Судове рішення #18216301

Справа №  11-467/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.  

                                                                                Доповідач:   Галапац  І.  І.  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 травня 2011 року колегія  суддів судової палати у кримінальних справах

                                 апеляційного суду Львівської області   в складі:

                                Головуючого Галапаца І.І.

                                     Суддів Галина В.П., Марітчака Т.М.  

                                     з участю прокурора Шахрайчук Н.І.

                                підсудного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 березня 2011 року, –

встановила:

цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 152 ч.3, 153 ч.2 КК України направлено прокурору Львівської області для проведення додаткового розслідування.

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачується в тому, що він 03 вересня 2010 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння між населеними пунктами Семенівка та Милошовичі Пустомитівського району Львівської області, із застосуванням насильства та погрозами його застосування, вступив в статеві зносини з неповнолітньою потерпілою ОСОБА_2, тобто зґвалтував її, а також вчинив задоволення статевої пристрасті неприроднім способом із застосуванням фізичного насильства, погроз його застосування, повторно, щодо неповнолітньої ОСОБА_2   

В апеляції та доповненні до неї прокурор, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції покликається на те, що постанова не відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства.

Наголошує, що в постанові суду зазначено, що ДІМ Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_3 без наданих йому повноважень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, провів огляд будинку, де проживав ОСОБА_1, під час якого виявив та вилучив чоловічі штани та блузку, які в подальшому були визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінальної справи.

Однак, дане твердження є суб'єктивною думкою суду і суперечить ч.3 ст. 114 КПК України, яка прямо вказує, що слідчий по розслідуваних ним справах вправі давати органам дізнання доручення і вказівки про провадження розшукних та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого є для органів дізнання обов'язковими.

Зазначає, що суд вказує на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які процесуальні документи, які б свідчили про те, що речові докази здобуті з дотриманням вимог ст.ст. 66, 114 КПК України, незважаючи на наявність процесуального документа протоколу огляду місця події від 09 квітня 2010 року, згідно якого виявлено прямі докази причетності ОСОБА_1 до вчинення злочину.

Також звертає увагу, що судом наголошується на те, що ним скеровано постанову про судове доручення, а саме службової перевірки по факту проведення огляду будинку ОСОБА_1, проведення якої виявило неналежність виконання ДІМ Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_3 своїх функціональних обов'язків, що призвело до порушень ст.ст. 66, 114 КПК України, при розслідуванні даної кримінальної справи.

Однак, вивченням даного висновку службової перевірки в прокуратурі Пустомитівського району встановлено, що така перевірка проведено неповно та однобічно, оскільки перевіряючий обмежився твердженням суду про відсутність процесуального документу передбаченого КПК України, яким вилучено одяг, і не враховано покази слідчого СВ Пустомитівського РВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_4, дані в суді, який вказував, що дав вказівку дільничному інспектору Панькевичу P.M., згідно вимог ст. 114 ч.3 КПК України, провести вилучення одягу, а останній, на виконання вказівки слідчого, провівши таке вилучення, оформив протокол огляду місця події.

Крім цього акцентує, що проведення службової перевірки також є неповним, оскільки не дано оцінки діям слідчого, вказівку якого виконував дільничний інспектор Панькевич P.M., а тому до проведення такої перевірки ВВБ ГУБОЗ МВС Україні у Львівській області необхідно було залучити і СУ ГУМВС України у Львівській області, і 11 березня 2011 року прокуратурою Пустомитівського району повторно скеровано лист на адресу прокуратури Львівської області з метою витребування матеріалів службової перевірки із ГУМВС України у Львівській області та призначення повторної перевірки.

А тому вважає, що якщо суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового слідства під час судового розгляду справи шляхом більш ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, виклику й допиту нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, вчинення інших процесуальних дій, а також шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу, то направлення справи на додаткове розслідування є неприпустимим, і за необхідності суд може відкласти її розгляд для витребування додаткових доказів. Проте, не надавши судових доручень в порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, суд у своїй постанові вказує, що під час додаткового розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_1 необхідно встановити родинні зв’язки хлопця потерпілої ОСОБА_2 з ДІМ Пустомитівського РВ ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_3, слід вирішити питання про проведення молекулярно-генетичної експертизи, встановити та опитати свідків, які проживають навколо місця події, а саме містка через р. Ставчанка та с. Милошевичі.

Просить постанову районного суду скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

05 травня 2011 року від підсудного ОСОБА_1 надійшла апеляція на постанову судді  Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 березня 2011 року з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши думку прокурора про необхідність повернення кримінальної справи в районний суд для виконання вимог ст. 353 КПК України у зв’язку із надходженням від підсудного ОСОБА_1 апеляції на постанову суду з пропуском строку на апеляційне оскарження, підсудного ОСОБА_1, який не заперечив стосовно цього, колегія суддів вважає, що справу слід повернути в районний суд для вирішення питання про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст. 362 КПК України, колегія суддів, –

                                                            ухвалила:

повернути кримінальну справу відносно ОСОБА_1, яка надійшла за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 31 березня 2011 року, в районний суд для виконання вимог ст. 353 КПК України стосовно апеляції підсудного ОСОБА_1

Головуючий

Судді

  



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація