Справа № 22-ц-1285/11 Головуючий у 1 інстанції: Бораковський В.М.
Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2011 року м.Львів
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді - Петрички П.Ф.,
суддів: Бойко С.М., Зверхановської Л.Д.,
секретаря - Стасів М.І.,
з участю: представника Нежухівської сільської ради -
Олексишин І.Б., відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Нежухівської сільської ради на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 жовтня 2010 року у справі за позовом Нежухівської сільської ради Cтрийського району Львівської області до ОСОБА_3, з участю третіх осіб: комунального підприємства Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", відділу містобудування та архітектури Стрийської районної державної адміністрації, інспекції державно-будівельного контролю у Львівській області, про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок, свідоцтва про право на спадщину та зобов'язання звільнити земельну ділянку,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 жовтня 2010 року в задоволенні зазначеного вище позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила Нежухівська сільська рада Стрийського міськрайонного суду Львівської області, просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Свої доводи апелянт обгрунтовує тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову безпідставно не взяв до уваги того факту, що свідоцтво про право власності на житловий будинок спадкодавця ОСОБА_4, на підставі якого відповідач ОСОБА_3 оформила свідоцтво про право на спадщину, було видане виконавчим комітетом Стрийської районної ради за відсутності рішення виконавчого комітету Нежухівської сільської ради, на яке виконком посилався при прийнятті рішення про оформлення ОСОБА_4 права власності на житловий будинок на спірній земельній ділянці. Вважає, що оскаржуваним рішенням порушено право територіальної громади на користування спірною земельною ділянкою, оскільки суд, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, не взяв до уваги того факту, що житловий будинок, на який вона оформила свої спадкові права, згорів, і відповідач самоччинно побудувала на місці старого будинку новий, не оформивши права власності на земельну ділянку, а тому спірна земельна ділянка, на території якої був розташований старий житловий будинок, є комунальною власністю громади. Крім того, апелянт вважає, що суд, відмовляючи в позові за пропуском позовної давності, неправильно визначив початок його перебігу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта Олексишин І.Б., який підтримав апеляційну скаргу, відповідача ОСОБА_3, яка її заперечила, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про спадщину, виданого 15.03.1996 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Новальковською М.М., відповідач ОСОБА_3 набула права власності на дерев'яний житловий будинок з господарськими будівлями (два дерев'яні сараї), який був зареєстрований під АДРЕСА_1 (а.с.4,5).
Зазначений у свідоцтві про право на спадщину будинок належав спадкодавцеві ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Стрийської районної ради народних депутатів Львівської області 29.05.1987 року відповідно до рішення виконавчого комітету Стрийської районної ради народних депутатів №142 від 21.05.1987 року "Про оформлення права власності на житлові будинки та їх реєстрацію" (а.с.4, 126-127).
У рішенні виконавчого комітету Стрийської районної ради народних депутатів №142 від 21.05.1987 року дійсно вказується, що воно прийняте в результаті розгляду рішень виконкомів сільських рад народних депутатів, зокрема, Нежухівської, про можливість оформлення права власності на житлові будинки окремих громадян та колгоспних дворів, зокрема, в селі Нежухів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутність в протоколах засідання виконавчого комітету Нежухівської сільської ради народних депутатів від 23.04.1987 року рішення №29, що стверджується архівною довідкою (а.с.125), не може бути підставою для визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на зазначений вище житловий будинок, оскільки рішення виконавчого комітету Стрийської районної ради народних депутатів №142 від 21.05.1987 року відповідно до якого ОСОБА_4 оформлено право власності на старий будинок, відповідачем не оспорювалось. А, відтак, на цій підставі не можна визнавати недійсним і свідоцтво про право ОСОБА_3 на спадкове майно, а саме: житловий будинок під АДРЕСА_1, який вона успадкувала згідно закону після смерті ОСОБА_4
Посилання позивача на виділення ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва житлового будинку на новому місці та її зобов'язань щодо звільнення земельної ділянки на старому місці є безпідставними, з наведених вище мотивів, а саме: чинності рішення виконавчого комітету Стрийської районної ради народних депутатів №142 від 21.05.1987 року "Про оформлення права власності на житлові будинки та їх реєстрацію", яке було винесено після рішення виконавчого комітету Стрийської районної ради народних депутатів №187 від 22.05.1969 року про надання дозволу на право проведення житлового будівництва колгоспникам, в тому числі ОСОБА_4 (а.с.32, 33).
У відповідності до ст.381 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.
Стаття 141 Земельного кодексу (далі - ЗК) України визначає підстави припинення права користування земельною ділянкою.
Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували факт припинення права відповідача ОСОБА_3 на користування спірною земельною ділянкою. У відповідності до діючого Земельного кодексу, на який посилається позивач, знищення нерухомого майна, яке знаходилось на земельній ділянці, не є підставою припинення права особи на користування земельною ділянкою, на якій воно знаходилось. До того ж, це майно належало відповідачеві на праві власності, яке оспорює позивач, а на спірній земельній ділянці залишились господарські будівлі (дерев'яні сараї), які належать їй теж на праві власності.
Доводи апеляційної скарги, що стосуються здійснення відповідачем самоччиного будівництва в межах старої забудови на спірній земельній ділянці, не заслуговують на увагу, оскільки вони виходять за межі позовних вимог.
Вимогу про зобов'язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку позивач в позовній заяві обґрунтовує нормами, які закріплені в п."а" ч.3 ст.83 ЗК України, про те, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, парки тощо). Однак, в підтвердження того факту, що спірна земельна ділянка належить саме до такого виду земель і на цій підставі підлягає вилученню, позивач доказів не надав. Той факт, що питання влаштування дороги на території спірної земельної ділянки не вирішено у встановленому законом порядку, підтверджується наданими позивачем доказами (а.с.6,7).
Посилання апелянта на неправильне визначення судом початку перебігу строку позовної давності не заслуговує на увагу, оскільки суд відмовив в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог, а не за пропуском строку позовної давності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Судом першої інстанції правильно встановлено характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон, під час розгляду справи не допущено порушень процесуального закону, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
апеляційну скаргу Нежухівської сільської ради відхилити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: