ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2008 р. | № 5/120 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючого, |
Дунаєвської Н.Г., |
Плюшка І.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ "Ремпобуттехніка-Сервіс" |
на постанову | Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2007 року |
у справі | № 5/120 |
господарського суду | Полтавської області |
за позовом | ТОВ "Ремпобуттехніка-Сервіс" |
до | ТОВ "Торговий дім "Оболонь" |
про | стягнення 7 822 грн. 87 коп. |
за зустрічним позовом | ТОВ "Торговий дім "Оболонь" |
до | ТОВ "Ремпобуттехніка-Сервіс" |
про | стягнення надмірно сплаченої орендної плати у сумі 13 662 грн. 52 коп. |
за участю представників |
від позивача –Вінніченко В.А. |
встановив:
До господарського суду Полтавської області звернулося ТОВ "Ремпобуттехніка-СервІс" із позовом до ТОВ "Торговий дім "Оболонь" про стягнення заборгованості у сумі 7822,87грн., з яких 6978,33 грн. - сума боргу за оренду приміщень та 984,54 грн. пені.
Позов мотивований тим, що TOB "Торговий дім "Оболонь" порушило умови договору оренди від 01.03.2003 №01/03 та додаткової угоди від 31.03.2005, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати, у зв'язку з чим була нарахована і пеня.
Відповідач заперечував проти позову з мотивів, що оплатний строк оренди закінчився 31.03.2006, про що сторони уклали додаткову угоду від 21.11.2005, тому нарахування з орендної плати з цієї дати не проводиться. Нарахування індексу інфляції відповідач вважає неправомірним, оскільки позивач в порушення умов договору не попередив відповідача про застосування індексу інфляції.
11.05.2007 ТОВ "Торговий дім "Оболонь" звернулося до ТОВ "Ремпобуттехніка-Сервіс" із зустрічним позовом про стягнення надмірно сплаченої орендної плати у розмірі 13662,52 грн. TOB "Торговий дім "Оболонь" вважає, що TOB "Ремпобуттехніка-Сервіс" безпідставно завищив вартість орендної плати у рахунках, що ним виставлялись, у зв'язку з чим орендар сплатив більше коштів, ніж повинен згідно договору.
TOB "Ремпобуттехніка-Сервіс" проти зустрічного позову заперечило з мотивів, що з боку TOB "Торговий дім "Оболонь" була прийнята пропозиція щодо збільшення розміру орендної плати на індекс інфляції.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 у справі №5/120 у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено.
Місцевим господарським судом встановлено, що договірні відносини з 01.04.2006 між сторонами відсутні і спірний договір не може бути підставою для стягнення орендної плати і вартості спожитої електроенергії з 01.04.2006, а позивач за зустрічним позовом документально не обгрунтував факт переплати з 31.05.2005 орендної плати.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.10.2007 рішення господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 у справі №5/120 залишено без змін.
У поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі TOB "Ремпобуттехніка-Сервіс" зазначає про порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ст.284 ГК України та ст.642 ЦК України. З боку відповідача вимоги на припинення терміну дії договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії до 01.05.2006 не надходило, а тому термін дії договору вважається продовженим на строк, на який був укладений договір. З боку позивача за зустрічним позовом пропозиція щодо збільшення розміру орендної плати на індекс інфляції була прийнята, що підтверджується оплатою даних рахунків та підписанням актів прийняття-передачі приміщення. Апеляційна інстанція в протиріччя своїм висновкам не скасувала рішення першої інстанції.
Вищим господарським судом України ухвалою від 28.01.2008 у справі №5/120 порушено касаційне провадження.
Відповідач процесуальним правом участі його повноважного представника в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 1 березня 2003 року власником ЗАТ "РемпобуттехнІка-Сервіс", яке перетворено у ТОВ "Ремпобуттехніка - Сервіс", Приватним підприємцем Гвоздарьовою Тетяною Дмитрівною як орендодавцем та ТОВ "Торговий дім "Оболонь" як орендарем був укладений договір оренди № 01/03.
Згідно п.1.1.1 договору оренди та на підставі акта прийому-передачі приміщення від 01.03.2003 ПП Гвоздарьова Т.Д. передала, а TOB "Торговий дім "Оболонь" прийняло у тимчасове користування нежилі приміщення загальною площею 115 кв.м., що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Степового Фронту, 48, з метою розміщення продовольчого магазину та кафетерію строком до 31.12.2005.
31.03.05 укладено додаткову угоду до вищевказаного договору, якою сторони обумовили припинення участі ПП Гвоздарьової Т.Д. як орендодавця, і домовились про викладення п.1.1.2 договору оренди № 01/03 від 01.03.2003 у новій редакції, відповідно до якої TOB "Ремпобуттехніка-Сервіс" передало, а TOB "Торговий дім "Оболонь" прийняло у тимчасове користування нежилі приміщення загальною площею 113,7 кв.м, розташовані за адресою: м.Полтава. вул.Степового Фронту, 48, з метою розміщення продовольчого магазину та кафетерію строком з 31.03.2005 до 28.02.2014.
Пунктами 1.2, 1.3 договору та додаткової угоди до нього встановлено розмір орендної плати на місяць.
За пунктом 1.6 вищевказаного договору орендодавець залишає за собою право на коригування орендної плати у відповідності з індексом інфляції. При цьому індекс інфляції підтверджується довідкою з органів державної статистики. Коригування орендної плати оформляється додатковими рахунками з обов'язковими повідомленнями орендатора в строк не менш ніж за один місяць.
Суди встановили, що докази наявності таких додаткових рахунків та докази своєчасного повідомлення орендатора в строк не менш ніж за один місяць відсутні.
Оскільки лише листом від 24.02.2006 позивач повідомив відповідача про те, що індекс за січень 2006 року буде використаний для розрахунку вартості орендної плати з 01.04.06, суди прийшли до висновку, що позивач порушив умови договору, що позбавляє його права коригувати вартість оренди за спірний період.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач за первісним позовом надав додаток від 21.11.2005 до договору оренди № 01/03 від 01.03.2003, яким були внесені зміни до змісту договору, в тому числі і до пункту договору 5.6, за яким договір діє до 31.03.2006.
Колегія суддів апеляційної інстанції погодилася із висновком суду першої інстанції, що договірні відносини з 01.04.2006 між сторонами відсутні, і спірний договір не може бути підставою для стягнення орендної плати і вартості спожитої електроенергії з 01.04.2006.
Відповідач сплачував орендну плату за спірний період в 2006 році в наступних розмірах: в січні та лютому по 6000 грн.; у березні - 6836 грн. 61 коп., у квітні - 6090 грн. 53 коп., у травні - 6300 грн., у червні - 576 грн. 92 коп.
Пункт 1.3 договору передбачає щомісячну орендну плату з 01.09.2003 в розмірі 5000 грн., а з 31.03.05 - 4943,48 грн.
Тому суди визначили необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення заборгованості і, відповідно, в частині стягнення пені, оскільки позивач не довів наявність факту несвоєчасності сплати вартості оренди.
Одночасно, колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з висновком суду першої інстанції, що зустрічний позов про стягнення надмірно сплаченої орендної плати не підлягає задоволенню, оскільки встановила, що з боку позивача за зустрічним позовом пропозиція щодо збільшення розміру орендної плати на індекс інфляції була прийнята, що підтверджується оплатою даних рахунків та підписанням актів прийняття-передачі приміщення. В рахунках, що виставлялись на оплату послуг по оренді зазначалось, що позивач за зустрічним позовом з цінами згоден, зазначені в акті послуги отримав повністю та претензій не має, а також що цей рахунок при його оплаті є актом виконаних робіт.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитися із такими суперечливими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки встановила, що з огляду на вищенаведені встановлені судами обставини у даній справі рішення за первісним і зустрічним позовом суперечать одне одному.
Суди у своїх рішеннях помилково вказують, що договірні відносини з 01.04.2006 між сторонами відсутні і спірний договір не може бути підставою для стягнення орендної плати і вартості спожитої електроенергії з 01.04.2006, оскільки одночасно встановили, що з боку позивача за зустрічним позовом пропозиція щодо збільшення розміру орендної плати була прийнята.
Згідно ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Згідно статті 284 Господарського кодексу України однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Відповідно до ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги встановлено, що судами неповно з’ясовано фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, і прийняті рішення у зв’язку з цим не можна вважати обґрунтованими.
Прийняте господарським судом першої інстанції рішення не ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, тому вказане рішення не відповідає положенням ст.43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.76 N11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції скасовує рішення місцевого господарського суду і передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду слід врахувати вищенаведене, дослідити вищевказане при всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі за участю повноважних представників сторін всіх обставин справи в їх сукупності і прийняти відповідне законне, обгрунтоване рішення.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ "Ремпобуттехніка-Сервіс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 05.07.2007 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 23.10.2007 у справі № 5/120 скасувати.
Справу № 5/120 передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Дунаєвська
І. Плюшко