АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2011 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Савчук М. В.
суддів: Заводян К.І., Винту Ю.М.
при секретарі Сторожук У.Є.
за участю представника позивача та представника ПАТ КБ «ПриватБанк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»про захист прав споживача та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк»про захист прав споживача відмовлено.
Зустрічний позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено.
В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором від 20.05.2008 року в розмірі 16060,58 доларів США, що у перерахунку по курсу Національного банку України станом на 22.10.2009 рік становить 127064,88 грн., звернуто стягнення на предмет застави, за договором від 20.05.2008 року транспортний засіб –автомобіль БМВ моделі 520, рік випуску –1996; тип ТЗ, легковий номер кузову –НОМЕР_1; об’єм двигуна 2,0; державний номер НОМЕР_2, належний на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом продажу даного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк»із укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою –покупцем, зі зняттям вказаного транспортного засобу з обліку в органах ДАЇ України та наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Вирішено питання судових витрат.
_____________________________________________________________________________
Справа 22ц-875 / 2011 р. Головуючий у 1 інстанції Слободян Г.М.
Категорія 55/19/27 доповідач Савчук М.В.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Ухвалюючи рішення у справі про відмову у задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову судом першої інстанції в повному об”ємі з”ясовано обставини справи, досліджено усі зібрані по справі докази та дано їм належну правову оцінку, правильно застосовані до правовідносин, що склалися, норми матеріального права, крім невірного посилання в мотивувальній частині на Закон України «Про іпотеку».
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладений 20 травня 2008 року кредитно- заставний договір, згідно якого ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 11350,21 дол. США з кінцевим розрахунком по 17.05.2013 року.
В забезпечення зобов”язання за кредитно - заставним договором ОСОБА_1 надала у заставу автомобіль марки БМВ моделі 520, рік випуску –1996; тип ТЗ, легковий номер кузову –НОМЕР_1; об’єм двигуна 2,0; державний номер НОМЕР_2, що належить їй на праві власності.
Внаслідок неналежного виконання умов договору, ОСОБА_1 допустивши прострочку по кредиту, ПАТ КБ "ПриватБанк" вилучив у неї легковий автомобіль марки БМВ моделі 520, рік випуску –1996; державний номер НОМЕР_2, якій був предметом кредитно-заставного договору згідно акту від 16.07.2009 року, оскільки була повідомлена належним чином про заборгованість за договором.
Після вилучення автомобіля заборгованість за кредитним договором ОСОБА_1, не погасила і зовсім перестала сплачувати кредит.
Так, з матеріалів справи вбачається, що у зв»язку з неналежним виконанням умов кредитно- заставного договору, у відповідачки ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором у сумі 16060,58 доларів США.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ОСОБА_1 повинна виконувати зобов»язання належним чином до умов договору.
Статтею 572 ЦК України визначено поняття застави.
Відповідно до угоди та ст. 20 Закону України»Про заставу «ПАТ КБ «Приватбанк»має право з метою заволодіння своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов»язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконанні.
Згідно частин 1, 2 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення відповідачем зобов”язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача дострокового вимагати поверненням всієї суми кредиту.
В частині 1 статті 1054 ЦК України визначено поняття кредитного договору.
Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.
При порушенні зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, правомірними є підстави звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Оскільки ОСОБА_1 зобов”язання щодо повернення коштів за договором належним чином не виконувала, то суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ „ПриватБанк”, про звернення стягнення на предмет застави та відмови у позові ОСОБА_1 про повернення автомобіля.
Безпідставним є посилання апелянта на те, що ПАТ КБ "ПриватБанк"в односторонньому порядку без відповідного попередження незаконно вилучив у ОСОБА_1 легковий автомобіль, оскільки матеріалами справи підтверджується, що вона була належним чином повідомлена ./ а.с. 76-78/
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, добровільно передала ПАТ КБ "ПриватБанк" в заклад автомобіль та доручив банку його реалізацію за ринковою ціною і направити виручені кошти на погашення заборгованості. /а.с.47/
Доводи апелянта про те, що обманним шляхом був вилучениий автомобіль є безпідставними, оскільки не доведено належними доказами.
ОСОБА_1 визнала наявність у неї заборгованості за кредитним договором до моменту передачі спірного автомобіля банку.
Аналіз положень статті 16 ЦК України дає підстави зробити висновок про те, що суд не в праві визнавати дії відповідача незаконними, оскільки банк не являється органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Отже , ухвалюючи рішення у справі суд першої інстанції правильно виходив з тих обставин, що автомобіль у ОСОБА_1 був вилучений правомірно, оскільки заборгованість по кредиту виникла по ії вині, остання після передачі автомобіля взагалі перестала сплачувати кредит.
Знаходження автомобіля в закладі банку відповідно до умов договору не звільняє заставодавця від виконання умов кредитного договору щодо сплати платежів передбачених цим договором.
Наведені вище обставини дають підстави зробити висновок про те, що у зв'язку з незалежним виконанням з боку ОСОБА_1 зобов'язань за кредитно- заставним договором, ПАТ КБ "ПриватБанк"на підставі статей 589, 590 ЦК України, умов договору набув право на звернення стягнення на автомобіль в рахунок погашення заборгованості по кредиту.
Доводи апелянта про неврахування судом тих обставин, що банком грубо порушувалися права ОСОБА_1, як сторони за кредино-заставним договором, та умов самого договору є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не надано з цього приводу належних доказів.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає нормам матеріального права, вимогам цивільно-процесуального законодавства, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 березня 2011 року залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на Закон України «Про іпотеку».
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: