СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
11 жовтня 2006 року |
Справа № 2-4/983.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Котлярової О.Л.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача, ОСОБА_1, довіреність НОМЕР_1, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2;
відповідача, Крупко Олена Олександрівна, довіреність № 2041/10-10-009 від 15.07.05, Державна податкова інспекція у місті Судак в Автономній Республіці Крим;
відповідача, не з'явився, Відділення Державного казначейства в місті Судак;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Бєлоглазова І.К.) від 11.08.2006 у справі № 2-4/983.1-2006
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим (вул. Яблунева, 10,місто Судак,98000)
Відділення Державного казначейства в місті Судак (вул. Леніна, 85а, місто Судак,98000)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень і повернення з бюджету надмірно сплачених сум податкових зобов'язань.
за зустрічним позовом: Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим (вул. Яблунева, 10, місто Судак,98000)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про визнання сум податкових зобов'язань у розмірі 52686,20 грн. ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2006 у справі № 2-4/983.1-2006А (суддя Бєлоглазова І.К.) позов суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим, Відділення Державного Казначейства в місті Судак про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень і повернення з бюджету надмірно сплачених сум податкових зобов'язань задоволено частково.
Визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим НОМЕР_2 у частині донарахування 13698,00 грн. з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10307,50 грн.; податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим НОМЕР_3 у частині донарахування 25135,80 грн. прибуткового податку з громадян; податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 - у частині застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 2400,60 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 надмірно сплачені суми з податку на додану вартість у розмірі 26406,1 грн.
Стягнуто з місцевого бюджету міста Судак на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 надмірно сплачену суму прибуткового податку у розмірі 25135,80 грн.
В решті позову відмовлено.
Зустрічний позов Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання сум податкових зобов'язань у розмірі 52686,20 грн. задоволено частково.
Визнано суму податкових зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 визначених з застосуванням непрямих методів, в сумі 13852,40 грн., у тому числі 6917,00 грн. податку на додану вартість та 6935,40 грн. прибуткового податку.
В решті зустрічного позову відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України міста Сімферополя на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 1,70 грн.
Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Судак в Автономній Республіці Крим, звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 по первісному позову відмовити та задовольнити позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим по зустрічному позову.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.09.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі.
У зв'язку з неможливістю брати участь у судовому процесі 11.10.2006, розпорядженням виконуючого обов'язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. у складі судової колегії суддю Шевченко Н.М. було замінено на суддю Котлярову О.Л.
У судовому засіданні представник суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 просить постанову суду залишити без змін, вважає її законною і обґрунтованою.
Представник Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим просить постанову суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Розглянувши апеляційну скаргу в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Судак в Автономній Республіці Крим була проведена документальна перевірка вимог податкового та валютного законодавства суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 за період з 01.01.2000 по 31.12.2002 із застосуванням непрямих методів.
За результатами перевірки складено акт НОМЕР_5, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення:
· НОМЕР_2, яким відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20615,00 грн., а також на підставі пункту 17.1.3 статті 17 вказаного Закону України застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10307,50 грн., всього у сумі 30922,50 грн.;
· ____ _3, яким відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку громадян в розмірі 30922,50 грн.;
· НОМЕР_4, яким застосовано штрафну санкцію у сумі 3000,00 грн. на підставі пункту 17.1.7 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 26 календарних днів граничного терміну сплати погодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 30000,00 грн.
Непрямі методи перевірки застосовані з урахуванням того, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 не подавав у 2000 - 2001 роках декларації про прибуток з податку на додану вартість та не надав первинні документи, передбачені законом, а за інформацією банка по його рахунку мав місце рух коштів.
Крім того у 2002 році декларації платником подавалися, але документально розрахунки не підтверджені.
Заслухавши доводи та заперечення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що скарга Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платнику податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивачем в 2001 році були подані податкова декларація про прибуток за 9 місяців 2001 року та податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2001 року. Інші декларації за період 2000 - 2001 року позивач не подавав.
Крім того, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 не були надані визначені законодавством первинні документи, підтверджуючі його доходи та витрати за цей період. Пояснення позивача про те, що він помилково вважав, що придбав спеціальний торговий патент на листопад - грудень 2001 року, та не був зобов'язаний вести облік доходів і витрат та подавати первинні документи державні податковій інспекції, не змінюють сутність справи, оскільки можливість застосування непрямих методів не пов'язується з причинами неподання первинних документів, передбачених законом.
Судова колегія дійшла висновку, що при таких обставинах, відповідач обґрунтовано прийняв рішення про застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань позивачу за жовтень-грудень 2001 року.
Для визначення елементів податкових баз при застосуванні непрямих методів державна податкова інспекція використовувала інформацію, отриману на запит від 29.08.2003 року з Судакської філії відкритого акціонерного товариства „Міжнародний комерційний банк”, відомості про рух грошових коштів по рахунках суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.
Згідно з актом перевірки за період 2001 року валовий дохід від здійснення підприємницької діяльності склав 34583,00 грн., валові витрати - 8646,00 грн. Сума оподатковуваного доходу за 2001 рік склала 25937,00 грн. Таким чином, податкові зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2001 року були визначені в сумі 6917,00 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про незаконність застосування до позивача Державною податковою інспекцією у місті Судак в Автономній Республіці Крим штрафних санкцій на підставі пункту 17.1.3 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки ця норма закону використовується у разі, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платнику податків на підставах, викладених в підпункті „б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону. Державна податкова інспекція у місті Судак в Автономній Республіці Крим зробила донарахування податкових зобов'язань на підставі пункту 4.3 статті 4 вказаного Закону. У такому випадку застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 статті 17 Закону не передбачене.
Що стосується 2002 року, то декларації з податку на додану вартість та про прибуток позивачем були подані. Можливість застосування непрямих методів у таких випадках Закон пов'язує з тим, що підчас документальної перевірки, яка проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, приведені в декларації, документами обліку в порядку, визначеному законом, тобто, рішення про застосування непрямих методів повинно було прийматись після початку документальної перевірки.
Але, як вбачається з матеріалів справи, розпорядження про застосування непрямих методів при проведенні документальної перевірки було прийняте до початку документальної перевірки.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не було враховано вимоги підпункту 4.3.2 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, якими визначено, що за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.
Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.
За твердженнями відповідача йому не були надані „первинні документи, у тому числі книги доходів та витрат підприємця, книги придбання товарів (послуг), книги продажу товарів ( послуг), що поряд з ненаданням декларацій про доходи та декларацій з податку на додану вартість за 2000 - 2001 роки, стало причиною застосування непрямих методів. Які саме розрахунки, наведені в деклараціях за 2002 року, не підтверджені наявними документами обліку підприємця відповідач не пояснив.
У підпункті 1.11 акту перевірки вказані документи, які були надані та використані для перевірки.
Враховуючи те, що книги доходів та витрат, книги придбання товарів (послуг) та книги продажу товарів (послуг) формуються на підставі тих первинних документів, які були надані для перевірки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у державної податкової інспекції не було підстав для застосування непрямих методів визначення податкових зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 податку на додану вартість з прибутку за 2002 рік.
Судом першої інстанції була призначена судово-бухгалтерська експертиза, яка на підставі дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтвердила висновки Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим, зроблені з використанням непрямих методів.
Таким чином, судом встановлено, що при визначенні валового доходу за 2002 рік відповідач безпідставно включив до його складу суми дебіторської заборгованості, грошові кошти, одержані за кредитними договорами, невикористані та повернуті грошові кошти, внесок позивача на розрахунковий рахунок, що привело до необґрунтованого збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2002 рік на 31094,79 грн. (56129,00 грн. - 25034,21 грн.)
Валові витрати у 2002 році за даними експерта, підтвердженими первинними документами бухгалтерського обліку, склали 190244,52 грн., що на 18870,48 грн. менше, ніж вказано в акті перевірки НОМЕР_5.
В результаті дослідження податкових накладних на придбані позивачем товари, експертом зроблений висновок про завищення відповідачем податкового кредиту за 9 місяців 2002 року на 1473,00 грн. В той же час податкові зобов'язання в акті перевірки були завищені на 31094,00 грн. Це призвело до неправильного визначення Державною податковою інспекцією у місті Судак в Автономній Республіці Крим податкового зобов'язання з податку на додану вартість. За даними експерта податкові зобов'язання позивача з податку на додану вартість за 9 місяців 2002 року мають від'ємне значення та складають - 14623 грн.
Судом правильно встановлено, що невірне визначення відповідачем валових доходів та валових витрат, в свою чергу, стало причиною помилкового розрахунку податкового зобов'язання з прибуткового податку. За даними експерта за період з 01.01.2002 по 08.09.2002 валовий доход суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 був на 65074,00 грн. менше, ніж валові витрати, тобто він не мав оподатковуваного доходу.
Приймаючи до уваги наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що донарахування за 2002 рік зроблені відповідачем незаконно.
Податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_4 суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 на підставі підпункту 17.1.7 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку на 26 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30000,00 грн. був нарахований штраф у сумі 3000,00 грн.
Сума зобов'язань з податку на додану вартість 30922,50 грн. була визначена податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_2 та була добровільно сплачена позивачем з порушенням встановленого строку на 26 календарних днів. Оскільки це повідомлення-рішення визнано судом недійсним у частині нарахування 24005,50 грн., суд вважає можливим визнати податкове повідомлення-рішення НОМЕР_4 недійсним в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2400,6 грн.
06.07.2004 Державна податкова інспекція у місті Судак в Автономній Республіці Крим на підставі 19.3.6 статті 19 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з зустрічним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання сум податкових зобов'язань у розмірі 52686,20 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог у сумі 13852,40 грн., у тому числі у сумі 6917,00 грн. податку на додану вартість, донарахованого за жовтень-грудень 2001 року, у сумі 6935,40 грн. прибуткового податку з громадян за той же період.
Приймаючи до уваги наведені обставини справи, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин, що мають суттєве значення, відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Судак в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.08.2006 у справі № 2-4/983.1-2006 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.Л. Котлярова
І.В. Черткова