Справа № 10-478/2011 Головуючий у 1 інстанції: Ванівськимй О.М.
Доповідач: Галапац І. І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Галапаца І.І.
суддів Березюка О.Г., Калиняк О.М.
з участю прокурора Феданяка В.Р.
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові
апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2011 року, –
встановила:
цією постановою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та скасовано постанову старшого слідчого СВ СУ прокуратури Львівської області від 03 березня 2011року про порушення кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ "Торгова компанія "Інтермаркет", що призвело до ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч.3 КК України.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції, покликається на те, що постанова судді є незаконною та необгрунтованою.
Акцентує, що довідка головного державного податкового ревізора-інспектора УПМ ДПА у Львівській області складена за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки, яку проведено на підставі постанови слідчого про призначення даної перевірки, що в подальшому стало приводом до порушення даної кримінальної справи.
Зазначає, що підставою до порушення кримінальної справи були достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України і в постанові про порушення кримінальної справи є посилання на джерела отримання даних про злочин, які зібрані законним шляхом.
Просить постанову судді скасувати.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про підтримання апеляції, захисника-адвоката ОСОБА_1, який заперечив апеляцію та просить постанову судді залишити без зміни, розглянувши матеріали судової, кримінальних справ та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 94 ч.1 КПК України суд І інстанції повинен перевіряти чи були наявними під час порушення кримінальної справи приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатні дані, які вказували на наявність ознак злочину відповідно до ст. 94 ч.2 КПК України; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок, передбачений ст. 98 КПК України.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, 24 лютого 2011 в прокуратуру області з УПМ ДПА у Львівській області надійшли матеріали про наслідки документального дослідження ТзОВ "ТК Інтермаркет" щодо оподаткування операцій з продажу основних засобів за період вересня 2009 року, де відповідно до довідки №8/267/13827416 від 01 березня 2011 в порушення ч.17 п.9.8 ст.9, п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3, п.4.1. ст. 4 ЗУ "Про податок на додану вартість" ТзОВ "Торгова Компанія "Інтермаркет" з обсягів продажу основних фондів (реалізації майна банкрута) за наслідками податкового періоду вересня 2009 року – не нараховано та не сплачено до бюджету податку на додану вартість з продажу майна банкрута "ДК Арден плюс" відповідно до договорів купівлі-продажу та відповідними протоколами проведення відкритих прилюдних біржових торгів з реалізації майна ТзОВ "ТК Інтермаркет" на суму 3 млн. 376 тис. 332 грн.
Колегія суддів вважає, що суддя районного суду прийшов до правильного висновку, що відповідно до норм глави 4 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання вважається узгодженим і підлягає сплаті, або з дня подання податкової декларації, у випадку самостійного визначення такого зобов'язання, платником податків у декларації (самостійне узгодження), або з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, у випадку нарахування контролюючим органом податкового зобов'язання, за винятком адміністративного чи судового оскарження такого нарахування у податковому повідомленні-рішенні (апеляційне узгодження), а наявна в матеріалах дослідчої перевірки довідка №8/267/13827416 від 01 березня 2011 року не є документом, що нараховує чи донараховує податкове зобов’язання чи породжує обов’язок сплати податку для підприємства.
Також суддя вірно зазначив в постанові, що з матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що актів податкової перевірки з питань нарахування податкових зобов'язань по операції з продажу господарських споруд та земельних ділянок складено не було, податкові повідомлення-рішення контролюючим органом не виносились, платнику податків такі не надсилались, тобто на момент порушення кримінальної справи узгодженого податкового зобов'язання в ТзОВ "ТК Інтермаркет" не було.
Крім цього, податкове законодавство, в тому числі визначене нормами ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків", ЗУ "Про податок на додану вартість, не застосовується до осіб, на яких поширюється судові процедури, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до положень ст.ст. 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління –ліквідатора, можуть виникати лише з оплати комунальних та експлуатаційних витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури. Отже, у банкрута при продажу майна в ліквідаційній процедурі не виникає зобов'язання зі сплати ПДВ.
Також, в постанові судді правильно зазначено, що в зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України, Закон України "Про податок на додану вартість", на час складення податковим органом довідки №8/267/13827416 від 01 березня 2011 року та винесення постанови від 03 березня 2011 року, втратив чинність, а згідно п.1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс не регулює питання погашення зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом про банкрутство.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що постанова судді районного суду про скасування згаданої постанови старшого слідчого є законна, обгрунтована, спростовує наведене в апеляції, і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, –
ухвалила:
постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 30 червня 2011 року, якою задоволено скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та скасовано постанову старшого слідчого СВ СУ прокуратури Львівської області від 03 березня 2011року про порушення кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ "Торгова компанія "Інтермаркет", що призвело до ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах, тобто за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України, залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції –без задоволення.
Головуючий
Судді