Справа № 22-ц-1526/11 Головуючий у 1 інстанції: Дячишин В. Ф.
Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Бойко С.М.,
суддів: Петрички П.Ф., Зверхановської Л.Д.,
секретаря: Панчука І.С.,
з участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3, ОСОБА_4,
його представника - ОСОБА_5, представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_4 на рішення Франківського районного суду м.Львова від 21 квітня 2005 року у справі за позовом ОСОБА_6 до п"ятої Львівської державної нотаріальної контори, третьої особи - ОСОБА_8, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
в с т а н о в и л а:
23.02.2005 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовною заявою про продовження їй строку для прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Свої вимоги обгрунтовує тим, що про існування заповіту, складеного матір"ю на її користь, вона дізналась лише у 2004 році, оскільки знаходилась за межами України, яку залишила нелегально у зв"язку з переслідуванням як члена Української повстанської армії.
Рішенням Франківського районного суду м.Львова від 21 квітня 2005 року позов ОСОБА_6 задоволено. Суд вирішив визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, терміном на шість місяців.
Рішення суду оскаржили ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Просять рішення суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповного з"ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Свої доводи, які є аналогічними за змістом, апелянти обгрунтовують тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позов, застосував норму ст.1272 Цивільного кодексу (далі-ЦК) України (в редакції 2004 року) всупереч пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, оскільки спадщина відкрилась до набрання ним чинності і була прийнята іншими спадкоємцями. Апелянти вважають, що висновок суду про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини не відповідає обставинам справи і грунтується на недоведених позивачем фактах щодо поважності причин. Крім того, зазначають, що суд оскаржуваним рішенням вирішив питання про їхні права, не залучивши до розгляду справи, як належних співвідповідачів, оскільки вони є співвласниками спірного жилого приміщення і правонаступниками спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті матері позивача.
В судове засідання представник п"ятої Львівської державної нотаріальної контори не з"явився, хоча про час і місце розгляду справи нотаріальна контора була повідомлена відповідно до вимог ст.74 Цивільно-процесуального кодексу (далі-ЦПК) України, третя особа - ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про смерть, виданим Підберізцівською сільською радою народних депутатів ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.80).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_4, його представника та представника апелянта ОСОБА_2, які підтримали апеляційні скарги, пояснення представника позивача ОСОБА_6, яка її заперечила, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
У відповідності до п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2004 року) правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців.
В апеляційній скарзі апелянти зазначають, що після смерті матері позивача, спадщина, яка складалась з Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1, була прийнята ОСОБА_11 та ОСОБА_10, а вони є співвласниками спірного майна на підставі договорів дарування.
Ці обставини підтверджуються наданими апелянтами документами, а саме: свідоцтвом про спадщину від 06.03.1969 року (а.с.26), та листом обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 19.05.2008 року, в якому вказано, що 2/6 частини спірного нерухомого майна належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 12.09.1973 року, а 1/6 частини - ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 11.04.1989 року (а.с.31).
Суд першої інстанції, не встановивши факту прийняття спадщини іншими спадкоємцями, застосував норми статтей ЦК України (в редакції 2004 року), всупереч вимогам пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2004 року), а відтак, порушив норми матеріального права (застосував закон, який не підлягає застосуванню до спірних правовідносин), що є у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду та ухвалення апеляційним судом нового рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до cт.550 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, чинній на момент відкриття спадщини, шестимісячний строк, встановлений ст.549 цього Кодексу для прийняття спадщини, може бути продовженим судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. При цьому, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, має право звернутись з таким позовом до суду, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину не дають згоди на прийняття ним спадщини.
Таким чином, належними відповідачами по даній справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а у разі їхньої відсутності, - особи, які набули права власності на спадкове майно у встановленому законом порядку.
У відповідності до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегією суддів встановлено, що спадщина відкрилась і її прийняли інші спадкоємці за дії Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, а тому позовні вимоги позивача про продовження строку для прийняття спадщини на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України в редакції 2004 року, звернені до п"ятої Львівської державної нотаріальної контори, не підлягають задоволенню, оскільки не грунтуються на нормах закону, який регулює спірні правовідносини, і звернені до неналежного відповідача.
В силу наданих апеляційному суду повноважень, він не може на стадії апеляційного розгляду залучати осіб, які не брали участі в розгляді справи судом першої інстанції, і не може досліджувати доказів, які не були досліджені судом першої інстанції, зокрема, доказів по справі щодо поважності причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, як на це вказують апелянти, а тому в цій частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наведених вище мотивів.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1, 4, 313, 314 ч.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м.Львова від 21 квітня 2005 року скасувати і ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до п"ятої Львівської державної нотаріальної контори про продовження строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: