Справа №  11-557/11                                                                Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.  

Категорія –ст.81 КК України                                        Доповідач:   Михайлишин  Г.  Я.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 червня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Михайлишин Г.Я.

Суддів: Калиняк  О.М., Стельмаха І.О.                    

з участю прокурора: Тупчій В.Ф.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляцію засудженого ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 05 квітня 2011р.,

Цією постановою:

відмовлено у задоволенні спільного подання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30  УДДУПВП у Львівській області та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1.

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.08.2007 року ОСОБА_1 був визнаний винним і засуджений за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.3, 70 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі.

         Початок строку відбуття покарання - 08.05.2007р.,

кінець строку відбуття покарання    - 08.11.2011р.

Адміністрація Личаківської виправної колонії №30 УДДУПВП у Львівській області та спостережна комісія Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернулися до суду з поданням без клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 відповідно до ст.107 КВК України на прохання засудженого внести подання щодо його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні подання, суд покликався на те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став, засуджений за вчинення злочинів, в тому числі –тяжких. 16.06.2010 року постановою Шевченківського районного суду м. Львова йому відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України, після чого ОСОБА_1 порушив встановлений порядок відбування покарання, за що  на нього було накладено стягнення.

Як вбачається з апеляції засудженого, він просить постанову суду першої інстанції скасувати, а матеріали подання скерувати на новий судовий розгляд. Покликається на те, що сумлінно виконує режим утримання, вимоги адміністрації, а також, що минули строки, по спливу яких він визнається таким, що не має стягнення.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність і обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.

          Приймаючи рішення про відмову в задоволенні подання суд прийшов до вірного висновку, що представлені матеріали про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1, не містять переконливих доказів, які би свідчили про доведеність виправлення засудженого.

          Необхідною умовою застосування положень ст. 81 КК України є те, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, про що, зокрема, може свідчити дотримання засудженим правил внутрішнього розпорядку, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутність порушень дисципліни, зайняття трудовою діяльністю, добросовісне відношення до трудових обов’язків.

          Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду № 2 від 26.04.2002р. “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким” умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України –виправленню засудженого і запобіганню вчинення нових злочинів.

          Як вбачається з матеріалів подання, ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, по даній справі засуджений за вчинення ряду злочинів, в тому числі, тяжких.

Згідно подання, характеристики, довідки про стягнення і заохочення, ОСОБА_1 своєю поведінкою і ставленням до праці не довів своє виправлення, 16.06.2010 року постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова йому відмовлено в застосуванні ст. 81 КК України. 22.10.2010 року засуджений допустив порушення встановленого порядку відбування покарання, в зв’язку з чим до нього було застосовано захід стягнення. Дане стягнення відповідно до ч.14 ст. 134 КВК України не було погашеним на момент розгляду подання судом.

З врахуванням викладеного висновок суду, адміністрації установи і спостережної комісії про те, що ОСОБА_1 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення –є обґрунтованим і відповідає матеріалам подання.

З врахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав до скасування постанови суду та задоволення поданої апеляції.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова  від 05 квітня 2011 року про відмову у задоволенні подання адміністрації Личаківської виправної колонії № 30  УДДУПВП у Львівській області та спостережної комісії при Шевченківській районній адміністрації Львівської міської ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 –без задоволення.

Головуючий:

         Судді: