апеляційний суд автономної республіки крим

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого - судді              Притуленко О.В.,

судців:                                     Полянської В.О., Іщенко В.І.,

при секретарі                          Апостолові О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом Риболовецького колгоспу ім. 1-го Травня до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2006 року та додаткове рішення Керченського міського суду АР Крим від 06 червня 2006 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року Риболовецький колгосп ім. 1-го Травня звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 7265,12 грн. мотивуючи тим, що 06.08.2004 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу гаражного комплексу, розміщеного АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 4 договору, всі затрати, пов'язані з обслуговуванням нежилого приміщення, в тому числі земельні податки та інші платежі, які виникли до моменту фактичної передачі комплексу, несе продавець. Фактична передача комплексу відбулася 10.08.2004 року, таким чином із цього часу всі затрати, пов'язані з оплатою земельного та інших податків об'єкту продажу повинен нести покупець. У зв'язку з тим, що відповідачка не оформила права на земельну ділянку, за період з 10.08.2004 по 01.11.2005 рік рибоколгосп вимушений був сплатити податок за землю у вищевказаній сумі. Вважаючи, що з вини відповідачки позивач поніс збитки, просив стягнути їх зі ОСОБА_1 на підставі ст. ст.386, 525, 610, 611 ГК України.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача додатково 2528,80 грн. завданих збитків за листопад та грудень 2005 року та земельного податку, збільшеного у зв'язку зі зміною індексу інфляції за січень, лютий та березень 2006 року.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2006 року позовні вимоги Риболовецького колгоспу ім. 1-го Травня задоволені. Стягнуто зі ОСОБА_1 збитки в розмірі 7265,12 грн. та 72,65 грн. судових витрат. Додатковим рішенням від 06 червня 2006 року Керченський міський суд АР Крим стягнув зі ОСОБА_1 на користь Риболовецького колгоспу ім. 1-го Травня 2528,80 грн.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення та додаткового рішення суду, просить ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

Апелянт зазначає, що висновки суду про обґрунтованість позову не відповідають дійсності, тому що договором купівлі-продажу гаражного комплексу ніякі зобов'язання по сплаті нею земельного податку не передбачались.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов на підставі ст.ст.22, 377, 410, 415 ЦК України, суд першої інстанції виходив з того, що збитки, які позивач поніс у вигляді витрат по сплаті податку

Головуючий суду першої інстанції                         Кисельов С.М.

Справа № 22-ц-1465-Ф/06      Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції                  Притуленко О.В.

за землю, виникли з вини відповідачки, яка після купівлі гаражного комплексу не оформлює своє право на користування земельною ділянкою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України „Про плату за землю" суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Згідно зі ст.ст. 141-142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється на підставі заяви землекористувача та рішення власника землі з повідомленням органів державної реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій розташований придбаний відповідачкою гаражний комплекс, на підставі рішення сесії Керченської міської ради від 10.07.2001 року передана позивачу у постійне користування.

06 серпня 2004 року позивач продав гаражний комплекс відповідачці. Але договір купівлі-продажу гаражного комплексу не містіть ніяких зобов'язань ОСОБА_1 відносно земельної ділянки, на якій розташований вказаний комплекс.

Матеріали справи містять відомості про те, що позивач звертався з заявами до Керченської міської ради про припинення права постійного користування землею. Рішення ради з цього питання було прийнято 28.02.2006 року.

До вказаної дати позивач сплатив податок на землю у сумі 9793,92 грн.

Вказану суму суд першої інстанції помилково визнав збитком, завданим з вини відповідача, оскільки те, що ОСОБА_1 не оформляє своє право на земельну ділянку, не перешкоджало позивачу з дня фактичного припинення користування земельною ділянкою звернутися до міської ради з заявою про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою та вирішити питання по оплаті податку у відповідності зі ст. 15 Закону України „Про плату за землю".

Невідповідність висновків суду обставинам справи є підставою для скасування оскаржуваного рішення на підставі п.З ч.І ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 березня 2006 року та додаткове рішення від 06 червня 2006 року скасувати.

В задоволенні позову Риболовецького колгоспу ім. 1-го Травня до ОСОБА_1 про відшкодування збитків відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.