Справа № 10-297/2011 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.
Доповідач: Галапац І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Галапаца І.І.
суддів Вовка А.С., Марітчака Т.М.
з участю прокурора Друзюка М.В.
представника скаржника –адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляцію ОСОБА_2 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2009 року, –
встановила:
цією постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області про закриття кримінальної справи від 14 квітня 2009 року.
В апеляції ОСОБА_2 покликається на те, що суд належним чином не перевірив і не надав юридичної оцінки доводам її скарги на постанову про закриття кримінальної справи та не відобразив це в оскаржуваній постанові.
Зазначає, що ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху.
Наголошує, що слідством встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що на місці ДТП були встановлені дорожні знаки 5.35.1 і 5.35.2 "Пішохідний перехід", тобто ця ділянка автодороги, на якій відбувся наїзд на батька, була обмежена з обох сторін –попутної і зустрічної, знаками "Пішохідний перехід".
Вважає, що згідно вимог п.п.1.10, 12.1, 18.1 ПДР, наближаючись до пішохідного переходу, по якому переходив проїзну частину пішохід ОСОБА_4, водій ОСОБА_3 мав обрати в установлених межах, з врахуванням дорожньої обстановки таку швидкість, яка б дала йому можливість постійно контролювати рух керованого ним транспортного засобу і безпечно керувати ним та у разі виявлення на пішохідному переході пішохода, зменшити швидкість чи в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходу, якому може бути створена перешкода чи небезпека.
Також вважає, що побачивши на пішохідному переході пішохода ОСОБА_4, водій ОСОБА_3 не зміг ні зменшити швидкість, ні зупинитись щоб дати можливість пішоходу перейти дорогу, оскільки не зміг контролювати рух керованого ним транспортного засобу через слизьке покриття дороги.
Акцентує, що водієм ОСОБА_3 не враховано дорожньої обстановки –слизьке покриття дорожнього полотна, темна пора доби, інформаційних знаків про наявність пішохідного переходу на ділянці автодороги, до якої він наближався та не обрано, з врахуванням дорожньої обстановки та наближенням до пішохідного переходу безпечної швидкості руху, яка б надала йому можливість виконати вимоги п.п.12.1, 18.1 ПДР і контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним та зменшити швидкість чи зупинитись для надання дороги пішоходу ОСОБА_4, який рухався на пішохідному переході, до якого він наближався.
Просить скасувати постанову судді і направити скаргу на новий судовий розгляд або скасувати постанову заступника начальника ВР ДТП ГУМВСУ у Львівській області про закриття кримінальної справи від 14 квітня 2009 року і направити справу прокурору для відновлення слідства.
Заслухавши доповідача, пояснення представника скаржника –адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, думку прокурора про залишення постанови судді без зміни, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Виходячи з вимог ст. 4 КПК України, суд, прокурор, слідчий та орган дізнання зобов’язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.
Встановлено, що слідчим в порядку ст. 97 КПК України перевірено наявні у справі докази –визнано ОСОБА_2 потерпілою та відібрано в неї пояснення, допитано свідків ДТП, проведено відтворення обстановки та обставин події та ряд експертиз.
Зокрема, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, а саме з висновку експертів № 1/182 від 19 березня 2009 року видно, що при заданих слідством вихідних даних, з технічної точки зору причиною настання даної пригоди стали дії пішохода ОСОБА_4., які виразилися в тому, що він вийшов із-за задньої частини зустрічного мікроавтобуса і рухався зліва направо на смугу руху автомобіля НОМЕР_1 та напівпричепа марки "STIM", р/н НОМЕР_2, на такій відстані до останнього, на якій його водій ОСОБА_3 вже був позбавлений технічної можливості уникнути наїзду шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В діях водія ОСОБА_3 у всіх варіантах заданого йому швидкісного режиму відсутні порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, які б перебували у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із настанням ДТП з участю ОСОБА_4.
Крім цього, в постанові судді вірно зазначено, що досудовим слідством було враховано позицію потерпілої сторони щодо наїзду на пішохода ОСОБА_4 в межах пішохідного переходу, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 "Пішохідний перехід", механізм розвитку ДТП згідно показань водія ОСОБА_3 і швидкісний режим автотранспорту, вказаний свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також запропоновано експертам визначити самостійно момент виникнення небезпеки для руху водію ОСОБА_3, виходячи із спеціальних знань.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суддя районного суду прийшов до правильного до висновку, що заступник начальника ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області вірно встановив, що в діях водія ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 ч.2 КК України, а тому 14 квітня 2009 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно останнього на підставі ст. 6 п.2 КПК України, а саму кримінальну справу закрив.
Отже, наведене спростовує доводи, викладені в апеляції ОСОБА_2
Таким чином, підстав для скасування постанови судді районного суду колегія суддів не вбачає.
Щодо вимоги в апеляції про скасування постанови про закриття кримінальної справи від 14 квітня 2009 року, то вирішення такої не входить в компетенцію апеляційного суду.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2009 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області про закриття кримінальної справи від 14 квітня 2009 року, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 –без задоволення.
Головуючий
Судді