Справа №2-3069/2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

09 червня 2011 року              Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Білик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

в с т а н о в и в:

        У квітні 2011 року позивач публічне акціонерне товариство “Банк “Фінанси та Кредит” (надалі –ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”) звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між відкритим акціонерним товариством “Банк “Фінанси та Кредит” (надалі –ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”), правонаступником якого є              ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 01.04.2008 року №33-864/08-С, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби у розмірі 5250,00 грн. строком на 2 роки з 01.04.2008 року по 01.08.2010 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 12% річних. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 219,00 грн. та в порядку, визначеному графіком зниження розміру заборгованості, який є невід’ємним додатком до кредитного договору.

        ОСОБА_1 одержала та використала для споживчих потреб кошти, отримані в кредит, у сумі 5250,00 грн.

        П.3.2. кредитного договору від 01.04.2008 року №33-864/08-С передбачено обов’язок позичальника щомісяця у термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за виданим кредитом. Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов’язалась у термін до 01.04.2010 року.

        Однак боржник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує щомісячні платежі у розмірі та порядку, визначеному договором та додатком до нього.

        Згідно з п.6.1. кредитного договору від 01.04.2008 року №33-864/08-С за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2., п.3.4., п.4.3., п.4.4., п.4.6. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

        Станом на 23.03.2011 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 12182,93 грн. Вона складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 2071,93 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 351,34 грн., із пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування у розмірі 9760,13 грн.

        З цих підстав позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 12182,93 грн. та судові витрати у справі у сумі 241,83 грн.

        Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

        Відповідач у судовому засіданні позов визнала частково, в частині стягнення заборгованості із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 2071,93 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 351,34 грн., у задоволенні позову в частині стягнення пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування просила суд відмовити.

        Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.   

        Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, правонаступником якого є ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит”, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 01.04.2008 року №33-864/08-С, відповідно до умов якого позивачем надано ОСОБА_1 кредит на споживчі потреби у розмірі 5250,00 грн. строком на 2 роки з 01.04.2008 року по 01.08.2010 року. Процентна ставка за користування кредитом становить 12% річних. Погашення кредиту здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 219,00 грн. та в порядку, визначеному графіком зниження розміру заборгованості, який є невід’ємним додатком до кредитного договору (а.с.5-9).

        Судом встановлено, що кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані                        ВАТ “Банк “Фінанси та Кредит” відповідачеві ОСОБА_1, які вона використала для споживчих потреб у повному обсязі.

        П.3.2. кредитного договору від 01.04.2008 року №33-864/08-С передбачено, обов’язок позичальника щомісяця у термін до 10 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості за виданим кредитом. Повністю повернути кредитні кошти позичальник зобов’язалась у термін до 01.04.2010 року.

        ОСОБА_1 на виконання умов кредитного договору від 01.04.2008 року №33-864/08-С сплатила банку 3178,54 грн. боргу із сплати кредиту (основного боргу), 695,92 грн. процентів за користування кредитом та 200,16 грн. пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування.

        Однак, починаючи з грудня 2009 року, ОСОБА_1 систематично не виконує взяті на себе за кредитним договором від 01.04.2008 року №33-864/08-С зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, відсотків за його користування, допустила заборгованість із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 2071,46 грн., із сплати процентів за користування кредитом у розмірі              351,34 грн.

        Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

        Ст.530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

        Повністю повернути кредитні кошти ОСОБА_1 зобов’язалась у термін до 01.04.2010 року.

        Ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

        У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

        Ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

        Згідно з п.6.1. кредитного договору від 01.04.2008 року №33-864/08-С за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.3.2., п.3.4., п.4.3., п.4.4., п.4.6. цього договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим договором.

        Пеня за прострочення позичальником сплати кредиту та процентів за його користування складає 9760,13 грн.

        Ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

        Зважаючи на те, що заявлена до стягнення сума пені значно перевищує суму самого боргу та процентів за користування позикою, очевидну невідповідность розміру пені, нарахованої позивачем, розміру збитків, які він поніс внаслідок прострочення виконання позичальником ОСОБА_1 зобов’язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення боргу та процентів за користування позикою, з огляду на те, що ОСОБА_1 на даний час не працює, навчається в Національному аграрному університеті на контрактній основі, а також з метою недопущення безпідставного збагачення позикодавця за рахунок позичальника, суд зменшує розмір неустойки, яка підлягає стягненню за договором позики від 01.04.2008 року №33-864/08-С, до 2000,00 грн.

       Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 01.04.2008 року №33-864/08-С у розмірі 4422,80 грн., що складається з суми боргу із сплати кредиту (основного боргу) у розмірі 2071,46 грн., заборгованості із сплати процентів за користування кредитом у розмірі 351,34 грн., із пені за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування у розмірі 2000,00 грн.

        У відповідності до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує солідарно з відповідачів на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору (державного мита) з у розмірі 51,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі                120,00 грн.

        З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст.15, 16, 526, 530, 533, 536, 549-552, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит”  заборгованість за кредитним договором у розмірі 4422 (чотири тисячі двісті двадцять дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок, з яких: 2071 (дві тисячі сімдесят одна) гривня 46 (сорок шість) копійок –основна сума боргу, 351 (триста п’ятдесят одна) гривня 34 (тридцять три) копійки –заборгованість із сплати процентів за користування кредитом, 2000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок –пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за його користування.

        Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та Кредит” судові витрати у сумі 171 (сто сімдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок.

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Суддя                                                                                                                                  Т.В Андрейчук

 19.07.2011 Справа № 2-3069/11