Справа № 22-ц-1368/11 Головуючий у 1 інстанції: Зима І. Є.
Категорія 28 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Зубарєвої К.П.,
суддів: Бакуса В.Я., Монастирецького Д.І.,
секретаря –Луньо К.А.,
з участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, представника відповідача –ЗАТ «Ірокс»- Долінської О.З., третьої особи –ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Ірокс», Львівської міської ради, Інспекції Держархбудконтролю, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи –ОСОБА_5, ОСОБА_8, про зобов’язання до виконання умов договору, визнання права власності на квартиру та за позовом ЗАТ «Ірокс»до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду, -
встановила:
оскаржуваним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено. Позов ЗАТ «Ірокс»задоволено. Розірвано договір підряду у будівництві №29 від 23.05.08 р., укладений між ЗАТ «Ірокс»та ОСОБА_2
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2, просить його скасувати й ухвалити нове, яким зобов’язати ЗАТ «Ірокс»виконати умови договору підряду у будівництві №29 від 23.05.2008 р., передавши йому трьохкімнатну квартиру в будинку за адресою: АДРЕСА_1, площею 78,37 кв. м. та визнати за ним право власності на зазначену квартиру. Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт, зокрема зазначає, що судом не було надано правової оцінки висновку Територіальної державної інспекції праці у Львівській області, відповідно до якого інспекцією були виявлені грубі порушення трудового законодавства в частині укладення між ЗАТ «Ірокс»та ним трудового контракту, а саме: безпідставно було встановлено йому випробувальний термін; з наказом про прийняття на роботу та звільнення з роботи він не був ознайомлений; його трудова книжка досі знаходиться у відповідача; з ним не був повністю проведений розрахунок при звільненні та відповідачем були допущені інші порушення трудового законодавства. Також апелянт посилається на те, що суд допустив порушення у застосуванні ст.651 ЦК, оскільки усі умови трудового та договору підряду були порушенні з боку ЗАТ «Ірокс», а саме: ніякої трьохкімнатної квартири, яка була предметом угоди між ним та ЗАТ «Ірокс»останій не збирався будувати, оскільки його трьохкімнатна квартира була розділена на дві однокімнатні; внаслідок порушення будівельних норм інспекція ДАБК скасувала дозвіл ЗАТ «Ірокс»на виконання будівельних робіт. Внаслідок розірвання укладеного договору його сім’ю позбавлено права на житло.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу - позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, представника відповідача – ЗАТ «Ірокс»- Долінської О.З. в її заперечення, третьої особи –ОСОБА_5 на підтримання апеляційної скарги, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_2 та задовольняючи позов ЗАТ «Ірокс»районний суд вірно виходив з того, що кожна із сторін договору не виконала частину взятих на себе зобов’язань, а відтак вірно прийшов до висновку про розірвання договору підряду на будівництво трьохкімнатної квартири.
Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23 травня 2008 року між ЗАТ «Ірокс»та ОСОБА_2 був укладений договір №29 підряду у будівництві, відповідно до якого ОСОБА_2 отримує право власності на об’єкт інвестування –квартиру №7 по АДРЕСА_1, загальною площею 78,38 кв. м., за умови виконання інвестиційних зобов’язань у повному обсязі (а.с.8-15 т.1).
Згідно укладеного договору вартість об’єкту інвестування становила 455 133 грн. 77 коп. із розрахунку 5 807 грн. 50 коп. за 1 кв. м (п.2.1 угоди).
Умовами договору було передбачено порядок розрахунків, відповідно до якого «Замовник»сплачує вартість квартири наступним чином: 395 768 грн. 50 коп. на протязі 5-ти банківських днів після підписання цього Договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок «Підрядника», а решта суми вартості квартири «Підрядник»зараховує шляхом виконання «Замовником»своєї трудової участі згідно з Контрактом укладеного між сторонами. Термін трудової участі для «Замовника»був встановлений у 2 календарних роки з моменту підписання Контракту між сторонами. При оплаті 100% суми 395 768 грн. 50 коп., вартість квартири в подальшому не змінюється (п.п.2.5, 2.5.1).
23 травня 2008 року, на виконання умов вказаного Договору, між сторонами був укладений Контракт, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов’язався виконувати роботи на посаді кранівника (а.с.16-19).
Відповідно до умов Контракту оплата за виконання «Працівником»своїх трудових обов’язків за контрактом повинна була здійснюватись «Роботодавцем»шляхом виплати «Працівнику»заробітної плати та додатково зарахування житлової площі за виконану роботу в розмірі 0,43 кв. м. щомісячно вищевказаної трьохкімнатної квартири №7, що відповідає 2 458 грн. зарахування трудової участі здійснюється «Роботодавцем»у відповідності до договору №29 від 23 травня 2008 р. в частині, що стосується виконання Працівником своїх обов’язків щодо трудової участі яка встановлюється в грошовому еквіваленті 59 000 грн. трьохкімнатної квартири (п.п.1.7).
Встановлено, що ОСОБА_2 із заявою про прийняття на роботу, відповідно до умов вищевказаного Контракту від 23.05.2008 р., звернувся лише 03.08.2009 р. (а.с.99 т.1) і наказом №140 від 03.08.2009 р. був прийнятий відповідачем на роботу (а.с.98 т.1). Але наказом відповідача від 28.09.2009 р. за №185 із ОСОБА_2 контракт був розірваний і останній був звільнений з роботи відповідно до п.8 ст.36 КЗпП (а.с.102 т.2).
Підставою для розірвання контракту та звільнення з роботи ОСОБА_2 послужило невиконання останнім трудових обов’язків та порушення трудової дисципліни (а.с.227-236 т.1).
Посилання апелянта на порушення ЗАТ «Ірокс»трудового законодавства та незаконне звільнення з роботи на законність оскаржуваного рішення суду не впливає, оскільки наказ про розірвання контракту та звільнення ОСОБА_2 з роботи останнім не оспорювався.
Як вбачається з матеріалів справи ЗАТ «Ірокс»змінив (скорегував) проектну документацію і замість п’ятиповерхового житлового будинку, в якому була передбачена спірна квартира, ним збудовано семиповерховий з мансардним поверхом житловий будинок. При цьому в будинку відсутні трьохкімнатні квартири, в тому числі і спірна, на визнання права власності якої настоює ОСОБА_2
Змінена проектна документація відповідачем ЗАТ «Ірокс»подана до ДП «Укрдержбудекспертиза»для її затвердження.
Крім того, встановлено, що державною архітектурно-будівельною інспекцією скасовано дозвіл ЗАТ «Ірокс»на виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку АДРЕСА_1, а ЗАТ «Ірокс»в 2010 році повернув позивачу ОСОБА_2 внесені ним кошти на будівництво спірної квартири (а.с.1-8 т.2).
Відповідно до ч.3 ст.331 ЦК право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 876 ЦК передбачено, що власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до договору №29 підряду у будівництві від 23.05.2008 р., що укладений між сторонами –ЗАТ «Ірокс»та ОСОБА_2, за цим договором замовник отримує право власності на об’єкт інвестування лише за умови виконання ним інвестиційних зобов’язань у повному обсязі (п.1.2). Згідно пп.4.1.2 Підрядник зобов’язався передати об’єкт інвестування у власність Замовника по закінченні будівництва та здачі будинку в експлуатацію за умов, виконання Замовником своїх обов’язків, передбачених п. 2.5 даного Договору в повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до п.5.1 Договору його розірвання можливе як з ініціативи підрядника, так і з ініціативи Замовника.
Таким чином, суд першої інстанції, постановляючи оскаржуване рішення, всебічно дослідив обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним по справі доказам та правильно дійшов висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_2 та про задоволення позову ЗАТ «Ірокс».
Оскільки судове рішення постановлене з додержанням норм матеріального й процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 06 грудня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий : Зубарєва К.П.
Судді: Бакус В.Я.
Монастирецький Д.І.