КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.03.2008                                                                                           № 37/207

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Григоровича О.М.

 суддів:             

 за участю секретаря

 судового засідання            

 представників сторін

 - позивача: Егоров О.Ю. (директор),

Ляпунов О.Є. (дов. від 01.02.08),

 - відповідача: не з’явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп"ютерних технологій"

 на рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2007 (підписано 10.05.07)

 у справі № 37/207  

 за позовом                               Аудиторської фірмі у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правової підтримки підприємництва "Бізнес і Право"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро впровадження комп"ютерних технологій"

 про                                                  стягнення 26 624,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Аудиторська фірма у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр правової підтримки підприємництва “Бізнес і право” (далі-позивач) звернулася до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Бюро впровадження комп’ютерних технологій” (далі-відповідач) про стягнення з відповідача 26 624,67 грн., з яких: 23 740,08 грн. набутих без достатніх правових підстав, 721,87 грн. річних та 2 162, 72 грн. інфляційних.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.07 позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, у зв’язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду реальним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає доводи, викладені відповідачем, безпідставними, а рішення суду 1-ої інстанції – винесеним при повному з’ясуванні всіх обставин справи. Просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 03.09.07 продовжено строк розгляду справи на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У письмових запереченнях на відзив позивача відповідач, підтримуючи доводи, викладені у апеляційній скарзі, зазначив, що ноутбук ACER Aspire 9504 WSMi PM 2.0GHz/1024Mb/100Gb/17” WXGA/DVD-RW/256Mb VRAM/WinXP PHERus в кількості 1 шт. на суму 11 870, 04 грн. був відвантажений ТОВ “БВКТ” та отриманий Галака П.Л. за довіреністю НАП № 270844 від 30.03.06.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.07 за клопотанням позивача у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Апеляційне провадження у справі зупинено.

Відповідно до вимог ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 28.12.07 № 10041, підписи від імені Галаки П.Л. в довіреності серії № 270844 від 30.03.06 виконав сам Галака Павло Леонідович. Підпис від імені Галаки П.Л. у видатковій накладній № Б-00010830 від 30.03.06, виконав не Галака Павло Леонідович, а інша особа.

Ухвалою суду від 24.01.08 провадження у справі поновлено.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням № 038631 з відміткою про вручення ухвали суду від 18.02.08.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні і додатково надані докази, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

07.03.06 відповідачем на адресу позивача було надіслано пропозицію на укладення договору купівлі-продажу комп’ютерного обладнання у вигляді рахунку від 07.03.06 № Б-00010830, строк дійсності до оплати якого закінчувався 09.03.06.

Позивач платіжним дорученням від 10.03.06 № 302 перерахував відповідачеві 23740,08 грн., як передоплату за комп’ютерне обладнання згідно рахунку  № Б-00010830.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст. 11 ЦК України).

Виходячи із змісту ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що шляхом виставлення та оплати рахунку між сторонами було укладено договір купівлі-продажу товару на загальну суму 23740,08 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч.2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду 1-ої інстанції, що відповідач належним чином не виконав свої зобов’язання за договором, оскільки не передав позивачеві комп’ютерне обладнання, та не повернув 23740,08 грн. попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч.2 ст.693 ЦК України).

Позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 08.02.07 в якому вимагав протягом двадцяти календарних днів після отримання повідомлення повернути 26312,53 грн. (сума попередньої оплати з урахуванням 3 % річних та інфляційних) на рахунок позивача шляхом оплати платіжної вимоги-доручення від 08.02.07. Вказаний лист-повідомлення відповідачем залишено без відповіді.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23740,08 грн. заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 162,72 грн. витрат від інфляції та 721,87 грн. річних також підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.   

З пункту 10 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п’ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як вбачається з договору від 15.03.07 про надання юридичних послуг, виконавцем за договором є Адвокатське об’єднання “Адвокатська фірма “Бізнес і право”. У матеріалах справи наявна копія платіжного доручення від 27.04.07 № 604, яка підтверджує факт оплати юридичних послуг згідно рахунку-фактури від 06.04.07 № СФ-0000015 на суму 5000грн. в т.ч. ПДВ.

Інтереси позивача у справі в суді 1-ої інстанції представляла адвокат АО “Адвокатська фірма “Бізнес і право” Балійчук Л.І., яка має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 26.02.04, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з відповідача на користь позивача 5000грн. витрат на сплату послуг адвоката.

Колегія суддів погоджується також з твердженням відповідача, викладеним у скарзі, про те, що судом 1-ої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми процесуального права, а саме ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не було відкладено розгляд справи у зв’язку з неподанням сторонами витребуваних доказів (акту взаємозвірки розрахунків станом на день розгляду справи), однак вважає, що це не може бути підставою для скасування рішення, оскільки таке порушення не призвело до прийняття неправильного рішення. Крім того, як вбачається із акту звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.06-20.04.07, позивачем визначено заборгованість відповідача у сумі 23 740,08 грн., а відповідачем – 11 870,04 грн.

Доводи відповідача у скарзі про те, що товар був переданий Галака П.Л. за довіреністю від 30.03.06 серії НАП № 270844 та шляхом складення видаткової накладної від 30.03.06 № Б-00010830 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наявним в матеріалах справи витягом з журналу реєстрації довіреностей позивача (оригінал журналу був наданий представником для огляду в судовому засіданні), та актом списання бланків довіреностей від 03.01.07 підтверджується, що довіреність від 30.03.06серії НАП №270844 не була використана, а висновком судово-почеркознавчої експертизи від 28.12.07 № 10041 встановлено, що підпис від імені Галаки П.Л. у видатковій накладній № Б-00010830 від 30.03.06, виконав не Галака Павло Леонідович, а інша особа.

Отже, судом 1-ої  інстанції  повно з’ясовано  обставини,  які   мають  значення  для  справи, висновки суду відповідають встановленим обставинам справи, а рішення винесено з  дотриманням  норм матеріального права,  що  дає  підстави  для  залишення  його  без  змін.

Частиною 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову – на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.07 у справі № 37/207залишити  без  змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бюро впровадження комп’ютерних технологій” – без  задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бюро впровадження комп’ютерних технологій” на користь Аудиторської фірми у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр правової підтримки підприємництва “Бізнес і право” 1184, 40 грн. витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Видачу наказу на  виконання  даної  постанови  доручити Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 07.03.08 (відправлено)