11-54|/ 11 Міщенко О.А.

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2011 року  колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:

                         Головуючого судді  –Міщенко О.А.

                         Суддів - Гладкого С.В., Квятковського А.С.

                         З участю прокурора –Зуйкова О.Г.

розглянула  у відкритому судовому засіданні в місті Рівне  кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2  на вирок  Рівненського районного  суду від 1 листопада  2010 року.  

       Цим вироком  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1 громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий навальником-зварювальником в ТОВ „Свиспан Лімітед", раніше судимий Рівненським районним судом 4 лютого 2009 року  за ч.1 ст.186  КК України на два роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України , з іспитовим строком   два роки,

     -  засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України  на два роки позбавлення волі .

     На підставі ст. 71 КК України  остаточне покарання  за сукупністю вироків призначено три роки позбавлення волі.

        Судом вирішено питання стосовно речових доказів.

     ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 6 квітня 2010 року близько 17 год. по вул. Садовій,64 у с. Нова Українка, Рівненського району, Рівненської області, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, повторно, під час іспитового строку, вчинив крадіжку  належного ОСОБА_3 мобільного телефону „Motorola RARZ V3X" та сім –карту оператора мобільного зв"язку „МТС", а всього  на загальну суму 714 грн. 59 коп.

       В поданій на вирок суду  апеляції  засуджений ОСОБА_2 зазначає, що  вирок суду першої інстанції  в частині призначеного  покарання  немотивований. Суд не зазначив, чому інший менш суворий вид покарання є недостатній для його виправлення. Вказує, що норми ст.71, 72 КК України не  містять обмежень щодо застосування ст.75 КК України. Просить вирок суду  змінити,  врахувати те, що він позитивно характеризується, має на утриманні вагітну дружину та пом"якшити призначене покарання.      

     Заслухавши доповідача Міщенко О.А., думку прокурора Зуйкова О.Г. про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.

     Висновок  суду  щодо доведеності вини засудженого ОСОБА_2  у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яким  судом   дана належна  оцінка.

      Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 2 ст.185 КК України  є вірною і в апеляції не оспорюється.  

    Доводи, викладені в апеляції засудженого щодо відсутності мотивації призначення покарання у виді позбавлення волі не заслуговують на увагу.

     Суд першої інстанції, врахувавши обставини, які пом"якшують покарання, зазначив, що злочин ОСОБА_2 вчинив повторно, тому суд не може  призначити мінімального покарання.

    Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вчинив злочин в період відбуття покарання за попереднім вироком.

    У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами , передбаченими в ст.ст. 71,72 КК України. Судом дані вимоги закону дотримані.

       Відповідно до п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання",  у разі коли особа була засуджена до позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст.ст. 75.104 КК України)  та в період іспитового строку  вчинила новий злочин, суд зобов"язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема, й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м"які види покарання.  

      Порушень кримінально-процесуального закону,  які б істотно вплинули на правильність прийняття рішення в справі не встановлено.   

          ОСОБА_2 призначено покарання з дотриманням вимог ст.ст.65,71 КК України,  підстав для зміни чи скасування вироку  не вбачається.

          Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів

                                                          у х в а л и л а :

   Вирок Рівненського районного суду від 1 листопада 2010 року відносно ОСОБА_2  залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_2  –без задоволення.

                                                         Судді :

_______ /Міщенко О.А./____________/Квятковський А.С./ _________/Гладкий С.В./