Справа №2-3478/2011 року

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 року               Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, –

в с т а н о в и в:

        У квітні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (надалі –ПАТ “ВіЕйБі Банк”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між відкритим акціонерним товариством “ВіЕйБі Банк” (надалі –ВАТ “ВіЕйБі Банк”), правонаступником якого є ПАТ “ВіЕйБі Банк”, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір від 17.12.2007 року №186, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_2 кредит на споживчі потреби у розмірі 16500,00 грн. строком на                3 роки з 17.12.2007 року по 16.12.2010 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 24% річних. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному графіком погашення кредиту і відсотків, який є невід’ємним додатком до кредитного договору.

        ОСОБА_2 одержала та використала для споживчих потреб кошти, отримані в кредит, у сумі 16500,00 грн.          

        П.3.3.3. кредитного договору від 17.12.2007 року №186 передбачено, обов’язок позичальника щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними п.2.4.1. договору. Не пізніше терміну, визначеного п.1.3. договору, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплачувати можливі штраф та пеню.

        Однак боржник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує щомісячні платежі у розмірі та порядку, визначеному договором та додатком до нього.

        Згідно з п.4.3. кредитного договору від 17.12.2007 року №186 у випадку неналежного виконання позивальником зобов’язань, передбачених п.3.3.3. цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми неналежно виконаного грошового зобов’язання.

        Станом на 27.04.2010 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 29176,37 грн. Вона складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 16500,00 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 10526,00 грн., із штрафу за невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов’язань щодо сплати суми кредиту та процентів за його користування у розмірі 2150,37 грн.

        З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 29176,37 грн. та судові витрати у справі у сумі 411,76 грн.

        У процесі розгляду справи представником позивача було подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій було зазначено, що відповідачем було частково сплачено заборгованість за кредитним договором, на час розгляду справи в суді загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 28581,37 грн. Вона складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 16500,00 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 9926,00 грн., із штрафу за невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов’язань щодо сплати суми кредиту та процентів за його користування у розмірі 2150,37 грн. Представник позивача просила суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 28581,37 грн. та судові витрати у справі у сумі 405,81 грн.

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.

        Відповідач у судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялася, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

        За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ “ВіЕйБі Банк”, правонаступником якого є                         ПАТ “ВіЕйБі Банк”, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір від 17.12.2007 року №186, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_2 кредит на споживчі потреби у розмірі 16500,00 грн. строком на 3 роки з 17.12.2007 року по 16.12.2010 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 24% річних. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному графіком погашення кредиту і відсотків, який є невід’ємним додатком до кредитного договору (а.с.6-14).

        Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані                        ВАТ “ВіЕйБі Банк” відповідачеві ОСОБА_2, які вона використала для споживчих потреб у повному обсязі.

        П.3.3.3. кредитного договору від 17.12.2007 року №186 передбачено, обов’язок позичальника щомісячно повертати частини кредитних коштів, згідно з умовами, визначеними п.2.4.1. договору. Не пізніше терміну, визначеного п.1.3. договору, повернути банку всю суму наданих кредитних коштів, сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплачувати можливі штраф та пеню.

        Однак, починаючи з квітня 2008 року, ОСОБА_2 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором від 17.12.2007 року №186 зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустила заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 16500,00 грн., із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 9926,00 грн.

        Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

        Ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

        Ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

        Повністю повернути кредитні кошти ОСОБА_2 зобов’язалась у термін до 16.12.2010 року.

        У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

        Ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

        Згідно з п.4.3. кредитного договору від 17.12.2007 року №186 у випадку неналежного виконання позивальником зобов’язань, передбачених п.3.3.3. цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25% від суми неналежно виконаного грошового зобов’язання.

        Штраф за порушення ОСОБА_2 зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми кредиту, процентів за його користування складає 2150,37 грн.        

       Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 17.12.2007 року №186 у розмірі 28581,37 грн., що складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 16500,00 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 9926,00 грн., із штрафу за невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов’язань щодо сплати суми кредиту та процентів за його користування у розмірі 2150,37 грн.

        У відповідності до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) у розмірі 285,81 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

        З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 549-552, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості –задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” заборгованість за кредитним договором у розмірі 28581 (двадцять вісім тисяч п’ятсот вісімдесят одна) гривня 37 (тридцять сім) копійок.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” судові витрати у сумі 405 (чотириста п’ять) гривень 81 (вісімдесят одна) копійка.  

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                  Т.В Андрейчук

 21.07.2011 Справа № 2-3478/11