Справа №2-а-2829/2011 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року                Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов’язання визнати право, здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, –

в с т а н о в и в:

        У квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку адміністративного  судочинства з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов’язання визнати право, здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є військовим пенсіонером Міністерства оборони України, учасником бойових дій, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

        24.11.2009 року позивачеві було встановлено ІІ групу інвалідності.

        ОСОБА_1 стверджував, що постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2006 року у справі №2-а-4839/06, яка набрала законної сили, за ним, як за учасником бойових дій, було визнано право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

        Після встановлення позивачеві ІІ групи інвалідності відповідно до положень ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням підвищення до пенсії як інваліду війни у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком.

        Однак Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням підвищення у зазначеному розмірі, оскільки до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було внесено зміни, якими встановлено, що пенсія інвалідам війни ІІ групи підвищується на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

        Позивач стверджував, що зміни, які були внесені до ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” є неконституційними, такими, що обмежують його права, а тому просив суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нарахування та виплати йому підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи у розмірі меншому ніж 350% мінімальної пенсії за віком, зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в                м. Києві визнати за ним право на отримання підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням зазначеного  підвищення, виплачувати пенсію у такому розмірі і надалі.

        Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

        Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, стверджував, що на момент виникнення у відповідача права на отримання підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи діяли положення ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції з 02.01.2006 року, якими встановлено, що пенсія інвалідам війни ІІ групи підвищується на 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином, перерахунок пенсії позивачеві відповідач здійснив у суворій відповідності до вимог чинного законодавства. З цих підстав представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

        Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.   

        Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером Міністерства оборони України, учасником бойових дій, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в                   м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

        Також ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Мінським райвійськкоматом м. Києва 16.04.1999 року (а.с.9). Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2006 року у справі №2-а-4839/06, яка набрала законної сили, за позивачем, як за учасником бойових дій, було визнано право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 150% мінімальної пенсії за віком.

        24.11.2009 року ОСОБА_1 було встановлено ІІ групу інвалідності, що засвідчується випискою із акта огляду МСЕК №005690 (а.с.8).

        Відповідно до ст.15 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах “б”-“д” статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом і які є ветеранами війни, та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії ї соціального захисту”, пенсії за вислугу років підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.

        Згідно з ч.4 ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції від 22.11.1995 року) інвалідам війни пенсії підвищуються: інвалідам I групи –у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи –350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи –200 процентів мінімальної пенсії за віком. Дане положення Закону набрало чинності з 02.01.1996 року.

        01.01.2006 року набули чинності зміни, внесені до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” Законом України від 05.10.2005 року №2939-IV. Так, ч.4 ст.13 Закону було викладено у наступній редакції: “Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи –у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи –40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи –30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність”.

        Зазначена законодавча норма з 01.01.2006 року змін не зазнавала та не визнавалась неконституційною, а тому підлягала застосуванню з часу набрання нею чинності.

        Отже, починаючи з 24.11.2009 року, позивач має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії, як інвалід війни ІІ групи, у розмірі 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлюється законами України про Державний бюджет на відповідні роки.

        Як встановлено судом, щомісячне підвищення до пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни ІІ групи, виплачувалась йому з 24.11.2009 року з розрахунку 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на відповідний рік, тобто у повному обсязі та з урахуванням вимог законодавства.

        Таким чином, суд вважає, що відмовляючи позивачеві у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням підвищення до неї у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, відповідач діяв у межах чинного законодавства та наданої йому компетенції.

        За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його адміністративного позову.

        З огляду на вищенаведене, відповідно ст.15 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, керуючись ст.ст.9, 11, 128, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

п о с т а н о в и в:

        У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов’язання визнати право, здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії –відмовити.

        Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення цієї постанови апеляційної скарги.

        Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

      Суддя                                                                                                                              Т.В. Андрейчук

 22.07.2011 Справа № 2-а-2829/11