Справа №2-2993/2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 01 червня 2011 року              Оболонський районний суд міста Києва в складі:  

                                                  головуючого судді -     Андрейчука Т.В.

                                                  при секретарі          -     Каракаю О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Головне управління юстиції у м. Києві, про збільшення розміру матеріальної допомоги, –

в с т а н о в и в:

        У квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача    ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Головне управління юстиції у м. Києві, про збільшення розміру матеріальної допомоги.

        Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16.03.2007 року між ним та відповідачем у справі було укладеного договір довічного утримання, засвідчений державним нотаріусом Двадцять першої київської міської державної нотаріальної контори Ласкаржевською І.В.

        Згідно з умовами зазначеного договору ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, а остання в свою чергу зобов’язалась забезпечити право позивача на проживання у зазначеній квартирі довічно, надавати йому щомісячну грошову допомогу у розмірі 600,00 грн., сплачувати комунальні платежі, пов’язані з експлуатацією квартири АДРЕСА_1.

        Позивач зазначив, що він є людиною похилого віку, отримує невелику пенсію, часто хворіє, а тому розмір щомісячної допомоги, яку він отримує за договором довічного утримання від 16.03.2007 року, є недостатньою для забезпечення достатнього життєвого рівня ОСОБА_1 Незважаючи на інфляційні процеси в державі, індексація матеріальної допомоги позивачеві не здійснювалась. Розмір індексації цієї допомоги за період з квітня 2007 року по січень 2011 року складає  9563,00 грн.

        Також, на думку позивача, розмір щомісячної грошової допомоги за договором довічного утримання від 16.03.2007 року повинен бути не меншим за прожитковий мінімум у сумі 1004,00 грн.

        З цих підстав ОСОБА_1 просив суд у п.4 договору довічного утримання від 16.03.2007 року визначити розмір грошового забезпечення на рівні прожиткового мінімуму у розмірі 1004,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача індексацію матеріальної допомоги відчужувачу за період з квітня 2007 року по січень 2011 року, що становить 9563,00 грн.

        У судовому засіданні 01.06.2011 року позивач подав до суду заяву, в якій стверджував, що розмір щомісячної грошової допомоги за договором довічного утримання від 16.03.2007 року має бути еквівалентним сумі у розмірі 120,00 доларів США і стягнення допомоги має здійснюватись у національній валюті, виходячи із вказаної суми. Цією заявою позивач фактично змінює предмет позову –матеріально-правову вимогу позивача до відповідача. Однак, положеннями ч.2 ст.31 ЦПК України позивачеві надано право змінити предмет позову лише до початку розгляду справи по суті. Розгляд даної справи по суті було розпочато 18.05.2011 року, а тому ОСОБА_1 не мав права змінювати предмет позову у судовому засіданні 01.06.2011 року. За таких обставин суд розглянув справу в межах вимог, заявлених позивачем первісно у його позовній заяві від 04.04.2011 року.

        У судовому засіданні позивач підтримав позов, просив його задовольнити.

        Відповідач та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд у задоволенні позову відмовити.

        Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, третя особа про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надіслала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу за відсутності її представника.

        Заслухавши пояснення позивача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.   

        Ст.744 ЦК України визначено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

        Ч.1 ст.745 ЦК України встановлено вимоги до форми договору довічного утримання. Так, зазначений договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

        Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2007 року між ОСОБА_1, (відчужувачем) та ОСОБА_2 (набувач) було укладеного договір довічного утримання, засвідчений державним нотаріусом Двадцять першої київської міської державної нотаріальної контори Ласкаржевською І.В. (а.с.8).

        Відповідно до ч.1 ст.749 ЦК України у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

        Згідно з умовами зазначеного договору відчужувач передав у власність набувачеві квартиру АДРЕСА_1, а остання в свою чергу зобов’язалась забезпечити право позивача на проживання у зазначеній квартирі довічно, надавати йому щомісячну грошову допомогу у розмірі 600,00 грн., сплачувати комунальні платежі, пов’язані з експлуатацією квартири АДРЕСА_1.

        Судом встановлено, що ОСОБА_2 сумлінно виконує взяті на себе за договором довічного утримання від 16.03.2007 року зобов’язання щодо надання ОСОБА_1 щомісячної матеріальної допомоги у сумі 600,00 грн. та сплати комунальних платежів, пов’язаних з експлуатацією квартири АДРЕСА_1. Факт сплати позивачем грошової допомоги за період з березня 2007 року по травень 2011 року відповідачеві підтверджується квитанціями про переказ грошових коштів (а.с.73-111), а факт належного виконання зобов’язання ОСОБА_2 зобов’язання щодо сплати комунальних платежів, пов’язаних з експлуатацією квартири АДРЕСА_1 підтверджується довідкою від 18.05.2011 року №2032, виданою житлово-будівельним кооперативом “Арсеналець-14”, у якій вказано, що станом на 01.05.2011 року ОСОБА_2 не має заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (а.с.43).

        Ст.751 ЦК України встановлено, що матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

        Таким законом є Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року №ХІІ. Підстави, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення регулюється також постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” від 17.03.2003 року №1078.

        Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

        Рішенням Оболонського районного суду від 02.08.2010 року у справі №2-3058/2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Головне управління юстиції у м. Києві, про розірвання договору довічного утримання було встановлено, що індексацію матеріальної допомоги ОСОБА_1 за договором довічного утримання від 16.03.2007 року за період з березня 2007 року по квітень 2010 року ОСОБА_2 було сплачено у сумі 312,00 грн., яка не оспорювалась позивачем.

        Таким чином, факт сплати ОСОБА_2 індексації матеріальної допомоги ОСОБА_1 за договором довічного утримання від 16.03.2007 року за період з березня 2007 року по квітень 2010 року встановлений судовим рішенням і не підлягає доказуванню.

        Відповідно до приписів ст.4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року №ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

        За період з квітня 2010 року по березень 2011 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації розмірі 101 відсотка у серпні 2010 року (101,2%), у вересні 2010 року (102,9%), січні 2011 року (101,0%) та березні 2011 року (101,4%).

        П.4 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” від 17.03.2003 року №1078 визначено, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

        Отож, розмір індексації матеріальної допомоги відчужувачу ОСОБА_1 за договором довічного утримання за період з квітня 2010 року по березень 2011 року складає 39,00 грн. ((600,00 грн. х 101,2%/100 –600 грн.) + (600,00 грн. х 102,9%/100 –600 грн.) + (600,00 грн. х 101,0%/100 –600 грн.) + (600,00 грн. х 101,4%/100 –600 грн.).

        Підстави для збільшення позивачеві розміру матеріальної допомоги відчужувачеві за договором довічного утримання від 16.03.2007 року згідно з розміром прожиткового мінімуму відсутні, оскільки чинним законодавством і умовами договору довічного утримання від 16.03.2007 року не передбачено обов’язок сторін визначати розмір матеріальної допомоги відчужувачу на рівні, що дорівнює та перевищує розмір прожиткового мінімуму чи приводити його до відповідного рівня у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму. Більш того, позивач не зазначає, до якого саме розміру прожиткового мінімуму слід збільшити матеріальну допомогу –для працездатних осіб чи осіб, які втратили працездатність.

        Ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві –пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки позивачем заявлялись вимоги щодо стягнення індексації розміру матеріальної допомоги відчужувачу у сумі 9563,00 грн., а задоволено на суму 39,00 грн., сума судових витрат, яка підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача становить 0,89 грн. (39,00 грн. /9563,00 грн. х 220,00 грн., сплачених позивачем при поданні позову)

        Зважаючи на вищенаведене, відповідно до ст.ст.744-751 України, ст.ст.1, 3, 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 року №ХІІ, п.4 постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” від 17.03.2003 року №1078 та, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

        Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору –Головне управління юстиції у м. Києві, про збільшення розміру матеріальної допомоги –задовольнити частково.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 індексацію матеріальної допомоги відчужувачу за договором довічного утримання за період з квітня 2010 року по березень 2011 у розмірі 39 (тридцять дев’ять) гривень 00 (нуль) копійок.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 89 (вісімдесят дев’ять) копійок.

        У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

        Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

     Суддя                                                                                                                              Т.В. Андрейчук

 19.07.2011 Справа № 2-2993/11