Справа № 2-а-1418/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

  "08" вересня 2011 р.Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді:                    Мальцева Д. О.,

при секретарі:                              Нестерович Н. М.,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати і виплатити 30% державну соціальну надбавку як дитині війни, -

  В С Т А Н О В И В:

  Позивач звернувся до суду у лютому 2011 році із позовною заявою, в якій просить визнати дії  (бездіяльність) відповідача щодо відмови в нарахуванні і виплати недоплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни протиправними та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням доплати в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за даний період з та виплачувати надбавку в подальшому довічно. Свої вимоги позивач мотивує тим, що є "дитиною війни" згідно положень ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач зазначив, що він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,зазначив, що зупинення дії та внесення змін до вищенаведеної статті Закону визнане рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. неконституційними. Також вказує на те, що постановами уряду не можуть регулюватись дані правовідносини, які є предметом інших Законом. Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено, змінено чи скасовано не було, а положення Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, що стосуються виплат 30% надбавки дітям війни, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року не можуть застосовуватись для відповідних перерахунків та виплат.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, причини неявки суду невідомі.

Суд керуючись ст. 128 КАС України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі наявних в ній доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.09.2011 р. позовні вимоги позивача в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання вчинити дії за період з 01 січня 2006 р. по 10 серпня 2010 р. залишено без розгляду у зв’язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Суд повно, об’єктивно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а в частині визнання дій відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу надбавки до пенсії з 11.08.2010 року по 22.07.2011 р. неправомірними та зобов’язання вчинити дії з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач 1935 року народження знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва і отримує пенсію за віком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України  та якій на час закінчення Другої Світової Війни було менше 18 років.  

На момент звернення позивача до суду, нарахування йому доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, згідно до вимог закону, відповідачем не здійснено.

Позивач є «дитиною війни»відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», що не заперечується представником відповідача в наданих запереченнях, і до нього повинні застосовуватись всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний статус дітей війни»в тому числі і право на отримання підвищення пенсії на 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 зазначеного Закону.   

З 01.01.2008 р. позивач отримував підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни враховуючи механізм реалізації положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" врегульований шляхом внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Згідно ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Згідно зі статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є «дітьми війни». Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є «дітьми війни», на соціальний захист.

Проте, згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди  застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Суд, вважає необхідним зауважити, що посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції від 22.05.2008) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом –відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це державна соціальна підтримка дітей війни, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

В рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зазначено. що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.

Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 27.11.2008 року № 1-37/08 роз’яснив, що Законами про Державний бюджет не  можуть вноситись зміни до  чинних законів, зупиняти їх дію або скасовувати, або встановлювати інше правове регулювання правовідносин, які є предметом інших Законів.

Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. не може бути підставою для визначення розмірі підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Тому, оскільки, позивач є «дитиною війни», він наділений Державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.

Наділивши «дітей війни»зазначеною соціальною гарантією, держава, таким чином взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є «дітьми війни», тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.

Частиною 3 ст. 46 Конституції України встановлено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Іншими словами, пенсії та інші види соціальних виплат що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Статтею 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено, що прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи вищезазначене, в контексті положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та ч. 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Стаття 152 Конституції України передбачає, що закони та інші правові акти, які за  рішенням Конституційного Суду України  визначаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечень суду не надав, достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови в перерахунку позивачу соціальної надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

За таких обставин, дії відповідача є неправомірними та права позивача підлягають захисту шляхом визнання дій Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва протиправними та зобов’язання відповідача вчинити дії по перерахунку 30% надбавки з 11.08.2010 р. по 22.07.2011 р., виходячи з наступного.

Пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наступного змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р.,  № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»(яка набрала законної сили 22 липня 2011 року) відповідно до п. 6 якої, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 грн. 80 коп.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Виходячи з наведеного,керуючись ст. ст. 2, 8, 10, 11, 13, 17-19, 69-71, 86, 90, 94, 99, 100, 104, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, ст. ст. 3, 19, 22, 46, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд -

  П О С Т А Н О В И В:

  Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про зобов’язання нарахувати і виплатити 30% державну соціальну надбавку як дитині війни - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як «дитині війни»за період з 11.08.2010 року по 22.07.2011 р. –протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30% надбавки до пенсії як «дитині війни»відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 11.08.2010 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплат, що здійснювались ОСОБА_1 у цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 03 грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

  Суддя: