Справа № 11-508/11 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д.
Категорія –ч.1 ст.296 КК України Доповідач: Михайлишин Г. Я.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого: Михайлишин Г.Я.
Суддів: Калиняк О.М., Романюка М.Ф.
з участю прокурора: Горин У.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 13 грудня 2010 року.
Цим вироком засуджено: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Червонограда Львівської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого,
за ст. 296 ч.1 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, до штрафу в розмірі три тисячі чотириста гривень.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній –підписку про невиїзд.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Червоноградської центральної міської лікарні у відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину 1509 грн. 48 коп.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 08.03.2010 року близько 18.00 год., знаходячись неподалік торгівельного павільйону ПП "ОСОБА_2", що по вул. АДРЕСА_2 отримавши інформацію про те, що ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні вищевказаного павільйону, словесно ображає стажера-продавця ОСОБА_3, прибув за вищевказаною адресою, де припинив протиправні дії ОСОБА_2
З метою з'ясування обставин, що відбулись у приміщенні вищевказаного торгівельного павільйону, ОСОБА_1 викликав ОСОБА_2 з приміщення торгівельного павільйону на вулицю, де в присутності сторонніх громадян, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства та загальноприйнятих правил поведінки у громадському місці, супроводжуючи свої протиправні дії нецензурною лайкою, став висловлювати ОСОБА_2 претензії з приводу його поведінки та наблизившись до потерпілого, демонструючи свою зверхність та фізичну перевагу, діючи із особливою зухвалістю, умисно став наносити численні удари руками по різних ділянках тіла ОСОБА_2, внаслідок чого потерпілий впав на асфальтобетонне покриття.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду І інстанції та винести постанову, якою кримінальну справу щодо нього закрити у зв’язку із його примиренням з потерпілим. В обґрунтування покликається на наявність передбачених законом підстав до закриття справи, оскільки ще на стадії досудового слідства він примирився з потерпілим, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у скоєному злочині та відшкодував завдані збитки, відтак, потерпілий жодних претензій до нього не має.
В апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду І інстанції скасувати та винести постанову, якою кримінальну справу щодо ОСОБА_1 закрити за примиренням підсудного із потерпілим. В обґрунтування покликається на те, що ще на стадії досудового слідства примирився з ОСОБА_1 і жодних претензій до нього не має.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подані у справі апеляції, міркування прокурора про законність і обгрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що подані у справі апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
За змістом ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
ОСОБА_1 засуджений за вчинення злочину невеликої тяжкості, згідно вироку суду раніше не судимий.
В матеріалах кримінальної справи міститься заява потерпілого ОСОБА_2, подана ним 25.11.2010р. при ознайомленні з матеріалами кримінальної справи в порядку ст. 217 КПК України, в якій він ставить питання про закриття кримінальної справи в зв’язку з його примиренням із ОСОБА_1 /а.с. 123/.
Дане клопотання 25.11.2010р. слідчим відхилене з тих підстав, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед закладом охорони здоров’я, де потерпілий проходив стаціонарне лікування /а.с. 124/. Позов про відшкодування ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину заявлений прокурором на стадії скеруванні кримінальної справи до суду - 06.12.2010р. /а.с.137/.
Розглянувши справу без участі потерпілого, суд не перевірив, чи наявні у справі обставини, передбачені ст. 46 КК України, для закриття кримінальної справи за примиренням ОСОБА_1 з потерпілим, про що потерпілий ОСОБА_2 та засуджений ОСОБА_1 ставлять питання в апеляції та про що потерпілий заявляв у своєму клопотанні /а.с.123/.
Суд також допустився порушень вимог закону при вирішенні питання щодо порядку дослідження доказів у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Проте, суд зазначених вимог закону не дотримав: не оголосивши позов прокурора, не з’ясувавши, чи оспорюється він підсудним - визнав за необхідне обмежити дослідження фактичних обставин справи лише допитом підсудного, а отже порушив вимоги ч.3 ст. 299 КПК України.
На підставі викладеного, вирок суду підлягає скасуванню в зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа –скеруванню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляції засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 13 грудня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній –підписку про невиїзд.
Головуючий:
Судді: