Справа № 22-ц-1069/11 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова
Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді - Петрички П.Ф.,
суддів: Бойко С.М., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Глинського О.А.,
з участю: позивача ОСОБА_2, представника
відповідача - ОСОБА_3, представника третьої особи
ВАТ "Львівобленерго" - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства "Під Голоском-410" на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Львівського комунального підприємства "Під Голоском-410", з участю третіх осіб: директора Львівського комунального підприємства "Під Голоском-410" - ОСОБА_7, ОСОБА_8, відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго", - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 13.10.2010 року зазначений вище позов задоволено частково. Суд вирішив стягнути з Львівського комунального підприємства "Під Голоском-410" в користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2567 гривень 81 копійки, моральну шкоду в розмірі 2000 гривень та судові витрати в розмірі 179 гривень 50 копійок, в користь ОСОБА_5 - моральну шкоду в розмірі 500 гривень, в користь ОСОБА_6 - моральну шкоду в розмірі 500 гривень.
Рішення суду оскаржило Львівське комунальне підприємство (далі - ЛКП) "Під Голоском-410". Просить скасувати рішення з підстав недоведеності позивачами обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та невідповідності висновків суду обставинам справи, і постановити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні позову.
Свої доводи обгрунтовує тим, що із-за несвоєчасного погашення заборгованості за надання підприємством послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивачам було припинено постачання електричної енергії до їхньої квартири. Апелянт вважає, що підприємство діяло правомірно, оскільки воно здійснює обслуговування внутрішньобудинкової електромережі і за рахунок коштів, які надходять від мешканців будинку з оплати послуг по утриманню будинку та прибудинкової території, підприємство виплачує заробітну плату електромонтеру. Він визнає, що квартиру позивачів було від'єднано від системи електропостачання 12.11.2009 року, однак, постачання електроенергії було відновлено вже 13.11.2009 року, що підтверджується актом ЛКП "Під Голоском-410" від 13.11.2009 року за підписом майстра по ремонту та електромонтера ЛКП і показаннями електромонтера ОСОБА_9 в судовому засіданні, а відтак, вважає, що суд безпідставно встановив факт відсутності електроенергії в квартирі позивачів в період з 12.11.2009 року по 24.11.2009 року і неправомірно стягнув матеріальну шкоду на підставі акту позивачів від 22.11.2009 року про зіпсовані продукти, який засвідчений підписами їхніх друзів. Таким чином, апелянт вважає недоведеним факт заподіяння позивачам матеріальної та моральної шкоди. Крім того, зазначає, що суд необгунтовано визначив більший розмір морального відшкодування для позивача ОСОБА_2, порівняно з іншими позивачами.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, визнавши при цьому, що дії працівників підприємства по відключенню електроенергії були неправомірними, пояснення позивача ОСОБА_2, яка заперечила апеляційну скаргу, пояснення представника ВАТ "Львівобленерго" - ОСОБА_4, який відніс вирішення питання на розгляд суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що позивачі зареєстровані і проживають в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.38).
01.01.2009 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем було укладено договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (а.с.126), в пункті 4.3 якого не передбачено права виконавця послуг відключати електроенергію у разі виникнення заборгованості по оплаті вказаних вище послуг. Не передбачено такого права відповідача й Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 року, а відтак, суд першої інстанції правильно встановив факт неправомірності дій відповідача по відключенню квартири позивачів від загальної мережі енергопостачання.
Суд правильно встановив характер спірних правовідносин і правильно застосував до них матеріальний закон (ст.ст.1166, 1167 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України), який визначає підстави відповідальності за майнову та моральну шкоду, завдану неправомірними діями особи (деліктні зобов"язання).
Визначаючи розмір майнової шкоди в частині понесених позивачем ОСОБА_2 реальних збитків, а саме: втрат, які вона зазнала у зв"язку із псуванням продуктів, та витрат на користування побутовими послугами, - суд правильно оцінив докази в їх сукупності і взяв до уваги, як докази в підтвердження наявності майнової шкоди та її розміру, - акт про зіпсовані продукти, складений позивачами 22.11.2009 року (а.с.13-14), розрахунок їх вартості (а.с.18), складений на підставі інформації головного управління статистики у Львівській області про середні ціни на окремі продукти харчування на ринках Львівської області у листопаді місяці (а.с.19), та чеки про оплату послуг з прасування одягу (а.с.22). Відповідач в спростування цього факту не надав суду інших доказів, не відреагував у встановленому законом порядку на звернення позивача від 13.11.2009 року про створення комісії для опису зіпсованих продуктів (а.с.5), а тому його заперечення не заслуговують на увагу.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно включив у розмір понесених позивачем збитків вартість довідки головного управління статистики у Львівській області (а.с.10), а тому розмір майнової шкоди, який підлягає стягненню з відповідача в користь позивача ОСОБА_2 необхідно зменшити на 18 гривень 53 копійки, змінивши в цій частині оскаржуване рішення.
Не спростовують висновків суду й доводи апелянта щодо неправильного встановлення періоду відсутності електроенергії в квартирі позивачів, оскільки акт від 13.11.2009 року (а.с.36), на який посилається апелянт, складений лише працівниками ЛКП, а відтак, немає переваги над доказами, наданими суду позивачами в підтвердження цього факту.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обов"язок відповідача відшкодувати позивачам моральну шкоду, оскільки внаслідок неправомірних дій працівників ЛКП вони були позбавлені можливості користуватись електричною енергією в побуті (будинок обладнаний кухонними електричними плитами), а відтак, зазнали душевних переживань через порушення звичного для них способу життя протягом майже двох тижнів.
При цьому, колегія суддів погоджується з доводами апелянта в частині необґрунтовано більшого, порівняно з іншими позивачами, розміру морального відшкодування, визначеного судом для позивача ОСОБА_2, оскільки такий висновок суду не підтверджений доказами по справі. За встановлених судом обставин, справедливим, на думку колегії суддів, буде визначення однакового для всіх позивачів розміру моральної шкоди - 500 гривень, а тому рішення в частині стягнення з відповідача в користь позивача ОСОБА_2 моральної шкоди необхідно змінити, зменшивши розмір відшкодування з 2000 гривень до 500 гривень.
Крім того, при визначенні розміру понесених позивачем ОСОБА_2 судових витрат, суд порушив норми статті 88 ЦПК України щодо стягнення таких пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а тому рішення в цій частині необхідно змінити.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.88 ЦПК України та розмір частки задоволених позовних вимог (31 відсоток від ціни позову), компенсації судових витрат, понесених позивачем ОСОБА_2, підлягає лише 55 гривень 65 копійок.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення при недоведеності обставин, що мали значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи в частині задоволення вимог позивача ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також з порушенням норм процесуального права в частині розподілу судових витрат, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Під Голоском-410" необхідно задовольнити частково, а рішення суду змінити.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.п.2,3,4, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства "Під Голоском-410" задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 13.10.2010 року змінити в частині визначення розміру відшкодування матеріальної та моральної шкоди, судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача в користь позивача ОСОБА_2.
Стягнути з Львівського комунального підприємства "Під Голоском-410" в користь позивача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 2549 (двох тисяч п'ятсот сорока дев'яти) гривень 28 копійок, моральну шкоду в розмірі 500 (п'ятсот) гривень, судові витрати в розмірі 55 гривень 65 копійок.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: