донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
12.03.2008 р. справа №22/275пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: |
|
суддів |
|
за участю представників сторін: |
від позивача: | Алтуніна О.М. представник за довір. № 01-23/187 від 17.09.2007 р. - Мирненська сільська рада, с. Мирне, Слов’янський район Донецької області, |
від відповідача: | Філатов Р.Л. представник за довір. № Ю-01 від 07.06.2006 р. - ВФТ "Донрибкомбінат", с. Мирне, Слов’янський район Донецької області, |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | Мирненської сільської ради, с. Мирне, Слов’янський район Донецької області |
на рішення господарського суду | Донецької області |
від | 14.01.2008 року |
по справі | № 22/275пн |
за позовом | Мирненської сільської ради, с. Мирне Слов’янський район, Донецької області |
до | Відкритого акціонерного товариства "Донрибкомбінат", с. Мирне, Слов’янський район Донецької області |
про | припинення права постійного користування та зобов’язання здійснити передачу спірної земельної ділянки |
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.01.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.
На судове рішення Мирненьською сільською радою подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового акту з мотивів неправильного застосування судом матеріального законодавства, зокрема, положень частини 1 ст. 149 Земельного кодексу України.
Відповідач, Відкрите акціонерне товариство „Донрибкомбінат”, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а рішення місцевого господарського суду законним.
Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.
Мирненська сільська рада звернулась до господарського суду Донецької області з позовом про припинення права постійного користування Відкритим акціонерним товариством „Донрибкомбінат” частиною земельної ділянки площею 31,32 га, розташованою в межах населеного пункту –сел. Мирне.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у територіальної громади потреби у земельній ділянці площею 30 га для житлового будівництва та будівництва об’єктів соціальної сфери для мешканців сел. Мирне. Оскільки відповідач відмовляється добровільно передати земельну ділянку, позивач звернувся за судовим вирішенням спору.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на відсутність законних підстав для вилучення у відповідача спірної земельної ділянки.
Апеляційна інстанція вважає, що судове рішення підлягає залишенню без змін з таких підстав.
Частина 1 ст. 149 Земельного кодексу України допускає вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної і комунальної власності для задоволення суспільних та інших потреб. Проте, згідно до пункту 10 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/743, вирішуючи відповідні спори, господарський суд повинен врахувати і об’єктивно оцінювати, як інтереси осіб, для задоволення потреб яких порушується питання про вилучення земельної ділянки, так і охоронювальні законом інтереси її власника чи землекористувача.
Доводи позивача про наявність нагальної потреби у вилученні землі в інтересах територіальної громади сел. Мирне, апеляційна інстанція вважає непереконливими. Із наданої на вимогу суду письмової інформації та долучених до неї документів вбачається, що в період з 2000 року по 2007 рік, чисельність мешканців сел. Мирне збільшилось лише на 102 особи, на квартирному обліку перебуває тільки 10 осіб і у період до 2013 року значних змін у демографічній ситуації не відбудеться. Із заявами про надання землі для будівництва житлових будинків до сільської ради звертались, в основному, мешканці м. Слов’янська. Враховуючи наведені обставини, наявності нагальної потреби вилучення спірної ділянки під будівництво житла та соціальної інфраструктури для мешканців сел. Мирне позивачем не доведено. В той же час, земельна ділянка використовується у господарській діяльності відповідача, тому її вилучення порушує права та законні інтереси суб’єкта господарювання.
Враховується і те, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем для потреб, пов’язаних з веденням сільськогосподарського виробництва. Тому, її вилучення для інших потреб суперечить положенням ст. 23 Земельного кодексу України, якою закріплена пріоритетність земель сільськогосподарського призначення, а також змісту підпункту „б” пункту 15 розділу Х Земельного кодексу України щодо неприпустимості зміни цільового призначення землі, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Таким чином, законних підстав для задоволення позовних вимог у суда першої інстанції не було.
Доводи, викладені в апеляційний скарзі, не доводять наявність у позивача правових підстав для вилучення землі, тому вони до уваги не беруться.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 98, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2008 р. по справі № 22/275пн залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення
Головуючий
Судді:
Надруковано: 4 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС