Справа № 2-3012/2011 року

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 20 червня 2011 року              Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, –

в с т а н о в и в:

        У квітні 2011 року позивач Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” (надалі –КО “Київзеленбуд”) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_3 наказом від 23.03.2009 року №61-П генерального директора КО “Київзеленбуд” ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника відділу соціально-побутових питань з канцелярією за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.        

        Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2010 року у справі №2-2021/10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 09.12.2010 року, звільнення                 ОСОБА_3 було визнано незаконним, а останній був поновлений на роботі на посаді начальника відділу соціально-побутових питань з канцелярією, на користь ОСОБА_3 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 39045,02 грн. та 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Також згаданим рішенням суду з КО “Київзеленбуд” в дохід державного бюджету було стягнуто судові витрати у справі у розмірі 435,95 грн.

        Позивач зазначив, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2010 року у справі №2-2021/10 було виконано КО “Київзеленбуд”, а тому ОСОБА_1 як особа, яка є винною у незаконному звільненні ОСОБА_3, повинен відшкодувати КО “Київзеленбуд” шкоду, у зв’язку  з  оплатою  працівникові часу вимушеного прогулу, а тому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 39045,02 грн., сплачених КО “Київзеленбуд” у якості компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_3, 2000,00 грн. на відшкодування йому завданої моральної шкоди та 435,95 грн., сплачених КО “Київзеленбуд” в дохід держави судових витрат.

        У судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просила суд задовольнити його в повному обсязі.

        Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

        За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

        Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, працював на посаді генерального директора КО “Київзеленбуд” з 16.12.2008 року по 07.09.2009 року.

        ОСОБА_3 наказом від 23.03.2009 року №61-П генерального директора КО “Київзеленбуд” ОСОБА_1 був звільнений з посади начальника відділу соціально-побутових питань з канцелярією за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України (а.с.15).

        Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2010 року у справі №2-2021/10, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 09.12.2010 року, звільнення                 ОСОБА_3 було визнано незаконним, а останній був поновлений на роботі на посаді начальника відділу соціально-побутових питань з канцелярією, на користь ОСОБА_3 було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 39045,02 грн. та 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Також згаданим рішенням суду з КО “Київзеленбуд” в дохід державного бюджету було стягнуто судові витрати у справі у розмірі 435,95 грн. (а.с.6, 11).

        Згідно з ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

        Таким чином, не підлягає доведенню та обставина, що ОСОБА_3 наказом від 23.03.2009 року №61-П був звільнений незаконно, оскільки ця обставина була встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

        КО “Київзеленбуд” сплатило ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 39045,02 грн. та 2000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди. Також КО “Київзеленбуд”   (а.с.31-33).

        Згідно зі ст.237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

        Оскільки звільнення ОСОБА_3 було здійснено з порушенням закону, суд покладає на               ОСОБА_1 як службову особу, винну в незаконному звільненні ОСОБА_3 обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну КО “Київзеленбуд” у зв’язку з оплатою ОСОБА_3 часу вимушеного прогулу у сумі 39045,02 грн.

        Ст.1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності осіб за завдану ними шкоду, регулює цивільно-правові відносини, а ст.237 КЗпП України визначає підстави матеріальної відповідальності службових осіб, винних у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу. Ст.237 КЗпП України не передбачено обов’язок службової особи, винної у незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, сплатити підприємству, окрім витрат на оплату середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу, витрат, пов’язаних із виплатою працівнику відшкодування моральної шкоди та судових витрат, пов’язаних із розглядом судом справи про поновлення працівника на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Таким чином, ст.1166 ЦК України та ст.237 КЗпП України співвідносяться як загальна та спеціальна норма, а при конкуренції загальної та спеціальної норми пріоритет у застосуванні має спеціальна норма. Отже, в даному випадку застосуванню підлягатиме норма ст.237 КЗпП України.

        Крім цього, позивач не надав доказів на підтвердження того, що КО “Київзеленбуд” сплатило в дохід держави судові витрати у сумі 435,95 грн., стягнуті за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.07.2010 року у справі №2-2021/10.

        Таким чином, у задоволенні позову КО “Київзеленбуд” в частині стягнення з відповідача 2000,00 грн. на відшкодування завданої ОСОБА_3, моральної шкоди та судових витрат у сумі 435,95 грн., сплачених КО “Київзеленбуд” в дохід держави слід відмовити.

        У відповідності до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) у розмірі 390,45 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн., а всього –510,45 грн.

        З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.ст.15, 16, 1166 Цивільного кодексу України, ст.237 Кодексу законів про працю України та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в :

        Позов Київського комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди –задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” 39045 (тридцять дев’ять тисяч сорок п’ять гривень) гривень 02 (дві) копійки на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству у зв’язку з оплатою часу вимушеного прогулу працівникові, звільнення якого проведено з порушенням закону.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста “Київзеленбуд” судові витрати у розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень 45 (сорок п’ять) копійок.

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                   Т.В. Андрейчук

 21.07.2011 Справа № 2-3012/11