Судове рішення #18220266

                                                                                                                      

                                                                                                                  Справа №2-4112/2011 року






Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 26 липня 2011 року               Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, –

в с т а н о в и в:

        У червні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача              ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 05.06.1993 року між нею та відповідачем у справі ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований у Горенській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №24.

        Від шлюбу з ОСОБА_2 у ОСОБА_1 народилися доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

        Позивач стверджувала, що подружнє життя з відповідачем не склалось, у них різні погляди на подружнє життя, внаслідок чого подальше збереження сім’ї є неможливим. ОСОБА_1 зазначила, що з ОСОБА_2 вони не мешкають разом з червня 2011 року, шлюбно-сімейних стосунків не підтримують з березня 2011 року, не ведуть спільного господарства з березня 2011 року. Позивач просила суд розірвати шлюб, укладений 05.06.1993 року між нею та ОСОБА_2

        До початку розгляду справи по суті позивач подала до суду заяву про зміну предмета позову та доповнення позовних вимог, вказала, що на даний час її доньки мешкають з нею та перебувають на повному її утриманні, ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання доньок не надає.

        З цих підстав позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання її неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1000,00 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ОСОБА_4 повноліття та до закінчення навчання ОСОБА_3, а також стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання останньої у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення молодшою донькою ОСОБА_4 трьохрічного віку.

        В подальшому до початку розгляду справи по суті позивач знову змінила предмет позову в частині стягнення аліментів та просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1600,00 грн. на двох дітей, починаючи з дня звернення ОСОБА_1 до суду з позовом і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

        У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила суд його задовольнити.

        Відповідач у судовому засідання проти задоволення позову не заперечував.

        Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, 05.06.1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований у Горенській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №24 (а.с.6).

        Від шлюбу з ОСОБА_2 у ОСОБА_1 народилися доньки: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

        Згідно з ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

        Із змісту ст.112 СК України вбачається, що суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

        Як встановлено судом, сторони справи не мешкають разом з червня 2011 року, шлюбно-сімейних стосунків не підтримують з березня 2011 року, не ведуть спільного господарства з березня 2011 року, їх шлюб носить формальний характер. Суд не вважає за можливе зберегти шлюб, а тому позовні вимоги в частині розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

        На даний час неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мешкають з матір’ю ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньок не надає.

        Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто.

        Згідно з ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

        Відповідно до ч.3 ст.183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

        Ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

        Ст.184 Сімейного кодексу України передбачено можливість визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.

        З довідки від 26.07.2011 року №01/26-07-11/001, виданої товариством з обмеженою відповідальністю “АЦИС-Україна”, вбачається, що відповідач працює сервісним інженером товариства з обмеженою відповідальністю “АЦИС-Україна”, його середньомісячний заробіток становить 3300,00 грн. Позивач просила суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, відповідач проти визначення розміру аліментів у відповідності до ст.184 Сімейного кодексу України не заперечував

        За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність позов ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі у розмірі 1600 (тисяча шістсот) гривень 00 (нуль) копійок на двох дітей щомісячно, починаючи з дня звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про стягнення аліментів і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

        Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача  на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30,00 грн., а судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 42,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90,00 грн. –в дохід держави.

        Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

        Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст.104, 112, 180, 182, 183, 184 СК України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів –задовольнити.

        Розірвати шлюб, укладений 05 червня 1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований у Горенській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис №24.

        Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця               ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, у твердій грошовій сумі у розмірі 1600 (тисяча шістсот) гривень 00 (нуль) копійок щомісячно, починаючи з 25 липня 2011 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 8 (вісім) гривень 50 (п’ятдесят) копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень 00 (нуль копійок) копійок.

        Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 42 (сорок дві) гривні 50 (п’ятдесят) копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 90 (дев’яносто) гривень 00 (нуль копійок) копійок, в дохід держави.

        Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.


     Суддя                                                                                                                                 Т.В. Андрейчук


 01.08.2011 Справа № 2-4112/11


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація