Справа № 2-3178/2011 року

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 09 червня 2011 року              Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, –

в с т а н о в и в:

        У квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 23.11.2009 року ОСОБА_2 взяла у неї в борг грошові кошти у сумі 293760,00 грн. та 10650,00 доларів США, представивши розписку про отримання грошових коштів у зазначеній сумі. Борг відповідач зобов’язалась повернути у термін до 26.11.2009 року.

        Але, як стверджувала позивач, кошти, отримані в борг у сумі 293760,00 грн. та 10650,00 доларів США, відповідач досі не повернула у повному обсязі, сплативши лише 52352,00 грн. та 10650,00 доларів США, безпідставно ухиляючись від виконання у повному обсязі зобов’язань, взятих на себе за договором позики від 23.11.2009 року.

        Оскільки ОСОБА_2 прострочила виконання взятого на себе за договором позики зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення позики, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму боргу у розмірі 214408,00 грн.,  проценти за користування позикою у розмірі 29693,13 грн., втрати від інфляції у сумі 33072,90 грн., три проценти річних за прострочення виконання зобов’язання у сумі 9881,19 грн., а всього –314055,22 грн., а також судові витрати у сумі 1820,00 грн.

        У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

        Відповідач у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялася, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

        За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.   

        Згідно зі ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

        Судом встановлено, що 23.11.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 (позикодавець) передала ОСОБА_2 (позичальник) грошові кошти у сумі 293760,00 грн. та 10650,00 доларів США.

        Ч.2 ст.1047 Цивільного кодексу України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

        На підтвердження укладнення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору позики відповідачем було представлено розписку про отримання нею від позивача грошових коштів у сумі 293760,00 грн. та 10650,00 доларів США (а.с.8).

        Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

        Оскільки договором позики від 23.11.2009 року не встановлено розмір процентів, позивач має право на отримання їх у розмірі, який визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

        Нормою ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України покладено на позичальника обов’язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

        У розписці про отримання грошових коштів від 23.11.2009 року встановлено кінцевий термін повернення суми позики –26.11.2009 року.  

        У цей термін позичальник отримані в позику грошові кошти у повному обсязі не повернула, сплативши лише 52352,00 грн. та 10650,00 доларів США, ухилившись від виконання у повному обсязі зобов’язань, взятих на себе за договором позики від 23.11.2009 року.

        Згідно з ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 23.11.2009 року у сумі 241408,00 грн., проценти за користування позикою у розмірі 29258,54 грн. ((241408,00 грн. х 10,25% /365 дні х 193 дні) + (241408,00 грн. х 9,5% /365 дні х 30 днів) + (241408,00 грн. х 8,5% /365 дні х 33 дні) + (241408,00 грн. х 7,75% /365 дні х 242 дні)), втрати від інфляції у сумі 33203,08 грн. (241408,00 грн. х 1,1375 –214408,00 грн.), три проценти річних за прострочення виконання зобов’язання у сумі 9881,19 грн. (241408,00 грн. х 3% /365 дні х 498 днів), а всього –313750,81 грн.

        У відповідності до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) у розмірі 1700,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього –1820,00 грн.

        З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.15, 16, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в :

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики –задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 241408 (двісті сорок одна тисяча чотириста вісім) гривень 00 (нуль) копійок, проценти за користування позикою у розмірі 29258 (двадцять дев’ять тисяч двісті п’ятдесят вісім) гривень 54 (п’ятдесят чотири) копійки, втрати від інфляції у сумі 33203 (тридцять три тисячі двісті три) гривні 08 (вісім) копійок, три проценти річних за прострочення виконання зобов’язання у сумі 9881 (дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 19 (дев’ятнадцять) копійок, а всього –313750 (триста тринадцять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1820 (тисяча вісімсот двадцять) гривень 00 (нуль) копійок.

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                   Т.В. Андрейчук

 21.07.2011 Справа № 2-3178/11