2-2304/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  05.10.2011 року Голосіївський районний суд м. Києва

головуючого судді      Плахотнюк К.Г.

при секретарі               Билиці Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ПАТ  «Страхова компанія  «Партнер» до  ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків у порядку регресу,

встановив:

21.09.2010 року ПАТ «СК «Партнер» звернулося в суд з позовом  до ОСОБА_1  про відшкодування шкоди у порядку регресу.

В обгрунтування   заявлених вимог позивачем зазначено, що 04.07.2007 року сталася дорожньо-транспортна  пригода за участю  автомобіля «DAEWOO»д.н.з. НОМЕР_4  під керуванням водія  ОСОБА_1 та  автомобілем «HONDA ACCORD»д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія  ОСОБА_2. Винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва визнано  ОСОБА_1. На виконання умов   договору  добровільного страхування  наземного транспорту №878-10\01, за яким ОСОБА_2 було застраховано  автомобіль «HONDA ACCORD»д.н.з. НОМЕР_3 у ЗАТ «СК «Партнер», останнім було виплачено  власнику пошкодженого автомобіля «HONDA ACCORD»д.н.з. НОМЕР_3  страхове відшкодування  в сумі 7 085, 47 грн. у зв»язку з пошкодженням  застрахованого  майна, що є підставою для  отримання від відповідача в порядку регресу понесених витрат, оскільки відшкодувати їх у добровільному порядку відповідач не бажає.   30.07.2010 року ЗАТ «СК «Партнер» змінило савою назву на ПАТ  «СК «Партнер», просило стягнути на його користь з відповідача 7 085,47 грн.  страхового відшкодування виплаченого  страхувальнику   ОСОБА_2 з урахуванням витрат понесених на оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити.          

Відповідач ОСОБА_1  у судове засідання не з”явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак судові  повістки  повернуто без вручення з відміткою відділу зв»язку про закінчення терміну зберігання. З огляду на викладене, та з урахуванням думки представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі даних матеріалів справи.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено що 04.07.2007 року сталася дорожньо-транспортна  пригода за участю  автомобіля «DAEWOO»д.н.з. НОМЕР_4  під керуванням водія  ОСОБА_1 та  автомобілем «HONDA ACCORD»д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія  ОСОБА_2.

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, його також визнано винним у її вчиненні постановою судді Шевченківського  районного суду м. Києва від 28.08.2007 року (а.с. 83) .     

Внаслідок цієї ж дорожньо-транспортної пригоди  було пошкоджено автомобіль «HONDA ACCORD»д.н.з. НОМЕР_3, належний на праві власності  ОСОБА_2

За даними, що містяться у висновку №1892 з визначення  вартості  матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу  «HONDA ACCORD»д.н.з. НОМЕР_3,  від  13.07.2007 року, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля  належного на праві власності ОСОБА_2 становить 7 085,47 грн.  (а.с. 12-27).

На виконання умов договору добровільного страхування  наземного транспорту №878-10\01, за яким ОСОБА_2 було застраховано  автомобіль «HONDA ACCORD»д.н.з. НОМЕР_3 у ЗАТ «СК «Партнер», дорожньо-транспортну пригоду, що  сталася  04.07.2007 року з вини ОСОБА_1 було визнано страховим випадком і 22.10.2007 року сплачено власнику автомобіля страхове відшкодування  на загальну суму 7 085,47 грн. (а.с. 28,29).

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній  правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання  або утримання якого  створює  підвищену небезпеку.

За правилами ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала  шкоду, завдану іншою особою, має право  зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого  відшкодування, якщо інший розмір  не встановлений законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відшкодування ОСОБА_1 у порядку регресу шкоди позивачу, яким було виплачено страхове відшкодування страхувальнику  ОСОБА_2, яке відповідно до  змін внесених 30.07.2010 року  внесено зміни до статуту ЗАТ «СК  «Партнер»про зміну його назви на  ПАТ «СК «Партнер»(а.с.46-50).

Судові витрати  також покласти на відповідача  відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На  підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1187, 993, 1191,1192 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”,  ст.ст. 10,11,60,88,208,213,224 ЦПК України, суд –

вирішив:

позов ПАТ  «Страхова компанія  «Партнер» до  ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків у порядку регресу,  задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ПАТ «Страхова компанія «Партнер»на відшкодування  шкоди в порядку регресу  7 085, 47 грн.,  витрати по сплаті судового збору в розмірі  70, 85 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі  120,00 грн., а всього 7  276 (сім тисяч двісті сімдесят шість) грн. 32 коп..

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути  переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного  рішення може бути  подано протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

У разі залишення  заяви про перегляд заочного рішення  без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, наведеному вище. У цьому разі  строк,  протягом  якого розглядалася  заява, не включається до строку на апеляційне оскарження.

Суддя: