ЦК  України,  який діяв  на  момент   відкриття  спадщини.

        Згідно  ч.5  ст.  1268  ЦК  України,  незалежно від час прийняття спадщини  вона  належить  спадкоємцеві  з часу  відкриття  спадщини.

           Із  положень  статті   ст. 328  ЦК  України   слідує, що  право  власності  набувається  на підставах, що  не заборонені  законом  і  вважається  набутим  правомірно,  якщо  інше  прямо  не  випливає  із закону  або  незаконність  набуття права  власності    не  встановлена  судом.

        Оцінивши надані  суду  докази  в їх  сукупності,  суд   вважає,  що  позов знайшов  підтвердження  в суді  і   підлягає  задоволенню.

     На  підставі  вищевикладеного,  керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 218  ЦПК України,  ст.ст. 1268 ЦК  України,  п.5  Прикінцевих  та перехідних положень  Цивільного  кодексу   України,  суд, -          

                                                                В И Р І Ш И В :

Позов  ОСОБА_1 - задовольнити.

           Встановити факт прийняття  ОСОБА_1  спадщини,  яка  відкрилась  після смерті  її  батька -  ОСОБА_3,  шляхом  фактичного   вступу  в  управління  та   володіння   квартирою  АДРЕСА_1.

    Визнати  за  ОСОБА_1   право  власності  в  порядку  спадкування  на 1/3  частину  квартири  АДРЕСА_1.

       Рішення  може  бути  оскаржене  до Апеляційного  суду м. Києва  через  Дніпровський  районний  суд м. Києва  протягом   десяти днів  з  дня  його  проголошення. Особи,  які  брали участь  у  справі,  але  не були присутні  в  судовому  засіданні  під  час  проголошення  судового  рішення,  можуть подати апеляційну  скаргу  протягом  десяти днів  з  дня отримання  копії  цього  рішення.

       Рішення  набирає законної  сили  після закінчення строку  подання  апеляційної скарги,  якщо апеляційну  скаргу  не було подано.   

Суддя: