КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
05.02.08 р. № 5/327
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Мостова Г. І.
Судді :
Агрикова О.В.
Жук Г. А.
при секретарі судового засідання Рустам’яні Е.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Полтаванафтогазгеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України»на рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2007 р.
у справі № 5/327 (суддя Гетя Н.Г.)
за позовом Дочірнього підприємства «Полтаванафтогазгеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України», м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-3», м. Полтава
за участю Прокуратури Київського району, м. Полтава
про визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явилися
від відповідача: Панченко О.О. –дов. №16 від 17.09.2007 р.
від прокуратури: не з’явилися
встановив:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.10.2007 р. в задоволенні позовних вимог дочірнього підприємства «Полтаванафтогазгеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України»до товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-3»про визнання договору недійсним було відмовлено повністю.
Дочірнє підприємство «Полтаванафтогазгеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України», не погоджуючись з прийнятим рішенням подало апеляційну скаргу №20-02/358 від 02.11.2007 р. (вх. суду № 2-04/2/1023/3205 від 25.12.2007 р.), в якій заявник вважає прийняте рішення незаконним у зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у вказаному рішенні місцевого суду, обставинам справи.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.12.2007р. вказана апеляційна скарга була прийнята до провадження та розгляд справи №5/327 призначено на 05.02.2008р. на 10-40.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник прокуратури Київського району м. Полтави в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, не виконав вимоги ухвали суду, письмового пояснення щодо порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, а також зазначення органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не подав.
Колегія апеляційного господарського суду винесла на обговорення питання розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та прокуратури Київського району м. Полтави. Представник відповідача вважає за можливе розгляд справи без участі інших представників. Враховуючи вищевикладене, та матеріали справи, колегія апеляційного господарського суду вирішила, що неявка представників ДП «Полтаванафтогазгеологія»НАК «Надра України»та прокуратури Київського району м. Полтави не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також враховує те, що про дату та час судового засідання учасники процесу були повідомлені належним чином. Окрім цього, ухвалою апеляційного суду від 27.12.2007 р. явка учасників процесу не була визнана обов’язковою.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві №26 від 29.01.2008 р. (вх. суду №2-05/270/н від 30.01.2008 р.), в якому просить залишити без змін рішення місцевого суду, як прийняте з повним дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, матеріли апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія апеляційного суду встановила наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою статті 203 цього Кодексу.
Правовідносини між сторонами врегульовано договором №31/08 від 31.08.2006 р. (а.с.6,20). Відповідно до умов вказаного договору, а саме: п.п.1.1., 2.1. продавець (відповідач) прийняв на себе зобов’язання продати, а покупець (позивач) –прийняти та оплатити матеріли, відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною. Ціна товару встановлюється в національній валюті України (гривня) і вказується у специфікації, що є невід’ємною частиною договору.
Також, між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 25.10.2006 р., яка є невід’ємною частиною договору №31/08 від 31.08.2006 р. (а.с.7, 21). Відповідно умов вказаної угоди:
1. статтю 3 договору було доповнено наступними пунктами:
- п.3.2. «3а кожну партію товару, яка буде поставлена у відповідності до цього договору, покупець здійснює оплату за товар в сумі, яка вказується у відповідній специфікації або в рахунку-фактурі наданого продавцем, в термін, згідно п.3.1.»
- п.3.3. «Товар вважається поставленим продавцем і прийнятим покупцем після отримання рахунку-фактури, надання відповідної довіреності на товар з боку покупця та в подальшому підписання відповідної накладної на передачу та отримання товару. Дата отримання товару вважається дата, яка вказана в накладній на товар.»
2. статтю 4 договору доповнено наступним пунктом:
- п.4.2. «Заперечення з боку покупця щодо кількості та якості товару, який поставляється згідно з умовами цього договору повинно бути оформлено відповідним актом, з обов’язковим підписанням повноважними представниками сторін, завірені печатками підприємств, протягом 10 діб від дати отримання товару. У разі відсутності такого акту, покупець не має право посилатись на неякісне постачання товару та його кількості».
3. до статті 6 внесено наступні доповнення:
- п.6.2. «За невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.»
- п.6.3. «У разі прострочення оплати за поставлений товар, покупець зобов’язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.»
- п.6.4. «У разі не поставки або іншої недопоставки товару згідно Специфікації за даним договором продавець зобов’язується сплатити покупцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період порушення зобов’язань продавцем, за кожний день прострочення поставки товару.»
- п.6.5. «У разі прострочення оплати за товар з боку покупця, який буде «вставлений продавцем згідно Специфікації до договору та існуванням заборгованості після закінчення 30 (тридцяти) діб з моменту закінчення дії і зговору (п.10.2.), а саме станом на 31 січня 2007 року, покупець додатково сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості, штраф в розмірі 3-х кратного розміру заборгованості за прийнятий, але не оплачений товар (вартість товару) станом на 31 січня 2007 року. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від сплати можливих збитків а також щодо виконання інших своїх зобов’язань за цим договором.»
4. статтю 7 договору доповнено наступними пунктами:
- п.7.3. «Уразі існування заборгованості з боку покупця після закінчення 2-х місячного терміну, з моменту закінчення дії договору (п.10.2.), а саме станом на 28 лютого 2007 року, продавець залишає за собою право звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та інших штрафних санкцій, збитків без попереднього направлення претензії щодо узгодження погашення суми боргу, штрафних санкцій та збитків».
Колегія апеляційного суду, дослідивши умов угод, що визнаються недійсними не встановила наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків. І як наслідок, на думку колегії апеляційного суду, місцевий господарський суд правомірно не задовольнив позовні вимоги про визнання недійсними договору №31/08 від 31.08.2006 р. та додаткової угоди №1 від 25.10.2006 р. на підставі ст.ст.180, 203, 215 ГК України, враховуючи наступне.
Проаналізувавши зміст договору №31/08 від 31.08.2006 р., колегія апеляційного суду, встановила, що в п.1.1 Розділу 1 «Предмет договору»оскаржуваного договору сторони визначили, що «..продавець продає, а покупець приймає і оплачує матеріали, іменовані надалі «товар», відповідно до специфікації, що додається до договору і є його невід’ємною частиною...».
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами спору підписані специфікації до договору №31/08 від 31.08.2007 р. №№1-14, які є невід’ємними частинами договору, якими сторони і визначили найменування товару, одиниці виміру товару, кількість, ціну за одиницю товару та загальну вартість без ПДВ та з врахуванням ПДВ (а.с.22-36).
Щодо відсутності досягнутої сторонами згоди по якості товару, то колегія апеляційного вважає, що це спростовуються самим змістом оскаржуваного договору, в розділі 5 якого сторони договору визначили вимоги щодо якості предмета договору.
Наказ НАК «Надра України»«Про удосконалення договірної роботи в НАК «Надра України» та її дочірніх підприємствах»№ 146 від 11.07.2006 р. було прийнято на виконання рішення правління НАК «Надра України»від 30.06.2006 р. (протокол №22).
Пунктом 1 вказаного наказу передбачено, що дочірні підприємства повинні надавати на погодження до компанії проекти договорів, які не підписані сторонами, та подавати обґрунтування з приводу необхідності укладення відповідного договору. При надходженні проекту договору до НАК «Надра України»відділ діловодства реєструє його та негайно (не пізніше 2-х годин) передає до юридичного управління для опрацювання згідно встановленого порядку. Начальник юридичного управління або особа, яка його заміщає, визначає структурний підрозділ відповідно до його компетенції, відповідальний за супровід договору в НАК «Надра України». Керівник відповідного структурного підрозділу призначає відповідальну особу, про яку зазначається в листі-погодженні і яка забезпечує узгодження проекту в установленому порядку та строки з структурним підрозділами та заступниками голови правління Компанії відповідно до розподілу функціональних обов’язків між ними (п.п. 6, 7 наказу).
Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Отже, оскільки наказ №146 від 11.07.2006 р. є локальним нормативними актом, його не виконання не є підставою для визнання укладеного правочину недійним. Крім того, ДП «Полтавнафтогазгеологія»є юридичною особою, яка має право від свого імені та в своїх інтересах укладати будь-які правочини.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивачем не було належним чином обґрунтовано, яким нормативним актом передбачено обов’язок реєстрації договорів у вищестоящій організації та, якою нормою права передбачено, що недотримання сторонами цих умов укладення договору призводить до визнання недійсним договору.
Відповідно до ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Наявна в матеріалах справи додаткова угода № 1 від 25.10.2006р. свідчить проте, що даною угодою були внесені зміни до оскаржуваного договору, додаткова угода було підписана уповноваженими особами сторін, а сам позивач підтвердив те, що оскаржуваний ним договір, з урахуванням умов додаткової угоди № 1 від 25.10.2006р. року сторонами виконувався. Відповідач на виконання умов даного договору продав позивачу товар, а останній його прийняв і частково оплатив прийнятий товар, що підтверджується наявними доказами в матеріалах справи 5/212.
Щодо доводів позивача про те, що додаткова угода № 1 від 25.10.2006 р. взагалі не існує, так як оригінал додаткової угоди № 1 від 25.10.2006 р. не знаходиться на підприємстві і взагалі не направлявся на адресу позивача, спростовуються діями самого позивача. В матеріалах справи, в якості додатку до позовної заяви позивач надає копію додаткової угоди № 1 від 25.10.2006 р. на якій чітко вказує «копія вірна з оригіналом, представник позивача ставить свій підпис та вказує ПІБ», що повністю відповідає вимогам пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно - розпорядчої документації».
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судове рішення, що оскаржується, за своїм змістом цим вимогам відповідає. За таких обставин, оскільки рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2007 р. у справі №5/327 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.90,99-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
п о с т а н о в и в :
1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Полтаванафтогазгеологія»Національної акціонерної компанії «Надра України»на рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2007 р. у справі №5/327 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 04.10.2007 р. у справі №5/327 залишити без змін.
3. Матеріали справи №5/327 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий Мостова Г. І.
Судді :
Агрикова О.В.
Жук Г. А.