Справа №2-3131/2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  31 травня 2011 року             Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, –

в с т а н о в и в:

        У квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05.10.1991 року між ним та відповідачем у справі ОСОБА_2 укладено шлюб. 13.02.2007 року цей шлюб було розірвано. Розірвання шлюбу було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції               м. Києва, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №129.

        Від шлюбу з ОСОБА_1 у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3.

        Позивач стверджував, на даний час неповнолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мешкають з ним та перебувають на повному його утриманні, ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання            ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надає.

        ОСОБА_6 стверджував, що щомісячні витрати на одну дитину, які він змушений сплачувати на утримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, складають 1194,50 грн., куди відноситься плата за навчання дітей, витрати на їх харчування, одяг, проїзд, оплату спожитих житлово-комунальних послуг, додаткові витрати, пов’язані з вихованням дітей, вартість літнього відпочинку дітей.

        З цих підстав позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі у розмірі 1194,50 грн. щомісячно на одну дитину.

        У процесі розгляду справи представник позивача подала до суду заяву про зменшення позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення ОСОБА_1 до суду з позовом і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

        У судовому засіданні представник позивача підтримав свій позов, просив його задовольнити.

        Відповідач проти позову заперечувала у повному обсязі, просила суд відмовити у його задоволенні.

        Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.1991 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб. 13.02.2007 року цей шлюб було розірвано. Розірвання шлюбу було зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис №129 (а.с.5)

        Від шлюбу з ОСОБА_1 у ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_3.

        Як встановлено судом та не заперечується сторонами справи, на даний час неповнолітні            ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мешкають з батьком ОСОБА_1 (а.с.12).

        Неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на утриманні ОСОБА_1

        Суд не приймає до уваги твердження ОСОБА_2, що вона матеріально забезпечує неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження даних обставин.

        Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

        Згідно з ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

        Відповідно до ч.3 ст.183 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

        Ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

        За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність позов ОСОБА_1 задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення                                     ОСОБА_1 до суду з позовом і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

        Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача судові витрати, що складається з судового збору у сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 (нуль копійок) копійок, в дохід держави.

        Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

        Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст.180, 182, 183 Сімейного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів –задовольнити.

        Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки                         м. Києва, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5,                    ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з                   11 квітня 2011 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

        Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати, що складаються з судового збору у сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень 00 (нуль копійок) копійок, в дохід держави.

        Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

      Суддя                                                                                                                              Т.В. Андрейчук

 21.07.2011 Справа № 2-3131/11