11-95/11 Міщенко О.А.
Апеляційний суд Рівненської області
___________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді –Міщенко О.А.
Суддів - Гладкого С.В., Квятковського А.С.
З участю прокурора –Ткачук О.В.
Потерпілої –ОСОБА_2
Засудженого –ОСОБА_3
розглянула кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок та засудженого ОСОБА_3 на вирок Сарненського районного суду від 8 грудня 2010 року.
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, одружений, має малолітню дитину, не працює, раніше не судимий
- засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на три обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки з покладенням на нього обов"язків, передбачених п.п.2,3 ст.76 КК України.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13 000 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_3 визнаний винним та засуджений за те, що 21 грудня 2009 року близько 20 год. на вул. І. Наумця в с. Тутовичі Сарненського району, на ґрунті особистих неприязних відносин з потерпілою ОСОБА_2, застосував їй в обличчя балончик з газом сльозогінної та дратівливої дії, а потім умисно наніс потерпілій правою ногою три удари в тулуб, заподіявши останній середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, які викликали довготривалий розлад здоров'я.
В поданих на вирок суду апеляціях:
- прокурор, який затверджував обвинувальний висновок, не оспорюючи правильність кваліфікації дій засудженого, доведеність вини, вважає, що при обранні виду покарання засудженому судом не в повній мірі враховано тяжкість вчиненого злочину, конкретні обставини його вчинення, обставини, що обтяжують та пом"якшують його вину. Доводить, що призначене судом покарання не в повній мірі відповідає тяжкості скоєного засудженим злочину, особі засудженого та за своїм видом є несправедливим внаслідок його м"якості. Просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, за яким обрати ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України один рік обмеження волі;
- засуджений ОСОБА_3 доводить, що даний вирок є незаконним та підлягає скасуванню у зв"язу з невідповідностю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, однобічності та неповноти досудового та судового слідства. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу закрити на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України, у зв"язку з відсутністю в його діях складу злочину. Заявлений у справі цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Заслухавши доповідача Міщенко О.А., думку прокурора Ткачук О.В. про задоволення апеляцій, доводи засудженого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляцію, потерпілу ОСОБА_2 про задоволення апеляції прокурора та залишення без задоволення апеляції засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_3 та прокурора підлягають до задоволення частково.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до абз.2 п.9 Постанови №7 від 24.10.2003 р. (із змінами та доповненнями від 12.06.2009 р. та 6.11.2009 р.) Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" рішення суду про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням має бути належним чином мотивоване.
Звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, суд першої інстанції не мотивував, чому саме він прийшов до переконання про застосування до ОСОБА_3 ст.75 КК України.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину не визнав. Суд розцінив дану обставину, як намір засудженого уникнути кримінальної відповідальності, однак, застосував при цьому до ОСОБА_3 ст.75 КК України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що вирок суду не може залишатися чинним і підялгає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід з врахуванням доводів апеляцій прийняти законне та обгрунтоване судове рішення.
В разі встановлення винуватості ОСОБА_3 у вчиненому злочині, покарання, призначене судом, слід вважати м"яким.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Сарненського районного суду від 8 грудня 2010 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а криміналоьну справу стосовно нього направити на новий судовий розгляд в той же суд під головуванням іншим суддею.
Судді :
підпис /Міщенко О.А./ пІдпис /Квятковський А.С./ підпис/Гладкий С.В.
Вірно: Доповідач О.А.Міщенко