Категорія №10.2.4
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року Справа № 2а-7192/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Агевича К.В.
при секретарі: Смішливої І.М.,
за участю представників
представника позивача: ОСОБА_1, (дов. № 06 від 04.01.2011),
представника відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. Г. Г. Капустіна" до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-154 від 01.08.2011, -
В С Т А Н О В И В:
19 серпня 2011 року Відкрите акціонерне товариство "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. Г. Г. Капустіна" (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-154 від 01.08.2011,
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04.08.2011 до ВАТ “Лисичанськвугілля”в особі ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна” надійшла вимога управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач) № Ю-154 від 01.08.2011, в якій зазначено, що станом на 01.07.2011 заборгованість підприємства зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становить 528416,15 грн.
Позивач вважає вказану вимогу незаконною, тому що згідно акту звірки від 14.07.2011 станом на 01.07.2011 за ВАТ “Лисичанськвугілля” в особі ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна” обліковується заборгованість у розмірі 2600074,86 грн., з яких поточна заборгованість складає 2075769,6 грн., і тільки 524305,26 грн. заборгованість зі сплати пені та штрафних санкцій. В липні 2011 року підприємство сплачувало єдиний внесок усього 2081555,65 грн. Також позивач зазначав, що будь –яких повідомлень відповідача про перерозподіл сплачених коштів у липні 2011 року не отримував, крім того у вимозі не має посилань на номер та дату рішення, на підставі якого до позивача накладено штраф та пеню. На підставі викладеного вважає за необхідне скасувати вимогу про сплату боргу № Ю - 154 від 01.08.2011.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
У судове засідання представник відповідача не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав факсом клопотання про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області та письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні позову та посилався на те, що вимогу про сплату боргу № Ю-154 від 01.08.2011 складено згідно норм діючого законодавства, сума боргу, яка зазначена у вимозі сформована на підставі картки особового рахунку платника внесків та у повному обсязі відповідає фактичним обставинам по сплаті страхових внесків, штрафних санкцій та пені та ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ” № 2464 від 08.07.2010. Зазначена у вимозі сума у розмірі 528416,15 грн. сформована не на зріст боргу по підприємству, а на загальну суму боргу (недоїмки) по підприємству за весь період сплати страхових внесків.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" є відокремленим підрозділом ВАТ "Лисичанськвугілля" (і.к. 32359108) без права юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 072471 (а.с. 13) та витягом з положення про відокремлений підрозділ "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" (а.с.7-9).
Відокремлений підрозділ "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" зареєстровано уравлінням пенсійного фонду України в м Лисичанську Луганської області у якості платника єдиного внеску, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску № 32-159 від 04.02.2011 (а.с. 10)
Вимогою № Ю 154 від 01 серпня 2011 року визначено заборгованість ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна”ВАТ “Лисичанськвугілля”зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені станом на 01.08.2011 у розмірі 528416,15 грн., з яких 528416,15 грн. –недоїмка, 0 грн. –штрафні санкції, 0 грн. –пеня. (а.с. 6).
Згідно акту звірки від 14.07.2011, станом на 01.07.2011 за ВАТ “Лисичанськвугілля” в особі ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна” існує заборгованість у розмірі 2600074,86 грн. (а.с.11), а за даними управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області лише 534840,09 грн.
Як вбачається зі звітів нарахування єдиного внеску, сума єдиного внеску, що підлягає сплаті становить за червень 2011 року –2080131,71 грн., за серпень 2011 року –216181,91 грн. (а.с.40-43).
Платіжними дорученнями від 20.07.2011 № 436 на суму 571,82 грн., 20.07.2011 № 436 на суму 34,48 грн., 21.07.2011 № 440 на суму 93,51 грн., 21.07.2011 № 439 на суму 1290,93 грн., 27.07.2011 № 546 на суму 56836,80 грн., 27.07.2011 № 550 на суму 60,84 грн., 27.07.2011 № 549 на суму 9018,13 грн., 27.07.2011 № 548 на суму 4287,80 грн., 27.07.2011 № 546 на суму 56836,82 грн., 27.07.2011 № 545 на суму 811,98 грн., 27.07.2011 №544 на суму 98186,36 грн., 28.07.2011 № 551 на суму 1595,02 грн., 29.07.2011 № 600 на суму 1828,85 грн., 29.07.2011 № 606 на суму 93,51 грн., 29.07.2011 № 605 на суму 1290,93 грн. (а.с. 16-22,68-69). Крім того, відповідно до авізо № 819 ТОВ “Лисичанськвугілля” перераховано за ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна” 11.07.2011 для сплати до Пенсійного фонду єдиний внесок у сумі 572363,00 грн. (№ 1225842 від 11.07.2011) та у сумі 41459,00 грн. (№ 1225856 від 11.07.2011) (а.с.14,66), а згідно авізо № 823 ВАТ “Лисичанськвугілля” перераховано 29.07.2011 за ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна” для сплати до Пенсійного фонду єдиний внесок у сумі 1204486,00 грн. (№ 1367343 від 29.07.2011) та 87247,00 грн. (№ 1367372 від 29.07.2011) (а.с.15,67).
Таким чином, згідно наданих позивачем платіжних документів ВП “Шахта ім. Г.Г. Капустіна” ВАТ “Лисичанськвугілля” перераховано у липні 2011 року єдиний внесок за червень 2011 року у розмірі 2081555,65 грн. при тому, що відповідно до звіту за червень 2011 позивач до 20.07.2011 повинен був перерахувати єдиний внесок у розмірі 2080131,71 грн.
Сам позивач вказує на те, що у нього на день розгляду справи існує заборгованість зі сплати штрафів та пені в розмірі 524305,26 грн., однак у зв’язку з тим, що відповідач не повідомив його про перерозподіл сплачених ним сум за ним повинна рахуватись заборгованість зі сплати штрафних санкцій, а не недоїмка по внесках, як це вказано в оскаржуваної вимозі, тому з такою вимогою погодитись він не може.
Як вбачається із наданих відповідачем карток особового рахунку позивача (а.с. 50-61) ним дійсно проводилось зарахування нарахованих штрафних санкцій попередніх періодів на загальну суму 534191,49 грн. Такі дії відповідача на думку суду в повній мірі відповідають вимогам п.6 ст.26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі - Закон № 2464) відповідно до якого за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, в судовому засідання встановлено та підтверджується матеріалами справи, недоїмка позивача зі сплати єдиного внеску станом на 01.08.2011 складає 528416,15 грн.. В оскаржуваній вимозі відповідачем визначено недоїмку у розмірі 528416,15 грн.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464 від 08.07.2010, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ст. 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464 (далі - Закон № 2464) від 08.07.2010 підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Так, пунктом 3.7 Положення про Відокремлений підрозділ "Шахта ім. Г.Г. Капустіна" відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" передбачено, що підрозділ самостійно нараховує та сплачує загальнообов’язкові платежі до бюджету та фондів відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону № 2464 від 08.07.2010 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Частиною 12 ст. 9 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перерахував суми єдиного внеску з порушенням строку, встановленого Законом.
Згідно п.2 ч. 11 ст.25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч. 10. ст.25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 15 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Як вбачається з Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постанова правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 994/18289, розрахунок зазначеної фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Відповідно до п. 6.10 постанови правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-5 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289 протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного періоду орган Пенсійного фонду складає повідомлення про суми розподілу сплачених коштів за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції, яке надсилається (вручається) такому платнику. Корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду. Відповідачем не надано до матеріалів справи відповідних доказів направлення позивачу повідомлення про суми розподілу сплачених коштів. Суд вважає правомірним зауваження позивача щодо недотримання відповідачем вимог п. 6.10 «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». І суд звертає увагу управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на порушення в цій частині прав позивача. Але в даному випадку це не може слугувати підставою для скасування по суті правомірно сформованої вимоги про сплату боргу № Ю-154 від 01.08.2011.
Пунктом 15 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
У відповідності за ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень суб’єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Суд вважає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, довів суду правомірність своїх дій під час прийняття вимоги про сплату боргу № Ю-154 від 01.08.2011, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати позивачу у справі, який не є суб’єктом владних повноважень, не повертаються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта ім. Г. Г. Капустіна" до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-102 від 01.07.2011 відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову у повному обсязі складено 26 вересня 2011 року.
Суддя К.В. Агевич