Справа № 22-ц-2068/11 Головуючий у 1 інстанції: Кобзар В.М.
Категорія 05 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Зубарєвої К.П., Монастирецького Д.І.,
секретаря: Балюк О.С.,
з участю: позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Жовківського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання права власності на автомобіль, зобов’язання повернути автомобіль та документи на нього, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року у задоволені вищевказаного позову відмовлено.
Позивач ОСОБА_2 оскаржив рішення суду, просить його скасувати й ухвалити нове, яким його вимоги задовольнити повністю, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення та таким, що порушує його майнові права. Зокрема, апелянт зазначає, що він придбав спірний автомобіль в Німеччині, уклавши про це договір купівлі-продажу, а відтак набув право власності на зазначений автомобіль. Однак, спірний автомобіль був викрадений у Польщі, коли автомобіль знаходився на стоянці. Через певний період часу автомобіль був виявлений в смт. Куликів Львівської області. Під час розслідування кримінальної справи було встановлено, що зазначений автомобіль був викрадений громадянином ОСОБА_3 та перевезений на територію України по підробленому тимчасовому реєстраційному талоні.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд виходив з того, що судом не може бути взято до уваги як доказ позивача на задоволення вимог укладений ним на території Німеччини договір купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2109.
Але повністю з таким висновком колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
З пояснень позивача та представленого ним перекладу з німецької мови на українську мову договору купівлі-продажу б/в автомобілів та причепів від 13.07.2002 р. (а.с.56, 57) слідує, що між КІА МОТОРЗ Ауто Астнер (продавцем) та покупцем Павлюк був укладений вище названий договір на транспортний засіб марки Лада 1996 р. випуску, об’ємом 1288, номер транспортного засобу ХТА НОМЕР_1.
В Польщі, коли автомобіль знаходився на стоянці на приватній території, був викрадений, а згодом автомобіль був виявлений на території України, в смт. Куликів. Зазначений автомобіль був вилучений працівниками відповідача.
Згідно чинного законодавства реєстрація автомобілів проводиться відповідно до Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. №1388 і така реєстрація здійснюється РЕП ДАЇ за місцем реєстрації місця проживання власника автомобіля.
Пунктом 8 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України, передбачено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу та ін.
Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджуються відповідними документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб’єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органом соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАЇ, а також угодами, укладеними на товарних біржах. Відчуження, передача власником придбаних транспортних засобів, незареєстрованих в підрозділах ДАІ, не проводиться.
Такими документами є: довідки-рахунки; договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб; засвідчена копія рішення суду із зазначенням особи, яка визнається власником транспортного засобу, його марки, моделі, року випуску, а також ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів; довідка органу соціального захисту населення, який виділив автомобіль; акт приймання-передачі транспортного засобу, виданий підприємством-виробником транспортного засобу; посвідчення митного органу про реєстрацію транспортного засобу в РЕП ДАІ або належним чином оформлені довідка-рахунок та вантажна митна декларація (засвідчена митним органом копія).
Для здійснення реєстрації автомобіля необхідно подати заяву, написану власником автомобіля особисто, документи, що посвідчують його особу, правомірності придбання автомобіля, акт експертної оцінки його вартості, яка провадиться спеціалістом, що має чинні кваліфікаційні документи з оцінки транспортних засобів, техпаспорт автомобіля з відміткою про зняття з обліку.
Відтак законодавством передбачено порядок реєстрації права власності на автомобіль.
З урахуванням положень ч.1 ст.15, ст.392 ЦК власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб’єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач, а саме Жовківський районний відділ ГУМВС України у Львівській області, заперечував право на спірний автомобіль за позивачем та правомірність його придбання останнім, що такий (відповідач) не мав і не має наміру повертати його позивачу або відмовляв йому в реєстрації автомобіля за позивачем.
Таким чином доводи позивача щодо неможливості належним чином ним реалізувати свої правомочності є безпідставними.
За таких обставин, з урахуванням викладено, позивач не позбавлений права на реєстрацію за ним автомобіля при виконанні умов, передбачених Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок та зареєструвати право власності на автомобіль на себе.
А відтак, сукупність зібраних доказів та обставин справи, з урахуванням викладеного, не дає суду підстав для визнання права власності на спірний автомобіль за позивачем.
З урахуванням обставин справи та приймаючи до уваги твердження позивача, що у нього відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідач відмовляється повернути йому спірний автомобіль та звертався з такою вимогою до відповідача, а такі докази в матеріалах справи відсутні, як відсутні докази про спричинення матеріальної та моральної шкоди, натомість, відповідно до рапорту слідчого, що мається в матеріалах кримінальної справи, позивач відмовився отримати спірний автомобіль, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про зобов’язання відповідача повернути автомобіль та про від шкодування шкоди.
З матеріалів справи вбачається, зокрема довідки слідчого СВ Жовківського РВ ГУМВСУ у Львівській області ст. л-та міліції Недбайла С.Л., що позивач добровільно видав працівникам відповідача бріф № ВВ928408 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Німеччині) і відповідно до висновку експерта №723 від 31.05.2003 р. ознак підробки в ньому немає. Відтак суд безпідставно відмовив у зобов’язані відповідача повернути позивачу добровільно виданий ним цей бріф. А тому позов в цій частині підлягає до задоволення.
Згідно ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 04 листопада 2010 року скасувати й ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов’язати Жовківський районний відділ ГУМВСУ у Львівській області повернути ОСОБА_2 добровільно виданий ним працівникам районного відділу бріф № ВВ928408 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Німеччині).
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий : Бакус В.Я.
Судді: Зубарєва К.П.
Монастирецький Д.І.