11.1

Ухвала

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі

"06" жовтня 2011 р.№ 2а-8848/11/1270

          Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кравцова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Жовтневого районного суду м. Луганська Ситнік Олександра Івановича про визнання діяльності (бездіяльності) протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

          04 жовтня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Жовтневого районного суду м. Луганська Ситнік Олександра Івановича, в якому позивач просить визнати протиправною діяльність (бездіяльність) відповідача, зобов’язати його розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.08.2011 по суті у присутності позивача та зобов’язати відповідача негайно надати письмову відповідь; стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду; винести окрему ухвалу стосовно голови Жовтневого районного суду м. Луганська Ситнік О.І. за порушення чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (ст.2, п.1 ч.1 ст.17 КАС України).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владний повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

У розумінні положень частини першої частини 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 КАС України суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб’єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 “Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів”).

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

На випадки, коли суд (суддя) протягом визначеного законом процесуального строку не вчиняє процесуальну дію та не ухвалює за нею рішення, створюючи тим самим перешкоди для подальшого руху справи (допускає процесуальну бездіяльність), поширюється правило про апеляційне оскарження, оскільки конституційне право на оскарження судових рішень за своїм обсягом є ширшим, ніж воно реалізоване в процесуальному законі.

Таким чином, дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов’язків стосовно здійснення правосуддя є не управлінськими, а процесуальними. Суд не є суб’єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, а відповідно не може бути відповідачем  у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв’язку з розглядом судових справ.

За таких обставин, спір між сторонами не пов’язаний з реалізацією відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, владних управлінських функцій, тому він не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

          У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України  суддя відмовляє у відкритті провадження  в адміністративній справі якщо, заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищевказаного, керуючись статтями 3, 17, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, суддя,-

УХВАЛИВ:

          Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до голови Жовтневого районного суду м. Луганська Ситнік Олександра Івановича про визнання діяльності (бездіяльності) протиправною, зобов’язання вчинити певні дії.   

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати позивачу.

        Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.  

               Ухвала суду  може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.  Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Кравцова