ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
29.01.2008 року Справа № 1/1пд
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний представник не прибув
від відповідача Жидков Л.В., дов. від 02.10.2007 № 15
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Групова
збагачувальна фабрика „Білоріченська”,
смт. Білоріченський Лутугінського району
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 26.09.2007
у справі № 1/1пд (судова колегія у складі: головуючий суддя –Зюбанова Н.М., судді –Калашник Т.Л., Москаленко М.О.)
за позовом Державного підприємства
„Луганськвантажтранс”, м. Луганськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Групова
збагачувальна фабрика „Білоріченська”,
смт. Білоріченський Лутугінського району
Луганської області
про врегулювання розбіжностей
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 17.10.2007
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Державне підприємство „Луганськвантажтранс”, м. Луганськ (далі –ДП „Луганськвантажтранс”) звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Групова збагачувальна фабрика „Білоріченська”, смт. Білоріченський Лутугінського району Луганської області (далі - ВАТ „ГЗФ „Білоріченська”) про врегулювання розбіжностей за п. 3.3 проекту, які виникли при укладені додаткової угоди № 2 від 30.11.2006 (далі-додаткова угода № 2) до договору від 06.12.2005 № 21 на подачу та забирання залізничних вагонів по ВАТ „ГЗФ „Білоріченська” (далі –договір).
Клопотанням від 20.03.2007 № 07/252 позивач заявив про доповнення вимог позовної заяви пунктом 3.4 розділу 3 договору та пунктом 3 додаткової угоди № 2.
26.09.2007 представником позивача надана суду заява про відмову від позовних вимог у частині врегулювання п. 3.4 договору.
Рішенням місцевого господарського суду від 26.09.2007 позов задоволений частково та спірний п. 3.3 додаткової угоди № 2 викладений у редакції позивача.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю вимог позивача щодо підвищення ціни на послуги, положеннями ст. 188 Господарського кодексу України, листа першого заступника Міністра вугільної промисловості (далі –МВП) від 21.02.2007 № 171/04/05-01. Місцевим господарським судом при винесенні рішення також було враховано переведення працівників ДП „Луганськвантажтранс” на нові умови праці, виходячи з мінімальної заробітної плати 310 грн., збільшеної на 20 % на виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 № 3235-ІV та п. 9.4.1 Галузевої угоди між Міністерством палива та енергетики та всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості. Крім того, судом першої інстанції було зазначено, що згідно рекомендацій Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за листом від 23.07.2007 № 05-34/884 стосовно припинення дій, які містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції йдеться не про заборону підвищення цін, а неможливість застосування різних цін на ті ж самі послуги.
Провадження у справі у частині п. 3.4 договору судом першої інстанції припинено, у зв’язку з відмовою позивача від позову у цій частині.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
За твердженням скаржника, справу судом розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце судового засідання.
Посилаючись на положення ст.ст. 251, 253 Цивільного кодексу України, ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, листа першого заступника МВП від 21.02.2007 № 171/04/05-01, скаржник стверджує, що суд не мав підстав розглядати додаткову угоду № 2 за відсутністю документального обґрунтування доводів позивача. Обґрунтованість підвищення позивачем вартості його послуг за подачу та прибирання завантажених вагонів та вартості цих послуг скаржник оспорює. За доводами скаржника, порушення позивача при формуванні цін та правомірність їх застосування залишено судом поза увагою.
Також, за доводами відповідача, місцевий господарський суд, залишивши клопотання ВАТ „ГЗФ „Білоріченська” про призначення та проведення судової експертизи по дослідженню розрахунків на надані позивачем послуги без обговорення та зазначення у оскаржуваному рішенні доводів відхилення відповідного клопотання, порушив вимоги ст. 4-2, ч. 1 ст. 4-7, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
У доповненні до апеляційної скарги від 09.11.2007 № 50 скаржник посилається також на порушення судом першої інстанції вимог п.п. 3, 4 ст. 653 Цивільного кодексу України та вважає, що суд не мав права викладати п. 3.3 додаткової угоди у редакції, яка надає позивачу можливість вимагати повернення виконаного за договором.
29.01.2008 скаржником подано доповнення до апеляційної скарги від 28.01.2008 № 1, яке не приймається судовою колегією до розгляду за відсутністю доказів направлення цих доповнень позивачу.
Позивач доводи заявника скарги оспорює, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Право на участь представника у судовому засіданні 29.01.2008 позивачем не використано. 28.01.2008 позивач звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, посилаючись на відрядження працівника підприємства, який приймав участь у розгляді даної справи.
Вказане клопотання позивача відхиляється судовою колегією за спливом строку розгляду справи та з урахуванням положень ст. 28 Господарського процесуального кодексу України щодо представників сторін.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представника відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено рівність процесуальних прав сторін, викладено права та обов’язки сторони у судовому процесі, у тому числі право брати участь в судових засіданнях.
Відповідно до положень п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального кодексу України розгляд господарським судом справи за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою від 19.09.2007 судом за клопотанням відповідача, погодженого із позивачем, строк вирішення справи продовжено до 20.10.2007, розгляд справи призначено на 26.09.2007, від сторін судом витребувані матеріали. Відправлена вказана ухвала сторонам 24.09.2007, про що свідчить відповідна відмітка на цій ухвалі. Згідно наданих відповідачем документів отримана ним вказана ухвала 27.09.2007, тобто після прийняття судом рішення по справі. Отже, відповідач фактично був позбавлений можливості реалізувати своє право на участь представника у судовому засіданні та виконати вимоги суду за ухвалою від 19.09.2007.
Враховуючи приписи законодавства щодо наслідків порушення прав сторони у судовому процесі судова колегія вважає необхідним оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти судове рішення відповідно до повноважень апеляційної інстанції, передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до матеріалів справи договір від 06.12.2005 № 21 на подачу та забирання залізничних вагонів по ВАТ „ГЗФ „Білоріченська” укладено сторонами з врегулюванням розбіжностей по окремим пунктам. Редакція пунктів 2.5, 3.1, 3.3, 3.5, 5.1, 5.9, 5.11, 7.1 договору визначена рішенням господарського суду Луганської області від 10.03.2006 по справі № 6/1пд та постановою Луганського апеляційного господарського суду по цій справі від 16.05.2006, якою рішення місцевого господарського суду від 10.03.2006 змінено.
За додатковою угодою до договору від 30.11.2006 позивач пропонував п. 3.3 розділу 3 договору викласти в редакції, а саме:
попередньо перераховувати на розрахунковий рахунок «Транспорту»плату:
1) „за подавання та прибирання завантажених вагонів із розрахунку планової вартості 1 т/км на 1 півріччя 2007 року – 0,82 грн. на ІІ півріччя 2007 року –0,84 грн.” - далі за текстом договору.
2) за маневрову роботу локомотива із розрахунку вартості 1 години –230 грн.
Пункт 3.4 розділу 3 договору позивач пропонував за додатковою угодою до договору викласти в редакції:
- вартість послуг, наданих „Транспортом” „Вантажовласнику” договірна і може бути збільшена у зв’язку зі збільшенням заробітної плати працівників згідно діючому законодавству, вартості ПММ, матеріалів, витрат на виконання ремонтних робіт та інших витрат; цін та тарифів на „Укрзалізниці”. Збільшення вартості послуг обумовлюється додатковою угодою, яка підписується обома сторонами та є невід’ємною частиною договору. У випадку відмови від підписання додаткової угоди, або неповернення „Транспорту” направленої „Вантажовласнику” додаткової угоди про збільшення вартості наданих послуг у встановлений 20-ти денний термін, угода вважається розірваною в односторонньому порядку.
За позовом позивачем заявлено вимогу про врегулювання редакції п. 3.3 договору.
Клопотання позивача від 20.03.2007 № 07/252 про доповнення вимог позовної заяви (а.с. 63 т.1) не конкретизовано, вимоги за цим листом позивачем не визначені, тому вказане клопотання не може бути прийнято до уваги.
До того ж заявою від 26.09.2007 (а.с. 48 т.2) позивач відмовився від врегулювання п. 3.4 додаткової угоди.
За викладеним слід вважати заявленим позивачем до розгляду редакцію п. 3.3 додаткової угоди від 30.11.2006 № 2.
Згідно п. 3 додаткової угоди від 30.11.2006 № 2 до договору ця додаткова угода вступає в дію з 01.01.2007 і діє по 31.12.2007.
На час розгляду справи судом апеляційної інстанції визначений за умовами п.3 додаткової угоди строк сплинув, що унеможливлює вирішення по суті спору щодо розбіжностей по даній додатковій угоді за відсутністю предмета спору. За викладеним, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати по справі покладаються на сторони в рівних частинах відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 3 ст. 103, п.2 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Групова збагачувальна фабрика „Білоріченська”, смт. Білоріченський Лутугінського району Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 26.09.2007 по справі № 1/1пд задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.09.2007 по справі № 1/1пд скасувати.
3. Провадження у справі припинити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Групова збагачувальна фабрика „Білоріченська”, смт. Білоріченський Лутугінського району Луганської області, код ЄДРПОУ 00178502, на користь Державного підприємства „Луганськвантажтранс”, м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Алчевське шосе, 6, код ЄДРПОУ 34792034, судові витрати по сплаті держмита за подання позову у сумі 42 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп.
5. Стягнути з Державного підприємства „Луганськвантажтранс”, м. Луганськ, смт. Ювілейне, вул. Алчевське шосе, 6, код ЄДРПОУ 34792034, на користь Відкритого акціонерного товариства „Групова збагачувальна фабрика „Білоріченська”, смт. Білоріченський Лутугінського району Луганської області, код ЄДРПОУ 00178502, судові витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги у сумі 21 грн. 25 коп.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф. Парамонова
Суддя І.В. Семендяєва