Судове рішення #18213863

Справа №  11-531/11                                        Головуючий у 1 інстанції: Горошко Л.Б.  

                                                                                Доповідач:   Ревер  В.  В.  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

14 червня 2011 року  

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області у складі:

       головуючого судді                   Ревера В.В.                   

       суддів                                        Государського В.Ф., Михалюка В.О.

                 за участю прокурора                Малиш Н.С.

                 захисника                                  ОСОБА_1

                 законного представника          ОСОБА_2

                 засудженого                              ОСОБА_3   

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляції державного обвинувача Пайтри А.Г. та законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_3 –ОСОБА_2 на вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 листопада 2010 року, -

в с т а н о в и л а:

цим вироком:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2 раніше судимого,

визнано винним та засуджено за ч.2 ст.186 КК України чотири роки позбавлення волі, за ч.1 ст.187 КК України три роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання чотири роки позбавлення волі.  

          Міру запобіжного заходу залишено –взяття під варту.

          Початок терміну відбуття покарання рахується з 13 вересня 2010 року.

          Вирішено питання з речовими доказами.

          Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним у тому, що 20 серпня 2010 року, близько 10 год., з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, зайшов на територію її господарства, що в АДРЕСА_1 де застосувавши фізичний примус, який виявився у смиканні обома руками за верхній одяг ОСОБА_4, та погрожуючи застосуванням фізичного насильства до останньої, відкрито заволодів її грошима в сумі 200 грн.

          Цього ж дня, близько 15 год., ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з метою повторного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, зайшов на територію її господарства, що в АДРЕСА_1 де застосовуючи фізичний примус, який виявився у смиканні руками за верхній одяг ОСОБА_4, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для її життя та здоров’я, а саме погрожуючи вбивством, заволодів грошима в сумі 400 грн.

          На вирок суду державний обвинувач Пайтра А.Г. та законний представник неповнолітнього засудженого ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

Державний обвинувач в апеляції та в змінах до такої просить скасувати вирок у зв’язку з м’якістю призначеного покарання та в зв’язку з неповнотою судового слідства, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

          В мотивах апеляції зазначає, що даний вирок є незаконним, оскільки судом першої інстанції призначено покарання яке не відповідає скоєному та особі засудженого. Судом не враховано тяжкість вчиненого злочину та наслідків, що настали, способу вчинення злочинів, їх періодичність та особу потерпілої щодо якої було вчинено злочин.

Окрім того, всупереч вимогам ст.433 КПК України, судом не встановлено стан здоров’я та загального розвитку неповнолітнього, що слід вважати неповнотою судового слідства.  

          Законний представник неповнолітнього засудженого в апеляції просить скасувати даний вирок та повернути справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

          В обґрунтування покликається на те, що суд першої інстанції не врахував вимоги ст.433 КПК України, зокрема не з’ясував стан здоров’я та загальний розвиток засудженого, не в повній мірі дослідив інші обставини у справі, що призвело до неповноти судового слідства.

Також не було встановлено при розгляді даної справи, чи міг засуджений в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій і та керувати ними на час вчинення злочину, у зв’язку з чим необхідно було призначити судово-психіатричну експертизу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3, законного представника неповнолітнього засудженого ОСОБА_2, виступ захисника ОСОБА_1 на підтримання апеляції, думку прокурора Малиш Н.С. про підтримання апеляції державного обвинувача, обговоривши наведені доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляцію законного представника ОСОБА_2 слід задоволити, а апеляцію державного обвинувача задоволити частково.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 КПК України, підставою для скасування вироку є однобічність або неповнота судового слідства.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи, в частині встановлення особи неповнолітнього підсудного, допущена неповнота, а тому вирок підлягає скасуванню.          

Так, відповідно до положень ст.433 КПК України і роз’яснень Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», при розгляді справи про злочини неповнолітніх крім обставин, зазначених у ст.64 КПК, з’ясовуються: його вік; стан здоров’я та загального розвитку; характеристика (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті тощо); умови життя і виховання (дані про сім’ю, побутове оточення); обставини, що негативно впливали на його виховання, а також його ставлення до вчиненого діяння.

З метою з’ясування зазначених обставин судам належить використовувати положення статей 441-443 КПК про допит як свідків законних представників неповнолітніх, представників служби та міліції у справах неповнолітніх, представників установ чи організацій , в яких навчався або працював неповнолітній.

Ці вимоги закону судом не виконані. Особа неповнолітнього підсудного ОСОБА_3 належним чином не встановлена, по справі не допитана, як свідок його мама ОСОБА_2, не з’ясований стан його розвитку.

Як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.103), представник у справах неповнолітніх повідомила, що ОСОБА_3 навчався у школі із затримкою психічного розвитку, однак судом ця інформація не перевірена. На підтвердження цього факту в Апеляційний суд представлено довідку навчально-реабілітаційного центру інтенсивної педагогічної корекції «Мрія»(а.с.114).

На думку колегії суддів, без з’ясування стану його розвитку на час вчинення інкримінованих злочинів, прийняти остаточне рішення по справі не можливо, а тому постановлений по справі вирок підлягає скасуванню, а апеляція законного представника задоволенню.

При новому розгляді справи суду необхідно вжити заходів до належного встановлення особи ОСОБА_3

Що ж до апеляції державного обвинувача, то таку слід задоволити лише частково. Вирок місцевого суду скасовується не в зв’язку з призначенням ОСОБА_3 м’якого покарання, а в зв’язку з неповнотою судового слідства.

У випадку постановлення нового вироку, покарання засудженому слід призначити з дотриманням вимог ст.65 КК України.          

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію законного представника неповнолітнього ОСОБА_2 задоволити, апеляцію державного обвинувача Пайтри А.Г. задоволити частково.

Вирок Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 12 листопада 2010 року щодо ОСОБА_3 –скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд іншим складом суду.

Судді:


Ревер В.В.                          Государський В.Ф.                Михалюк В.О.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація