Справа №  33-8/11                                                            Головуючий у 1 інстанції: Доченко Ю.В.  

                                                                                Доповідач:   Михайлишин  Г.  Я.  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

21 січня 2011 року                                                                                               м. Львів

          Апеляційний суд Львівської області у складі: судді судової палати апеляційного суду в кримінальних справах Михайлишин Г.Я., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 25.08.2010р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130  КУпАП,

встановив:

          Постановою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 25.08.2010р. ОСОБА_2  визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

          Згідно постанови судді ОСОБА_2 09.08.2010р. близько 12 год. 00 хв., в м. Львові по вул. Шевченка, 406, керував транспортним засобом марки "ГАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп’яніння (різкий запах з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук), від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5  Правил дорожнього руху України.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 25.08.2010р., а провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування покликається на те що, в матеріалах справи відсутні докази про те, що він перебував в стані алкогольного сп’яніння, огляд на стан сп’яніння проведений з порушенням встановленого законом порядку, при накладенні стягнення не враховані положення ст.33 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 в підтримку поданої апеляції, пояснення свідка ОСОБА_3, перевіривши матеріали адміністративної справи № 3-2258/10 та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_2  адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та правомірно наклав стягнення, передбачене даною нормою закону.

Вчинення ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення  №064023 від 09.08.2010 року, в якому в присутності двох свідків зафіксовано, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння відмовився, висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 4687 від 09.08.2010 року, в якому зафіксовано, що ОСОБА_2 в закладі охорони здоров’я від проходження медичного огляду відмовився.

Факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлений в установленому порядку відповідно до "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103.

Щодо покликання ОСОБА_2 в засіданні суду апеляційної інстанції про те, що він, хоча і вживав у зазначений день пиво, але транспортним засобом не керував, а перебував на місці пасажира –то таке не знайшло свого ствердження в матеріалах справи та спростовується показаннями інспектора ДПС ВДАІ м. Львова ОСОБА_3, допитаного судом апеляційної інстанції в якості свідка, про те, що за кермом автомобіля ГАЗ, номерний знак НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_2 Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 дану обставину не заперечував.

Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_2 нових правопорушень.

На підставі наведеного, доводи, викладені в апеляційній скарзі  спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті до уваги.

Постановлене рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.  294 КУпАП суд,

постановив:

Постанову  Шевченківського районного суду м. Львова від 25.08.2010р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130  КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя :