Справа № 22-ц-1160/2011
Категорія 24
Головуючий у 1 інстанції Калиній Г.В
Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Вакарук В.М., Васильковського В.М.,
секретаря Возняк В.Д.,
з участю ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання грошового зобов’язання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду від 27 травня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
23.03.2011 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання грошового зобов’язання.
В заяві зазначила, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.04.2009 року стягнуто з ОСОБА_4 на її користь 41270,75грн. компенсації за різницю у частці майна подружжя.
Посилаючись на те, що відповідач не виконав рішення суду, просила стягнути 9616,08 грн. збитків від інфляції, 2508, 00 грн. – 3 проценти річних від простроченої суми на підставі ч.2 ст.625 ЦК та 6472,53 грн. процентів за користування чужими коштами на підставі ч.1 ст. 536 ЦК.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 27 травня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду. Позивач вказує на те, що суд не врахував положень ч.1 ст.509 ЦК про те, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. А згідно ч.5 ст.11 ЦК цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду, яке набрало законної сили. Рішення суду про стягнення на її користь грошової суми відповідачем не виконано.
Посилаючись на вищенаведені обставини, ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.
ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відсутні будь-які договірні правовідносини, зобов’язання по яких прострочив відповідач і наявність яких є підставою для застосування ч.2 ст.625 ЦК.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.04.2009 року при поділі майна подружжя з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 стягнуто 41270,75 грн. грошової компенсації вартості її частки у Ѕ частині приміщення магазину у селі Небилів Рожнятівського району та рухомого майна.
Постановою старшого державного виконавця ДВС Рожнятівського районного управління юстиції від 14.01.2010 року відкрито виконавче провадження та надано строк до 22.01.2010 року для добровільного виконання рішення суду.
Згідно ч.5 ст.11 ЦК у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Судові рішення можуть бути підставою виникнення цивільних прав і обов'язків у зв'язку з договірними та недоговірними зобов'язаннями.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Встановлено, що рішення суду від 23.04.2009 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 41270,75 грн. відповідачем не виконано.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 01.03.2011 року змінено спосіб і порядок виконання вищезазначеного рішення суду від 23.04.2009 року шляхом зарахування вартості 1/3 частини двокімнатної квартири на компенсацію присудженої вартості Ѕ частини магазину та рухомого майна.
При таких обставинах справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог – стягнення інфляційних збитків та три проценти річних від простроченої суми за період з 23.04.2009 року по 01.03.2011 року, тобто за період з дня ухвалення рішення суду по день постановлення ухвали про зміну способу виконання рішення суду.
Згідно поданого позивачем розрахунку розмір інфляційних збитків за вказаний період становить 9616,08 грн., а три проценти річних від простроченої суми – 2508,00 грн. Зазначені суми відповідачем не спростовані.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 6472,53 грн. процентів за користування чужими коштами на підставі ст.536 ЦК слід відмовити, оскільки зазначена норма лише встановлює загальне правило виконання зобов'язань, пов'язаних із користуванням чужими грошовими коштами, а саме оплатний характер таких зобов'язань, та передбачає, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути визначений: або договором (ст.1054 ЦК), або законом (ст.625 ЦК), або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.309 ЦПК однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
При таких обставинах справи рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову – стягнення з відповідача на користь позивача 12124,08 грн. відшкодування за невиконання грошового зобов’язання.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 317 ЦПК України , колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рожнятівського районного суду від 27 травня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів за невиконання грошового зобов’язання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 12124,08 грн. відшкодування за невиконання грошового зобов’язання, 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 121,24 грн. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: Л.В. Ясеновенко В.М. Вакарук
В.М. Васильковський